- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості
неповнолітніх і виявляє турботу про здоров'я молодого покоління.
Законодавче це закріплено, зокрема, в ст. 43 Конституції України.
Законом України „Про охорону праці" (ст. 14) забороняється
застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років,
на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами
праці, а також на підземних роботах. Міністерством охорони здоров'я
України видано наказ від 31. 03. 1994 р. № 46, яким затверджено
Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ
Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання
і переміщенняречей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми
затверджені наказом МОЗ України від 22. 03. 1996 р. № 59 (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Граничні норми підіймання та переміщення
важких речей неповнолітніми
Календар-Граничні норми ваги вантажу (кг)
ний вік,
років Короткочасна робота Тривала робота
юнаки дівчата юнаки дівчата
14 5 2,5 — —
15 12 6 8,4 4,2
16 14 7 11,2 5,6
17 16 8 12,6 6,3
Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають шістнадцять
років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які
досягнули п'ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що
його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається
прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних
і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи,
яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний
від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою
одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 КЗпП).
Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт
та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Усі особи, які не досягнули
вісімнадцять, років приймаються на роботу лише після попереднього
медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку
підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).
Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений
36-годинний робочий тиждень, а для п'ятнадцятирічних — 24-годинний.
ЗО
Розділ 1
Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось вісімнадцять років,
при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж
розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості
щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).
Щорічні відпустки неповнолітнім надаються в літній час або, на їх
бажання, в будь-яку іншу пору року (ст. 195 КЗпП). Тривалість такої
відпустки один календарний місяць.
Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого
ним органу допускається, крім додержання загального порядку
звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах
неповнолітніх (ст. 198 КЗпП).