- •1.1. Інтерфейс користувача: міст між людиною і комп'ютером
- •1.2. Основні принципи розробки користувальницького інтерфейсу
- •2.1. Життєвий цикл програмного продукту
- •2.2. Етапи проектування користувальницького інтерфейсу
- •3.1. Особливості графічного інтерфейсу
- •3.4. Взаємодія користувача з додатком
- •3.5. Загальні правила взаємодії з об'єктами
- •4. Вибрати команду Всщавить.
- •3.6.2. Операції створення нових об'єктів
- •4.1. Проектування піктограм
- •4.2.2. Основні операції з вікнами
- •93 Ніяке інше вікно не повинне стати активним перш, ніж користувач завершить переміщення даного вікна. 11еремегцение вікна має на увазі його активізацію.
- •4.2.5. Вибір моделі вікна
- •4.3.2. Панелі властивостей і контролю параметрів
- •4.3.3. Діалогові панелі
- •4.3.4. Інші типи вторинних вікон
- •5.2.3. Прапорці
- •5.3.1. Список одиничного вибору
- •5.3.4. Список, що модифікується
- •5.3.5. Дерево, що модифікується
- •5.4.1. Текстові поля
- •5.4.4. Комбінований список, що випадає
- •5.6.2. Заголовки стовпців
- •5.6.3. Етикетка вкладки
- •5.6.4. Смуги прокручування
- •5.6.8. Колекції
- •5.6.9. Область повідомлень
- •5.7. Вибір візуальних атрибутів відображуваної інформації
- •5.7.1. Композиція й організація
- •5.7.3. Шрифт
- •5.7.4. "Багатомірність" екрана
- •5.7.6. Візуалізація виконуваних операцій
- •5.8. Три випадки з життя guі
- •6.1. Вікно повідомлення
- •6.2.2. Спливаюча підказка
- •6.3. Проблемно-орієнтована допомога
- •6.5. Майстра
- •6.6. Засобу навчання користувача
- •Глава 7
- •7.3. Користувальницький інтерфейс систем реального часу
- •8.3. Засобу розробки web-документів
- •Глава 9
4.3.2. Панелі властивостей і контролю параметрів
Властивості об'єкта можуть бути представлені з погляду інтерфейсу користувача декількома способами. Зокрема , зображення й ім'я піктограми об'єкта на Робочому столі відбивають специфічні властивості відповідного об'єкта. Для відображення властивостей об'єктів можуть використовуватися й інші елементи інтерфейсу, наприклад, панель інструментів, рядок стану, чи навіть смуги прокручування. Найбільше ж універсальний засіб представлення властивостей об'єкта - це вторинне вікно панель властивостей (Property Sheet). Панель властивостей є незалежним вторинним вікном, що відображає доступні користувачу (тобто видимі) властивості об'єкта, причому не обов'язково користувачу повинне бути надане право змінювати їх. Панель властивостей відображається на екрані по команді Властивості для конкретного (обраного) об'єкта.
Панель контролю параметрів (Property Іnspector) відрізняється від панелі властивостей тим, що вона реалізується, як правило, у виді модального вторинного вікна, зв'язаного з тим об'єктом, властивості якого вона відображає. Якщо користувач вибирає інший об'єкт, панель властивостей продовжує відображати властивості вихідного об'єкта. На відміну від її, панель контролю параметрів завжди відноситься до обраного в даний момент об'єкту.
Л9
ПАНЕЛЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ
Заголовок вікна панелі властивостей повинний ідентифікувати той об'єкт, до якого вона відноситься. Якщо об'єкт має ім'я, воно може бути використано як заголовок вікна або безпосередньо, або в сполученні зі словом Властивості. Якщо словосполучення Властивості <ім'я об'єкта> перевищує ширину смуги заголовка вікна, система виключає ім'я об'єкта і додає еліпсис. Якщо об'єкт не має власного імені, використовуйте в заголовку вікна ім'я типу об'єкта. Для панелі властивостей, пред-ставляющей властивості декількох обраних об'єктів, як назву також використовується ім'я типу цих об'єктів. Коли такий підхід не застосуємо (наприклад, вибір містить різнотипні об'єкти), вкажіть у заголовку, що панель містить перелік властивостей обраних об'єктів (наприклад, Властивості вибору).
