5.6.4. Смуги прокручування
Смуга прокручування (Scroll Bar) являє собою прямокутну область, що містить стрілки, що вказують дозволений напрямок прокручування, і повзунок, величина і положення якого відбивають розмір невидимої частини об'єкта (мал. 5.38). Як стрілки, так і повзунок є интерактивны-ми елементами (тобто вони реагують на вплив користувача). Стрілка смуги прокручування являє собою кнопку, при натисканні якої інформація у вікні переміщається у відповідному напрямку на одну дискрету; величина кроку прокручування встановлюється розроблювачем додатка.
Загальна характеристика смуги прокручування як засобу взаємодії користувача з вікном була приведена в розділі "Первинне вікно". Тепер поговоримо про те, які фактори варто враховувати при проектуванні цього елемента.
Якщо при виконанні прокручування користувач утримує покажчик на стрільці при натиснутій кнопці миші, переміщення інформації повинне виконуватися доти , поки кнопка не буде відпущена.
Повзунок виконує дві основні функції:
o відображає розмір і розташування фрагмента, що переглядається у вікні, від носительно границь усього документа;
o служить засобом прискореного прокручування інформації.
Для реалізації першої функції розмір повзунка може змінюватися. При цьому його первісний розмір визначається співвідношенням між обсягом видимого у вікні фрагмента й обсягом усього документа (мал. 5.39).
Рис. 5.39. Вибір розміру повзунка
Для прискореного переміщення информащш. за допомогою иопаунклжо(ж>ім.про визначити співвідношення між величиною зсуву повзунка уздовж смуги прокручування і величиною переміщуваного фрагмента.
Ще один спосіб прискореного прокручування інформації заснований на використанні чуттєвих областей смуги прокручування. Чуттєва область - це
194
частина смуги прокручування між повзунком і стрілкою. При реалізації цього способу щиглик ЛКМ на чуттєвій області означає переміщення відображуваної інформації в напрямку, що задається найближчою стрілкою. При цьому величина переміщення встановлюється рівної розміру видимої області по відповідному вимірі. Наприклад, щиглик ЛКМ у нижній частині чуттєвої області вертикальної смуги прокручування приводить до пролистыванию відображуваної інформації на один екран униз (мал. 5.40).
При виконанні такого прокручування повзунок переміщається на відстань, пропорційна величині кроку прокручування. Якщо користувач утримує кнопку миші в натиснутому стані, виконується безупинне прокручування на довільну кількість кроків, аж до границі документа.
У деяких випадках зручніше інтерпретувати переміщення повзунка в крайню позицію смуги прокручування як перехід на кінець даних, а не в кінець оброблюваного документа. Наприклад, стандартна електронна таблиця може мати 65000 рядків, з них дані можуть бути введені тільки в перші 50 рядків. У такій ситуації користувачу значно важливіше мати можливість швидко перейти до останнього рядка, що містить дані, а не до останнього рядка електронної таблиці.
Горизонтальні і вертикальні смуги прокручування можуть використовуватися для створення власних переміщуваних областей (для первинного вікна і списків смуги прокручування створюються автоматично). Використовуйте смуги прокручування тільки для переміщення умісту відповідної області. Якщо ж потрібно надати користувачу засобу для чи установки регулювання яких-небудь величин, застосовуйте інші елементи інтерфейсу, наприклад, повзунковий чи регулятор дискретну текстову область.
При реалізації взаємодії користувача зі смугами прокручування дотримуйте приведених раніше рекомендацій щодо блокування стрілок
Керування смугами прокручування повинне забезпечувати плавне і безупинне переміщення інформації у вікні. Якщо вона не може бути переміщена більш у даному напрямку, варто зробити недоступної стрілку, що відповідає цьому напрямку. Крім того, при досягненні границі інформації, що переглядається, повзунок повинний знаходиться безпосередньо біля цієї стрілки.
Якщо при виконанні прокручування користувач утримує покажчик на стрільці при натиснутій кнопці миші, переміщення інформації повинне виконуватися доти , поки кнопка не буде відпущена.
Повзунок виконує дві основні функції:
o відображає розмір і розташування фрагмента, що переглядається у вікні, від носительно границь усього документа;
o служить засобом прискореного прокручування інформації.
Для реалізації першої функції розмір повзунка може змінюватися. При цьому його первісний розмір визначається співвідношенням між обсягом видимого у вікні фрагмента й обсягом усього документа (мал. 5.39).
Для прискореного переміщення інформації за допомогою повзунка необхідно визначити співвідношення між величиною зсуву повзунка уздовж смуги прокручування і величиною переміщуваного фрагмента.
Ще один спосіб прискореного прокручування інформації заснований на використанні чуттєвих областей смуги прокручування. Чуттєва область - це
194
частина смуги прокручування між повзунком і стрілкою. При реалізації цього способу щиглик ЛКМ на чуттєвій області означає переміщення відображуваної інформації в напрямку, що задається найближчою стрілкою. При цьому величина переміщення встановлюється рівної розміру видимої області по відповідному вимірі. Наприклад, щиглик ЛКМ у нижній частині чуттєвої області вертикальної смуги прокручування приводить до пролистыванию відображуваної інформації на один екран униз (мал. 5.40).
При виконанні такого прокручування повзунок переміщається на відстань, пропорційна величині кроку прокручування. Якщо користувач утримує кнопку миші в натиснутому стані, виконується безупинне прокручування на довільну кількість кроків, аж до границі документа.
