Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
орг. химия / lex. 10.pdf
Скачиваний:
45
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
467.44 Кб
Скачать

м

а

 

ІЗОЦИКЛІЧНІ (КАРБОЦИКЛІЧНІ) СПОЛУКИ

и

 

АЛІЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ

 

Аліциклічними сполуками називають речовини, в молекулах яких є замкнутем

кільце з

від ароматичних сполук. Розрізняють насичені і ненасичені аліциклічні сполуки. Насичені аліциклічні вуглеводні дуже поширені в природі і є основною масою нафти, тому інакше їх

вуглецевих атомів або система таких кілець, які за своїм хімічним характером відрізняються

н

т

а

 

називають нафтенами.

 

д

 

Завдяки роботам

російських хіміків В.В.

Марковникова, М.Д.

Зелінського,

М.І. Коновалова, С.С.

Намьоткіна стало можливим

добування з нафтеніве

інших класів

органічних сполук. Так, М.Д. Зелінський одержав з нафтенів різноманітні спирти і кислоти.

 

 

т

 

Зелінський та його учні розробили спосіб каталітичного дегідрування нафтенів в ароматичні

вуглеводні.

с

 

у

Нафтени застосовують для синтезу лікарських речовин,

штучного волокна та інших

важливих продуктів. Ненасичені аліциклічні сполуки, наприклад α-пінен, α-терпінеол,

лимонен та ін.,

є основними складовими частинами соку і смоли хвойних дерев і багатьох

ефірних масел.

 

 

 

 

н

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класифікація. Аліциклічні сполуки розподіляютьяна класи та гомологічні ряди за

кількістю та будовою кілець, наявністю кратних зв’язків та функціональних груп у молекулі.

За

числом

кілець

у

молекулі аліциклічні

 

сполуки

поділяють на

одноядерні

(моноциклічні),

двоядерні

(біциклічні),

триядерні

(трициклічні) і взагалі

багатоядерні

(поліциклічні) сполуки.

 

 

 

с

сполуки поділяють на циклопропанові

За кількістю атомів вуглецю в кільці аліциклічніа

 

 

 

 

 

и

тчотиричленним

 

 

(з тричленним

циклом),

циклобутанові

циклом), циклопентанові (з

п’ятичленним циклом) і т.д.

р

 

 

 

 

 

 

За

взаємним розташуванням кілець

аліциклічні сполуки розподіляють

на спіранові

вуглеводні, або спірени (І), аліциклічні сполуки з конденсованими циклами (II), аліциклічні сполуки з мостиковими циклами (III):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

кI

о

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III .

 

 

 

 

 

 

 

За наявністю кратних зв’язків у циклі та функціональних груп при ньому аліциклічні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сполуки розподіляють на циклени, наприклад IV (а також спіроциклени, біциклени,

 

трициклени та ін.), циклодієни, наприклад V (спіроциклодієни та ін.), циклотрієни,

 

наприклад VI, цикланолия

, наприклад VII, цикланони, наприклад VIII, та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

л

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

HC

 

CH2

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HC

 

 

CH2

 

HC

 

 

 

CH

 

HC

CH

H C

 

CH

 

 

 

OH H C

 

C

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HC

 

 

 

HC

 

 

 

CH

 

HC

CH

 

H C

 

CH

 

 

 

 

H2C

 

CH2

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

циклогексанл

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

(IV), циклогексадіен (V), циклогептатріен (VI), циклопентанол (VII), циклогексанон (VIII).

 

 

Номенклатура. В основу назв аліциклічних сполук покладені назви поліметиленових

 

 

 

 

 

а

, або нафтенів (СnН2n):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вуглеводіві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

е

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

H2C

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

 

 

 

CH2

 

H2C

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

H2C CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

циклопропан

 

циклобутан

 

 

циклопентан

 

 

 

 

 

Для позначення положення замісників атоми вуглецю в кільцях нумерують, наприклад:

м

а

 

CH3

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

м

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

CH

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

CH

 

C2H5

 

 

H2C

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

H2C CH2

 

 

 

H2C

 

 

CH

 

 

C2H5

 

 

 

CH2

 

 

т

 

 

 

 

1-метил-2-етилциклопентан 1-метил-3-етилциклопентан

1,2-диметилциклогексан

 

 

 

Положення кратних зв’язків також вказують цифрами:

 

 

 

 

 

е

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H C

 

 

CH

CH

 

 

H2C

CH

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C2H5

у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

 

CH

 

 

HC

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-метилциклопентен-2

 

 

1-метил-3-етилциклогексадіен-2,4

 

 

 

 

 

 

 

Ізомерія. Ізомерія аліциклічних сполук залежить від:

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

радикалів у

1) місцеположенняд

циклі (див. вище –

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ізомерні 1-метил-2-етилциклопентан і 1-метил-3-етилциклопентан); 2)

ізомерії кільця (див. вище – ізомерні 1-метил-3-етилциклопентан і 1,2-диметил-циклогексан); 3) ізомерії бічних ланцюгів, наприклад:

 

HC

 

 

(CH2)2

 

CH3

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

HC

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

я

 

CH3

H2C

 

 

CH2

 

 

H C

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

4) розміщення бічних ланцюгів у просторі – стереоізомерія.

