Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
22
Добавлен:
05.06.2015
Размер:
209.41 Кб
Скачать

100, 150, 200 Кд/м2). Часто фактори варіюються тільки на двох

рівнях, що дозволяє сформувати прості експериментальні

плани типу 2№.

Другий етап дослідження припускає виключення

експериментальним шляхом факторів, несуттєвих для досліджуваних

дій. Третій і четвертий етапи багатофакторного експерименту,

спрямовані на корекцію напрямку подальшого дослідження,

тісно зв'язані з традицією природничонаукового дослідження,

проведеного з метою оптимізації досліджуваного процесу. Дана

традиція має вихід на методи так називаного екстремального

експерименту (метод Гаусса-Зайделя, крутого сходження,

симплекс-метод), задачі якого зводяться до пошуку зон

оптимальності процесу за заданим критерієм - відшукання локальних

экстремумов (максимумів і мінімумів) вихідний перемінний23.Даний

напрямок дуже актуально в ергономіці, де багато досліджень

мають на меті пошук оптимальних умов діяльності користувача. У

цьому випадку подальше дослідження з використанням

багатофакторного експерименту може продовжуватися в напрямку

пошуку рівнів рівнів факторів, що забезпечують максимальні

швидкісні і точностные інтегральні показники оцінюваних

дій. Якщо ж задачі дослідження зводяться до діагностики

структури дії, що удосконалюється, то подальші експерименти проводяться в напрямку оцінки змін у дії в міру його освоєння. Це можливо на основі коефіцієнтів рівняння

регресії, коли по їхньому чи збільшенню зменшенню можна судити про зміни, що відбуваються в дії.

ВИСНОВКИ:

1. Серед методів ергономіки можна виділити наступні групи:

аналітичні і проектувальні, виробничі і лабораторні,

об'єктивні і суб'єктивні, емпіричні й експериментальні.

2. Якщо взяти до уваги черговість прийомів, можна выде-

лити такі етапи роботи эргонмиста як підготовку дослідження,

його проведення, обробку й аналіз даних, розробку

рекомендацій.

3. Одним з ведучих емпіричних методів ергономіки є

спостереження безпосереднє, опосредствованое, а також самонаблю-

дение.

4. Форми опитувальних методик відрізняються друг від друга по харак-

теру проведення: індивідуальному чи груповому, усному чи пись-

менному, а також по ступені стандартності одержання й обробки

результатів.

5. Для успіху у всіх формах опитувань необхідні дружелюбність і

терпимість інтерв'юера.

6. Тестування є найбільше технологичной формою оп-

роса і підкоряється вимогам валидности і надійності тестової

методики.

7. Експериментальні методи відрізняються від емпіричних уси-

лением впливу эргономиста на досліджувані процеси.

8. Розрізняються однофакторні і багатофакторні эксперимен-

тальные моделі, а також моделі, в основі яких лежить мікро- чи

макропідхід до досліджуваного об'єкта.

9. Особливий інтерес для розроблювачів користувальницьких интер-

фейсов представляє так називаний екстремальний експеримент, пре-

дусматривающий оптимізацію контрольованого процесу.

Питання для самоперевірки:

1. У яких випадках виникає необхідність вибору эргоно-

мистом одного ведучого методу дослідження?

2. По яких параметрах производстенное дослідження отлича-

ется від лабораторного?

3. Опишіть вертикальні і горизонтальні графи протоколу

спостереження.

4. Яка верхня границя числа регистрируемых при наблюде-

нии поведінкових актів випробуваного?

5. Які фактори можуть перешкодити проведенню самоспостереження?

6. Як називається рапланированное випадкове розташування в

часі ряду досвідів з однієї серії?

7. Що таке "трудовий метод" дослідження праці?

8. Як забезпечити психологічний контакт интервьера з

респондентом?

9. Що таке парафраз?

10.Який повинна бути чисельність групи при проведенні груп-

пового інтерв'ю?

11.Що таке " неупередженість" питань анкети?

12.Визначите поняття "валидность" тесту?

13.Визначите поняття "надійність" тесту?

14.Чому для "дифузійних" систем багатофакторний експеримент

підходить більше чим однофакторний?

15.Чим мікропідхід до досліджуваного об'єкта відрізняється від макро-

підходу?

16.Що таке екстремальний експеримент?

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М.,МГУ, 1980.

2. Людський фактор. Під ред.М.Салвенди. У 6-ти томах.

Т.4. -М., Світ. 1991.

3. Гиппенрейтер Ю.Б. Діяльність і увага. У кн.: А.Н.Ле-

онтьев і сучасна психологія. -М., МГУ, 1983, с.165-177.

4. Лесковец Л.А. Психологічний аналіз діяльності возів-

рафисток і виявлення психологічних критеріїв оцінки квалифика-

ции. Дипломна робота. -М., МГУ. 1979.

5. Котелова Ю.В. Нариси по психології праці. -М., МГУ. 1986.

6. Носів Н.А. Помилки пілота: психологічні причини. -М.,

Транспорт. 1990.

7. Солтхауз Т. Психологічні аспекти машинопису. У світі

науки. 1984. N 4. С.79-85.

8. Атватер И. Я Вас слухаю. -М., Економіка. 1985.

9. Жуків Ю.М., Петровская Л.А.,Растянников П.В. Діагностика

і розвиток компетентності в спілкуванні. -М., МГУ. 1990.

10.Суходольский Г.В. Основи математичної статистики для

психологів. -Л., БРЕШУ. 1972.

11.Аванесов В.С. Тести в соціологічному дослідженні. -М.,

Наука. 1982.

12.Анастази А. Психологічне тестування. У 2-х т.т.- М.

, Педагогіка. 1982.

13. Загальна психодиагностика. Під ред. А.А.Бодалева, В.В.Столи-

на, М., МГУ, 1987.

14. Чорні В. Психодиагностика в соціалістичних країнах.

Братислава, 1983.

15. Шванцара Й. і ін. Діагностика психічного розвитку. Пра-

га, Авиценум, 1978.

16.Готсданкер Р. Основи психологічного експерименту. -М.,

МГУ. 1982.

17.Налимов В.В. Теорія експерименту. -М., Наука. 1971.

18.Купріян А.Н. Проблема експерименту в системі суспільної

практики. -М., Наука. 1981.

19.Виготський Л.С. Собр.соч. У 6-ти томах. -М., Педагогіка.

1984.

20.Блауберг И.В., Юдин Б.Г. Поняття цілісності і його роль у

науковому пізнанні. -М., Знання. 1972.

21.Зинченко В.П., Гордєєва Н.Д. Функціональна структура

дії. -М., МГУ. 1982.

22.Беспалов Б.И. Дія: психологічні механізми візу-

ального мислення. -М., МГУ. 1984.

23.Лисенков А.Н. Математичні методи планування багато-

факторних медико-біологічних експериментів. -М., Медицина. 1979.

24.Леонова А.Б., Кузнєцова А.С. Психопрофилактика небла-

гоприятных функціональних станів людини. -М., МГУ. 1987.

Соседние файлы в папке НОВОЕ-В-ИНТЕРФЕЙСЕ