- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
пошкодженого обладнання), самоконтроль (здатність вимикати
обладнання при несправності пристрою захисного вимкнення), надійність.
Захисне вимкнення рекомендується застосовувати в якості основного
або допоміжного захисного засобу, якщо безпека не може бути
забезпечена шляхом влаштування заземлення або з економічних міркувань.
Захисне вимкнення використовується в електроустановках напругою
до 1000 В в наступних випадках:
— в пересувних електроустановках з ізольованою нейтраллю, коли
спорудження заземлювального пристроя утруднене;
— в стаціонарних установках при використанні електрифікованого
інструменту; ,
— в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом
та вибухонебезпеки.
Широко використовуються захисно-вимикальні пристрої
в побутових електроустановках.
3.4.10. Система електрозахисних засобів
Електрозахисні засоби — це переносні засоби, призначені для
захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження
електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного
ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
поля. За призначенням єлектрозахисних засобів умовно поділяють на
ізолювальні, огороджувальні та допоміжні.
Ізолювальні електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини
від частин електрообладнання, котрі знаходяться піднапругою, а також
від землі. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги,
штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні
та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; ізольовані ручки
монтерського інструменту; діелектричні рукавиці, боти та калоші; гумові
килимки, доріжки, підставки; ізолювальні ковпаки та накладки;
ізолювальні драбини.
Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні та
допоміжні. Основними називають такі ізолювальні електрозахисні засоби,
ізоляція котрих надійно витримує робочу напругу електроустановки і за
допомогою котрих дозволяється доторкнутись до струмоведучих частин,
котрі знаходяться під напругою. Додатковими називають такі ізолювальні
електрозахисні засоби, котрі самі не можуть забезпечити безпеку
персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним
заходом до основних ізолювальних єлектрозахисних засобів.
Огороджувальні електрозахисні засоби призначені для тимчасового
огородження струмоведучих частин обладнання. До них відносяться
переносні огородження (ширми, бар'єри, щити, клітки), а також
тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні
попереджувальні плакати.
Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від
падіння з висоти (запобіжні пояси та страхувальні канати), для
безпечного підіймання на висоту (драбини, кігті), а також для захисту
від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів (захисні
окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг).
3.4.11. Організація безпечної експлуатації
ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК
Робота щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок
здійснюється згідно з обов'язковими, для всіх споживачів електроенергії,
незалежно від їх відомчої приналежності, правилами технічної
Розділ З
експлуатації' електроустановок споживачів та правилами техніки безпеки
при експлуатації електроустановок споживачів. Обслуговування діючих
електроустановок, проведення в них оперативних переключень,
організація та виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних
робіт і випробувань здійснюються спеціально підготовленим
електротехнічним персоналом.
Роботи в діючих електроустановках з врахуванням заходів безпеки
поділяються на виконувані: зі зняттям напруги, без зняття напруги на
струмоведучих частинах і поблизу них, бе_з зняття напруги на віддалі
від струмоведучих частин, котрі знаходяться під напругою. До робіт,
виконуваних зі зняттям напруги, відносяться роботи, котрі виконуються
в електроустановці, в котрій зі всіх струмоведучих частин знята напруга
і вхід в приміщення сусідньої електроустановки, котра знаходиться під
напругою, закритий. До робіт, виконуваних без зняття напруги на
струмоведучих частинах та поблизу них, відносяться роботи, котрі
проводяться безпосередньо на цих частинах.
Роботою без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин,
що знаходяться під напругою, вважається робота, при котрій
виключається випадкове наближення працюючих людей та
використовуваного ними ремонтного обладнання і інструменту до
струмоведучих частин на віддаль менше встановленої і не вимагається
вжиття технічних або організаційних заходів (безперервного нагляду)
для запобігання такому наближенню. При виконанні робіт зі зняттям
напруги та без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу
них повинні виконуватись організаційні та технічні заходи.
До організаційних заходів відносяться:
— оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за
переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації;
— допуск до роботи;
— нагляд під час роботи;
— оформлення перерви під час роботи;
— переводи на інше робоче місце.
Наряд-допуск — це завдання на безпечне виконання роботи,
оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає
зміст, місце виконання роботи, час її початку та закінчення, умови її
ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне
виконання роботи. Відповідальними за безпечне виконання робіт є:
особа, що видала наряд; котра дає розпорядження; особа, що допускає
до роботи; керівник роботи; виконавець роботи; спостережник; член
бригади.
Всі роботи, котрі виконуються в електроустановках без наряду,
ВИКОНУЮТЬСЯ:
— за розпорядженням осіб, уповноважених на це, з оформленням
в оперативному журналі;
— в порядку поточної експлуатації з подальшим записом
в оперативному журналі
Розпорядження — це завдання на виконання роботи, що визначає
її зміст, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається
на один вид роботи і діє протягом однієї зміни.
За розпорядженням можуть виконуватись:
— позапланові роботи, викликані виробничою необхідністю,
тривалістю до 1 год.;
— роботи без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин,
котрі знаходяться під напругою, тривалістю не більше однієї зміни;
— роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до