У деяких випадках зручніше інтерпретувати переміщення повзунка в крайню позицію смуги прокручування як перехід на кінець даних, а не в кінець оброблюваного документа. Наприклад, стандартна електронна таблиця може мати 65000 рядків, з них дані можуть бути введені тільки в перші 50 рядків. У такій ситуації користувачу значно важливіше мати можливість швидко перейти до останнього рядка, що містить дані, а не до останнього рядка електронної таблиці.
Горизонтальні і вертикальні смуги прокручування можуть використовуватися для створення власних переміщуваних областей (для первинного вікна і списків смуги прокручування створюються автоматично). Використовуйте смуги прокручування тільки для переміщення умісту відповідної області. Якщо ж потрібно надати користувачу засобу для чи установки регулювання яких-небудь величин, застосовуйте інші елементи інтерфейсу, наприклад, повзунковий чи регулятор дискретну текстову область.
При реалізації взаємодії користувача зі смугами прокручування дотримуйте приведених раніше рекомендацій щодо блокування стрілок
7*
195
смуги прокручування: заблокуйте відповідну стрілку, коли користувач виявляється на початку чи документі, що наприкінці переглядається.
Хоча фокус уведення може бути встановлений на смузі прокручування, намагайтеся уникати цього, оскільки така можливість не підтримується для смуг прокручування первинних вікон і списків, з якими звик працювати користувач.
5.6.5. ПОВЗУНКОВИЙ РЕГУЛЯТОР
Повзунковий регулятор (Slіder) використовується для чи установки зміни величин, що мають безупинний діапазон значень, наприклад, таких як чи обсяг яскравість.
Для цього елемента мають місце практично ті ж термінологічні труднощі, що і для дискретної текстової області. Різні автори використовують для його позначення самі різні найменування: "слайдер", "движок", "повзунок" і навіть "бігунок". Разом з тим, у техніку для подібних пристроїв уже давно використовується термін "повзунковий регулятор".
Повзунковий регулятор складається зі шкали, що визначає діапазон можливих значень регульованої величини, і індикатора, положення якого показує поточне значення величини (мал. 5.41); індикатор використовується також для установки нового значення.
Рис. 5.41. Повзунковий регулятор
Оскільки повзунковий регулятор не має власної мітки, використовуйте в якості її статичну текстову область. Ви можете також додати текст і графіку, щоб допомогти користувачу усвідомити особливості установки і регулювання значень конкретної величини.
Для повзункового регулятора підтримуються багато додаткових параметрів настроювання: орієнтація (вертикальна чи горизонтальна), розміри індикатора, дискретність зміни величини і т.д.
Користувач переміщає індикатор, перетаскуючи його мишею в конкретну позицію, чи клацаючи ЛКМ у тій крапці шкали, куди варто перемістити індикатор.
Щоб забезпечити клавіатурна взаємодія, використовуйте клавішу <Таь> і визначите клавішу доступу для статичної текстової області, застосовуваної в якості мітки. Коли фокус уведення встановлений на повзунковому регуляторі, для переміщення індикатора можуть використовуватися клавіші керування курсором; при цьому напрямок руху індикатора відповідає напрямку дії клавіші.
196
5.6.6. ІНДИКАТОР СТАНУ ПРОЦЕСУ
Індикатор стану процесу (Progress Іndіcator)- це елемент інтерфейсу, що звичайно використовується для того, щоб відобразити хід виконання якої-небудь тривалої операції (процесу). Він складається з прямокутної зони, що "заповнюється" ліворуч праворуч, як показано на мал. 5.42.
Рис. 5.42. Індикатор стану процесу
Оскільки індикатор тільки відображає інформацію, то він не є інтерактивним елементом. Тому в багатьох випадках корисно постачити індикатор статичним текстом, що пояснює його призначення. Текст, природно, повинний розташовуватися поза індикатором.
Використовуйте індикатор як засіб зворотного зв'язку для довгих чи операцій фонових процесів (як доповнення до зміни форми курсору). Індикатор стану процесу надає користувачу інформацію про стан процесу в більш наочній формі. Ви можете також використовувати його, щоб відбити протікання фонового процесу, звільнивши курсор для відображення стану основного процесу і для взаємодії з ним.
Якщо індикатор передбачається використовувати у вікні чи повідомлення в рядку стану, продумайте форму представлення відображуваної чи операції процесу.
5.6.7. СПЛИВАЮЧА ПІДКАЗКА
Спливаюча підказка ( Tooltіp Control) - це невелике вікно, що містить пояснювальний текст, що з'являється на екрані, коли користувач установлює покажчик на один з елементів інтерфейсу, як показано на мал. 5.43. Спливаюча підказка з'являється після короткої затримки й автоматично віддаляється, коли користувач активізує обраний чи елемент переміщає курсор в іншу позицію екрана (або після закінчення встановленого інтервалу часу).
197
Рис. 5.43. Спливаюча підказка
Система відображає спливаючу підказку нижче і правее курсору, але автоматично позиционирует її, якщо вона при цьому може вийти за межі екрана. Виключення складають текстові полючи, для яких спливаюча підказка відображається знизу і по центрі полючи, до якого вона відноситься (мал. 5.44).
Рис. 5.43. Спливаюча підказка
Система відображає спливаючу підказку нижче і правее курсору, але автоматично позиционирует її, якщо вона при цьому може вийти за межі екрана. Виключення складають текстові полючи, для яких спливаюча підказка відображається знизу і по центрі полючи, до якого вона відноситься (мал. 5.44).
Рис. 5.44. Висновок спливаючої підказки для текстового полючи
Для реалізації зазначеної особливості мається спеціальний параметр настроювання спливаючої підказки.