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

Стереоізомерія аліциклічних сполук має ряд особливостей. Так, вуглецеві атоми, які

утворюють три-, чотири- і п’ятичденні цикли, лежатьн

в одній площині. Отже, з кожної пари

водневих атомів, зв’язаних з вуглецевим атомом, один атом водню повинен стояти по один

бік площини кільця, а другий –по інший бік.

т

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

H

 

 

H

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

C

C

 

 

 

C

H

H H

H

 

H

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

H

 

 

 

 

H

C

H

H H

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

C

 

C

 

 

 

 

 

C

 

 

H

 

 

 

C

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

H

 

H

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо, наприклад, у молекуліоциклопропану замістити один атом водню яким-небудь

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

замісником, то утвориться лишек

один продукт, тому що всі вуглецеві атоми циклопропану

тотожні і обидві можливі форми (І і II) також будуть тотожні (

 

1). Якщо ж у цьому циклі у

двох різних атомів вуглецю замістити по одному атому водню будь-якими однаковими

 

я

замісниками, то може бути два випадки: обидва замісники стоять по один бік площини

л

 

вуглеводневого циклу (цис-розміщення) або ж по різні боки (транс-розміщення) (2). У молекулі цис-ізомеру є площина симетрії, позначена пунктирною лінією, в молекулі трансізомеру площини симетрії немає, отже, транс-ізомер може існувати у формі двох дзеркально

 

подібних конфігурацій і розщеплений на оптичні антиподи (3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

л

H

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

д

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

H

X H

H

H

H

H

X H

H

H

H

H

H

 

H

H

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

C C

 

 

 

 

 

C

C

 

 

 

C

 

C

 

 

 

C

 

е

 

 

I

C

 

II

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

H H

X

H

 

 

 

H H

 

 

 

X

H

 

 

X

 

X

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

Подібну стереоізомерію спостерігають у похідних інших циклоалканів.

 

 

 

 

 

Поняттяр

про конформацію. Для циклогексану можливі дві ізомерні форми без кутової

 

напруги: форма “кресла” і форма “ванни”, відповідно:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

а

В обох формах усі атоми вуглецю мають нормальні кути в 109°28’, але енергетичне ці форми не рівноцінні, що можна побачити з розгляду просторових моделей цих двох форм.

Форма “крісла” побудована з шести скошених конформацій, а форма “ванни” – з чотирьох

 

 

и

скошених і двох енергетичне невигідних заслонених конформацій. Тому форма “ванни” має

більший вміст енергії, ніж форма “крісла”, на 5,6 ккал/моль.

м

 

 

 

З інфрачервоних спектрів і спектрів комбінаційного розсіювання, а також на підставі

термодинамічних досліджень було встановлено, що за звичайних умов циклогексан існує

 

 

а

головним чином у формі “крісла”. У газоподібному стані форма “крісла” частково

переходить у форму “ванни”.

т

 

 

 

Для дослідження конфігурацій і конформацій молекул особливо зручні атомні моделі за

 

 

н

Стюартом-Бріглебу, за допомогою яких можна відтворити в точних масштабах можливі різні

конформації молекул (без напруги).

е

 

 

 

існувати в двох різних формах “кріслао ”: в одній з них замісник – метильна група міститься в екваторіальному (е) положенні, а в другій – в аксіальному (а) положенні (ІІ):

Геометричний аналіз циклогексану в формі “крісла” показує, що з дванадцяти зв’язків

вуглецю з воднем можна виявити два типи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

 

 

 

зв’язків С–Н. Шість зв’язків орієнтовані

рівнобіжно до площини, яка проходить між атомами вуглецюу

; вони дістали назву

екваторіальних зв’язків (е-зв’язки). Решта шість зв’язків орієнтованіт

рівнобіжно осі симетрії

третього порядку циклу (три зверху і три знизу), їх називають аксіальними зв’язками (а-

зв’язки).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл цих зв’язків ясно видно з наведеної нижче проекційної формули циклогексану:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

e

 

a

 

 

 

 

e

н

 

 

я

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

e

 

 

 

 

 

e

 

 

e

 

 

 

н

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аксіальні (а) і екваторіальні (е) зв’язки в молекулі циклогексану (форма “крісла”).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Циклогексан може існувати в двох ідентичних конформаціях “крісла”: екваторіальні

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

атоми водню однієї форми “крісла” відповідають аксіальним атомам другої форми, і

навпаки. Ці дві форми легко перетворюютьсяс

одна в другу без розриву якогось із зв’язків, а

лише внутрішнім обертанням (І).

Енергія активації цього переходу невелика, і тому такі

ізомери не могли бути виділеними.

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, однозаміщені

похідні

гексану,

наприклад метилциклогексан, можуть

 

к

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В.П. Оглобліна циклоалкани були названі нафтенами. Синтетично їх можна добути найрізноманітнішими способами.