Оскільки може знадобитися відобразити на панелі властивостей велика кількість атрибутів об'єкта і поточної ситуації, доцільно розбити їх на відносно самостійні групи в межах вікна панелі. Існує два способи рішення цієї задачі.
Перший з них - розбивка панелі властивостей на окремі сторінки визначеного формату, звичайно називані вкладками. Кожна вкладка має власне ім'я (позначення), відображуване на етикетці вкладки. Користувачу завжди видні етикетки усіх вкладок, однак, у кожен момент часу може бути відкрита тільки одна з них (мал. 4.19).
Рис. 4.19. Панель властивостей, розділена на вкладки 120
Другий підхід полягає в тім, що перелік відображуваних у вікні властивостей може динамічно коректуватися відповідно до поточного чи ситуацією з урахуванням ієрархічного взаємозв'язку деяких об'єктів.
Наприклад, якщо користувач працює з текстом, на панелі властивостей можуть відображатися властивості окремого параграфа. Аналогічно, якщо користувач вибирає осередок в електронній таблиці, йому на тій же панелі може бути наданий доступ до набору властивостей рядка і стовпця. У подібних ситуаціях до складу панелі властивостей доцільно включити список, що випадає, що відбиває перелік объек-тов, для яких на даній панелі може бути отриманий набір властивостей (мал. 4.20).
Рис. 4.20. Застосування списку для доступу до ієрархічно зв'язаних наборів властивостей
Де це, можливо, варто робити значення властивостей, відображуваних на панелі, що редагуються. Ви можете реалізувати спеціальний набір команд редагування, що забезпечують копіювання властивостей одного об'єкта для іншого об'єкта. Наприклад, може бути реалізоване відтворення властивостей для об'єктів, що є елементами одного списку.
У більшості випадків панель властивостей дозволяє користувачу змінювати значення тих чи інших властивостей об'єкта. Для обробки додатком внесених користувачем змін варто включити у вікно панелі властивостей наступні кнопки (табл. 4.3).
121
Та 6 л і іt а 4.3. Стандартні кнопки панелі властивостей
Кнопка (команда) Дія
ОК Передає додатку усі внесені зміни і закры-вает вікно панелі властивостей
Застосувати (Apply) Передає додатку усі внесені зміни, але залишає вікно панелі властивостей відкритим
Скасувати (Cancel) Скасовує усі внесені (але не передані додатку) зміни і закриває вікно панелі властивостей. Не скасовує зміни, що вже були реалізовані
Додатково може використовуватися команда Скинути (Reset) для скасування внесених змін без закриття вікна.
Як було зазначено вище, при наявності великого числа параметрів панель властивостей може бути розділена на кілька вкладок. Тому розташування кнопок на панелі властивостей має велике значення. Якщо кнопка розміщається на одній із вкладок, зв'язане з нею дія повинна відображатися в межах цієї ж вкладки. Якщо ж кнопка встановлена таким чином, що вона не входить у жодну з вкладок панелі, зв'язане з нею дія повинна поширюватися на усе вікно панелі.
Кнопки, що є загальними для панелі властивостей - ОК, Скасувати, Застосувати -найкраще установити за межами вкладок, оскільки користувачі розглядають вкладки просто як форму групування елементів інтерфейсу. Це означає, що якщо користувач вносить зміну на одній вкладці, то воно не реа-лизуется, коли користувач переходить на іншу вкладку. Проте , якщо користувач уніс зміну на новій вкладці і потім натискає кнопки ОК чи Застосувати, те реалізуються зміни, зроблені на обох вкладках (при натисканні кнопки Скасувати зміни ігноруються на обох вкладках).
Якщо створюваний додаток вимагає, щоб користувач установлював значення властивостей на вкладках послідовно, "сторінка за сторінкою", то варто розміщати кнопки ОК, Скасувати, Застосувати на кожній вкладці в одній і тій же позиції. Коли користувач переходить на наступну вкладку, внесені зміни можуть зберігатися автоматично, або користувачу може видаватися повідомлення з проханням чи підтвердити скасувати зроблені зміни.
У деяких випадках у панель властивостей доцільно помістити зразок, що ілюструє ефект внесених змін. Наприклад, якщо користувач вибирає фрагмент тексту і відкриває для нього панель властивостей, цей фрагмент може бути поміщений у панель властивостей як зразок (мал. 4.21).
