5.3.1. Список одиничного вибору
Список одиничного вибору (Sіngle Selectіon Lіst Box) використовується для вибору тільки одного пункту в списку. Отже, такий елемент керування реалізує функцію взаємного виключень, подібно групі перемикачів, за винятком того, що список дозволяє більш ефективно оперувати великою кількістю пунктів.
Розмір (висота) панелі списку одиничного вибору звичайно вибирається таким чином, щоб у ньому можна було показати від трьох до восьми пунктів (мал. 5.18). Завжди включайте у вікно списку вертикальну смугу прокручування. Якщо всі пункти в списку видимі, то стрілки смуги прокручування варто заблокувати; в іншому правила використання смуги прокручування залишаються колишніми.
Користувач може вибрати необхідний пункт у списку одиничного вибору, клацнувши на ньому ЛКМ. Фокус уведення також установлюється на цьому пункті. Оскільки список розглянутого типу підтримує вибір тільки єдиного пункту, при зміні вибору будь-який інший пункт у списку стає невибраним.
Для реалізації клавіатурного інтерфейсу при роботі зі списком використовуються клавіші навігації (клавіші керування курсором, <Home>, <End>, <PgUp> і <PgDn>). Можуть також використовуватися текстові клавіші, що забезпечують синхронне зіставлення символів, що вводяться, із символами пунктів списку. Ці
Рис. 5.18. Приклад використання списку одиничного вибору
клавіші не тільки керують прокручуванням списку, але також виконують вибір відповідного пункту. Якщо в результаті пошуку жоден пункт у списку виявився не обраний, то обраним вважається пункт у списку, обумовлений дією поточної клавіші навігації. Наприклад, якщо користувач натискає клавішу <Ноті>, те обраним стає перший елемент у списку.
Якщо пункти списку являють собою значення деякої властивості об'єкта, то в списку виділяється поточне значення цієї характеристики для обраного об'єкта. Якщо ж обрана група об'єктів, що мають різні значення цієї характеристики, то жоден пункт у списку не повинний бути виділений.
5.3.2. СПИСОК, ЩО ВИПАДАЄ
11одобно списку одиничного вибору, що випадає список (Drop-down Lіst Box)
передбачає можливість вибору єдиного пункту; розходження полягає в тім, що список, що випадає, відображається на екрані тільки за вимогою користувача. Коли список закритий (точніше, згорнуть), у його вікні відображається тільки обраний пункт. Щоб змінити вибір, користувачу необхідно відкрити список. Рис. 5.19 показує список, що випадає, у закритому і відкритому стані.
Хоча список, що випадає, являє собою ефективний спосіб ощадливого використання простору вікна, він разом з тим жадає від користувача до-
Рис. 5.19. список, Що Випадає, у згорнутому й у відкритому стані полнительных дій для перегляду і вибору пункту в порівнянні зі списком одиничного вибору.
Ширина вікна згорнутого списку, що випадає, повинна бути на кілька пробілів більше середньої ширини пунктів у списку. У відкритому, стані вікно списку повинне бути досить високим для того, щоб показати три - вісім пунктів. Разом з тим, вільний простір у вікні повинне дозволяти не тільки відобразити вибір у списку, але також виконувати користувачу операції прямого маніпулювання.
Взаємодія користувача зі списком, що випадає, подібно роботі з выпадающим меню. Наприклад, щоб відобразити список, користувач може клацнути Л КМ па кнопці меню, а вибір пункту приводить до автоматичного закриття списку; вибір пункту, як і в меню, виконується щигликом ЛКМ у відповідній рядку.
Користувач може також працювати зі списком, що випадає, використовуючи клавішу доступу і клавіші керування курсором. При натисканні клавіші доступу, клавіші <Таь> чи клавіш <Нагору>, < Униз>, а також двох останніх клавіш у сполученні з клавішею <Alt>, що випадає список відкривається. Клавіші керування курсором і текстові клавіші забезпечують одночасно навігацію і вибір пункту в списку. Якщо користувач натискає клавіші <Нагору>+<Ак>, <Униз>+<Ак>, клавішу <Таь>, чи клавішу доступу, щоб перейти на інший елемент інтерфейсу, список автоматично закривається. Клавіша <Esc> також закриває список. При закритті списку зроблений у ньому вибір повинний зберігатися.
171
Якщо пункти списку являють собою значення деякої характеристики об'єкта, то в списку виділяється поточне значення цієї характеристики для обраного об'єкта. Якщо ж обрана група об'єктів, що мають різні значення цієї характеристики, то жоден пункт у списку не повинний бути виділений.
5.3.3. РОЗШИРЕНИЙ СПИСОК І СПИСОК МНОЖИННОГО ВИБОРУ
Хоча більшість списків забезпечують одиничний вибір, у деяких ситуаціях користувачу потрібно вибрати більш ніж один пункт. Розширений список (Extendet Lіst Box) і список множинного вибору (Multіple Selectіon Lіst Box) дозволяють реалізувати таку операцію.
Для названих списків залишаються справедливими ті ж угоди щодо висоти і ширини вікна, як і для розглянутих раніше.
Розширений список підтримує стандартну навігацію, а також техніку безупинного і непересічного вибору (мал. 5.20). Це означає, що список розширеного вибору може бути використаний для вибору єдиного чи пункту єдиної області, хоча за замовчуванням призначений для виконання непересічного вибору.
Рис. 5.20. Приклад використання розширених списків
172
Якщо ви хочете забезпечити користувачу можливість вибору зі списку різних непересічних даних, але список розширеного вибору здається вам занадто громіздким, ви можете створити список множинного вибору. Тоді як список розширеного вибору орієнтований на вибір окремого чи пункту області, список мно-жественного вибору призначений у першу чергу для реалізації незалежного вибору декількох пунктів. Проте , візуально розрізнити два ці види списків досить складно. Тому стара! 1тесь офомлять список множинного вибору та-
Рис. 5.21. Список множинного вибору