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

H

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B A

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За допомогою методу електронної дифракції доведено, що однозаміщені похідні

циклогексану мають практично лише екваторіальну конформацію.

 

 

 

 

 

 

Способи добуванняя

. Циклопентан, циклогексан та їх гомологи у великих кількостях

містяться у бакинській нафті. Тому за пропозицією російських хіміків В.В. Марковникова і

 

д

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

галогену прил несумісних атомах вуглецю, цинковим пилом або металічним натрієм утворюються циклоалкани:

1. Добування з дигалогенопохідних. При дії на дигалогенопохідні, які містять два атоми

 

 

р

іа

 

 

 

 

 

 

 

CH Br

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

е

 

 

 

 

 

x(H2C)

2

+ 2Na

 

x(H C)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH Br - 2NaBr

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2.

 

 

 

 

2.

Добування з солей дикарбонових кислот. Циклоалкани можна добути сухою

перегонкою кальцієвих солей двоосновних кислот:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

CH2

 

CO

 

 

O

 

 

 

 

 

CH2

 

 

CH2

 

 

 

 

+H2

CH2

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ca

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

O

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

CH

 

CO

 

 

O

-CaCO3

 

 

CH

 

 

CH

 

 

 

- H2O CH

 

CH

.

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

2

2

м

а

3. Складноефірна конденсація. Циклопентан можна добути складноефірною

конденсацією ефіру двоосновної адипінової кислоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Гідрування ароматичних

сполук.

 

Циклогексан та

 

його гомологи можна добути

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

гідруванням бензолу та його гомологів, водень приєднують при нагріванні в присутності

подрібненого нікелю, наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

т

а

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+3H2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H2C

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Дієновий синтез. Циклогексан та його гомологи можна добути дієновим синтезом,

наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

е

 

 

 

 

 

 

CH2 O

 

H

 

 

 

CH2

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

+

 

HC

 

 

CH

C

 

+3H2

 

 

H2C

 

CH CH3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH

 

HC

 

 

CH

 

- H2O

 

 

H C

 

 

CH

 

 

 

 

 

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с

т

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізичні властивості.

 

Циклоалкани

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

речовини. Перші два

 

являють собою безбарвні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

представники – циклопропан і циклобутан за нормальних умов гази, середні – рідини, вищі – тверді тіла. Циклоалкани нерозчинні у воді, питома маса їх менша одиниці.

Хімічні властивості. Циклоалкани за своїми хімічними властивостями дуже схожі на

алкани, хімічно вони порівняно мало активні і здатні до реакцій заміщення, окислення,

ізомеризації, перетворення в ароматичні сполуки.

н

 

 

 

 

 

1. Гідрування циклоалканів. Циклопропан у присутності нікелю при температурі 120°

 

 

 

 

 

а

 

 

 

легко гідрується з розривом кільця і переходить у пропан:

 

 

 

H2C

с

т

 

 

 

CH3

 

 

 

 

+H2

H2C

 

 

 

 

 

H2C

 

 

 

CH2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

CH3.

Для розщеплення циклобутану, кільце якого утворено з меншою напругою, необхідна

р

 

 

 

 

 

 

 

температура 180°. Циклопентан і циклогексан більш стійкі. Зелінський встановив, що

 

циклопентан гідрується з розмиканням п’ятичленного кільця лише при температурі вище

 

 

 

 

 

 

 

 

о

 

 

 

 

 

 

 

 

300°. Циклогексан не гідрується й при цих умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Взаємодія з галогенами і галогеноводнями. При дії на циклопропан брому або

 

бромистого водню циклопропанове кільце легко розривається.

 

 

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Окислення до двоосновних кислот. При окисленні циклоалканів, наприклад азотною

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кислотою, розривається циклічне кільце і утворюються двоосновні карбонові кислоти.

 

 

4. Перетворення в ароматичні сполуки. М.Д. Зелінський у 1911 p. показав, що

 

циклогексан та

 

його

ягомологи при температурі близько 300° можуть перетворюватися

 

методом каталітичної дегідрогенізації в бензол та його гомологи:

 

 

 

 

д

л

 

 

 

H C CH2

CH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Ізомеризаціял

 

 

 

H2C

CH2 - 3H2

 

 

 

 

 

 

 

 

CH2

.

 

 

циклів. Циклоалкани

 

можуть ізомеризуватися з розширенням

або

 

стисканням кільця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

іа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕРПЕНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Терпенамир

називають природні вуглеводні, що мають загальну формулу С10Н16. терпени

 

та їх кисневі похідні (спирти, альдегіди, кетони) містяться в соку і смолі хвойних дерев і

в

т

е

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ефірних маслах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ефірні масла містяться в різних частинах рослин: оболонках плодів (апельсинів,

 

 

лимонів, померанця),

пелюстках квітів (троянди, фіалки, конвалії), листях (герані, м’яти),

Соседние файлы в папке орг. химия