При внесенні змін зразок повинний відображати відповідне стан об'єкта.
Рис. 4.21. Використання зразка в панелі властивостей
При закритті пользовательем вікна панелі властивостей, додаток повинний поводитися також, як і при закритті вікна вмісту об'єкта (наприклад документа). При цьому не рекомендується інтерпретувати кнопку Закрити як кнопку Скасувати. Якщо у вікні маються зміни, що не були збережені, нагадаєте про це користувачу, використовуючи вікно повідомлення, як показано на мал. 4.22. Якщо ж таких змін ні, просто закрийте вікно.
Рис. 4.22. Вікно повідомлення для підтвердження внесених змін
Якщо користувач вибирає кнопку Так, то внесені зміни зберігаються, і вікна повідомлення і панелі властивостей закриваються. Якщо ж користувач вибирає кнопку Ні, то обоє вікна закриваються без збереження змін. Щоб дозволити користувачу скасовувати закриття вікна панелі властивостей, включите у вікно повідомлення відповідну кнопку {Скасувати).
123
ПАНЕЛЬ КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ
Ви можете також відобразити властивості об'єкта, використовуючи засобу динамічного перегляду - броузер, що виводить на екран властивості обраного об'єкта. Таке вікно називається панель контролю параметрів. Як основу для створення панелі контролю параметрів звичайно використовують вікно панелі чи інструментів вікно палітри, як показано на мал. 4.23.
Рис. 4.23. Панель контролю параметрів
Зміни значень властивостей об'єктаа, що користувач вносить у панель контролю параметрів, динамічно заміняють попередні значення. При цьому внесені зміни повинні відразу ж застосовуватися до обраного об'єкта.
Панель контролю параметрів і панель властивостей не є взаємовиключними елементами інтерфейсу; у додатку можуть використовуватися обидва варіанти, оскільки кожний з них має свої переваги. Найбільш важливі чи часто корректируемые властивості доцільно відображати за допомогою панелі контролю параметрів, а повний їхній перелік може бути реалізований у виді панелі властивостей. В одному додатку може використовуватися кілька різних панелей контролю па-раметров, кожна з який призначена для об'єктів визначеного типу.
Як додатковий засіб настроювання інтерфейсу ви можете надати користувачу право змінювати форму взаємодії з панеллю контролю параметрів і панеллю властивостей. Зокрема , ви можете забезпечити таке керування панеллю контролю параметрів, коли фіксується деякий обраний користувачем набір значень властивостей об'єкта, а наступні внесені зміни ігноруються.
ВІДОБРАЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЛЯ МНОЖИННОГО Й ІНШИХ СКЛАДНИХ ВИДІВ ВИБОРУ
Коли користувач вибирає кілька об'єктів і запитує їхньої властивості, ис-і дзиґ ьзуйте для їхнього представлення одну загальну панель властивостей (чи панель контролю параметрів), замість того, щоб відкривати окреме вікно для кожного об'єкта. Якщо деякі властивості мають у декількох об'єктів різні значення, відобразите відповідні їм елементи інтерфейсу в стані "невизначене". Разом з тим, варто зберегти можливість висновку на екран декількох панелей властивостей одночасно, якщо користувач побажає одержати їх для кожного об'єкта окремо . Такий підхід забезпечує необхідну гнучкість інтерфейсу. Якщо користувачу при роботі з додатком може знадобитися доступ до окремих властивостей на панелі властивостей множе-
124
ственного вибору, включите в неї список (чи список, що випадає,); це дозволить користувачу вказати об'єкт, для якого виробляється установка нового значення.
Якщо множинний вибір містить об'єкти різного типу, відобразите на панелі тільки ті властивості, що є загальними для всіх об'єктів.
Відображаючи властивості декількох об'єктів, враховуйте розходження між безлічі І-ным вибором і групою (композицією) об'єктів, оскільки група відбиває більш1 тісний зв'язок між об'єктами. Результат групування (агрегат) може сам вважатися новим об'єктом, зі своїми власними властивостями і припустимими операціями. Отже, коли користувач запитує властивості групи об'єктів, відобразите властивості такого складеного об'єкта. При цьому властивості окремих членів групи можуть чи включатися не включатися в панель властивостей у залежності від конкретної а ггуащ т.
