- •Метод бесіди
- •Метод анкетування
- •Метод педагогічного експерименту
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •Особливості розумової діяльності у ранній юності
- •13.Історія розвитку Миколаївського національного університету імені в.О. Сухомлинського – першого класичного університету на Миколаївщині
- •15.Суть процесу навчання. Структурні компоненти навчального процесу
- •16.Основні етапи засвоєння навчального матеріалу. Функції процесу навчання
- •1. Основні етапи засвоєння навчального матеріалу
- •2 Функції процесу навчання
- •23. Сутність поняття «методи навчання». Основні класифікації методів навчання. Чинники оптимального вибору методів навчання.
- •24. Сутність понять «освітні технології», «педагогічні технології», «технології навчання», «технології виховання», «технології управління». Їхній взаємозв’язок та специфіка.
- •25. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •26. Характеристика методів стимулювання пізнавальної діяльності учнів
- •27. Характеристика методів контролю і самоконтролю
- •28. Особистісно орієнтоване навчання сутність концепції технології
- •29. Урок як основна форма організації навчального процесу в українському шкільництві. Педагогічні вимоги до сучасного уроку іноземної мови.
- •30. Типи і структура уроків, їх взаємозв’язок. Особливості комбінованого уроку.
- •31. Нетрадиційні, нестандартні форми навчання в сучасній школі. Їх роль та особливості.
- •32. Основні етапи підготовки вчителя до уроку іноземної мови
- •35. В широкому розумінні контроль - це перевірка чого-небудь.
- •36 . Контроль – це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності.
- •49 Характеристика методів формування свідомості особистості. А.С. Макаренко і в.О. Сухомлинський про методи виховання і систему вимог.
- •50.Характеристика методів організації діяльності учнів і формування досвіду їх суспільної поведінки.
- •51 Методи стимулювання у вихованні, педагогічні вимоги до їх застосуванняю. А.С. Макаренко і в.О. Сухомлинський про місце і роль покарань та заохочень у системі виховання.
- •52.Теорія колективу у вітчизняній теорії виховання. Концепція виховання у колективі а.С. Макаренка. Розробка теорії колективу на сучасному етапі.
- •54. Родинне виховання – перша і найголовніша ланка в національній системі виховання. Зміст і методи родинного виховання. Концепція “Сім’я і родинне виховання”.
- •60.Завдання, шляхи та засоби естетичного виховання. А.С. Макаренко, в.О. Сухомлинський про естетичне виховання.
- •61.Фізичне та екологічне виховання учнiв
- •62. Громадянське виховання: його роль, завдання, зміст, форми організації. В.О. Сухомлинський про громадянське виховання
- •63. Формування здорового способу життя. Превентивне виховання
- •64.Педагогічна концепція в.О. Сухомлинського.
- •Учнівське самоврядування - це:
- •Основні форми методичної роботи в школі
- •Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників
- •73) Планування роботи школи, види планування. Внутрішньошкільний контроль та шляхи його вдосконалення.
- •74) Система керівництва роботою школи у досвіді в.О. Сухомлинського.
- •75) Болонський процес як крок до євроінтеграції вищої освіти України.
31. Нетрадиційні, нестандартні форми навчання в сучасній школі. Їх роль та особливості.
Істотними ознаками нестандартного уроку є:
1) гнучкість структурної побудови;
2) зміна усталених функцій вчителя й учнів;
3) активне застосування групових форм роботи;
4) максимальна реалізація міжпредметних зв'язків.
Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів молодших класів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. До нестандартних уроків належать:
1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями молодших класів, засновані на змісті програмного матеріалу : уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції (див. додаток 3).
2. Інтегровані уроки(уроки-комплекси, уроки панорами). У підготовці та проведенні таких уроків може брати участь кілька вчителів. На підготовчому етапі важливо визначити зміст та обсяг навчального матеріалу з різних галузей знань, вибрати форми та методи реалізації навчального матеріалу, виділити об'єктивно існуючі зв'язки між базовими знаннями, які можна інтегрувати.
Різновидом інтегрованих уроків є бінарні уроки. Бінарними називають заняття, на яких матеріал теми уроку подається блоками з різних предметів.
3. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси, «Що? Де? Коли?»). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей (див. додаток 1).
Готуючись до уроку - змагання, учитель проводить таку роботу:
1.Спостереження за учнями.
2. Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.
3. Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці.
4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.
5.Роз'яснення критеріїв оцінювання журі.
6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь.
7. Виготовлення наочності, дидактичного матеріалу, добір ТЗН та музичних творів.
8. Розподіл учнів класу на команди [15, 272] .
4. Уроки суспільного огляду знань(уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року.
5. Уроки комунікативної спрямованості(уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка доповідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зіставлення точок зору.
6. Уроки театралізовані(уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів молодших класів.
7. Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками (див. додаток 2).
8. Уроки з різновіковим складом учнів.Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.
9. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-“Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ.
10. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми - діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.
11. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості