- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
2.5. Системи опалення
Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних
для нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів
систем опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні
прилади. Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря.
Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.
До місцевого відноситься пічне та повітряне опалення, а також
опаленння місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве
опалення застосовується, якправило, в житлових та побутових приміщеннях,
а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.
127
ОСНОВИ ФІЗІОЛОГП. ГІГІЄНИ ПРАЦ} ТА ВИЮБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
До систем центрального опалення відносяться: водяне, парове
панельне, повітряне, комбіноване.
' Водяна та парова системи опалення в залежності від тиску пари чц
температури води можуть бути низького тиску (тиск пари до 70 кПа чи
температура води до 100 °С) та високого тиску (тиск пари більше
70 кПа чи температура води понад 100 °С).
Водяне опалення низького тиску відповідає основним санітарногігієнічним
вимогам і тому широко використовується на багатьох
підприємствах різних галузей промисловості. Основні переваги цієї;
системи: рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого'
регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гару, пилу
при осіданні його на радіатори; підтримання відносної вологості повітряна
відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від
нагрівальних приладів; пожежна безпека.
Основний недолік системи водяного опалення — можливість її
замерзання при відключенні в зимовий період, а також повільне
нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні.
Парове опалення має ряд санітарно-гігієнічних недоліків. Зокрема,
внаслідок перегрівання повітря знижується його відносна вологість,
а органічний пил, що осідає на нагрівальних приладах, підгорає,
викликаючи запах гару. Окрім того, існує небезпека пожеж та опіків.
Враховуючи вищевказані недоліки не допускається застосування
парового опалення в пожежнонебезпечних приміщеннях та приміщеннях
зі значним виділенням органічного пилу.
З економічної точки зору систему парового опалення ефективно
влаштовувати на великих підприємствах, де одна котельня забезпечує
необхідний нагрів приміщень усіх корпусів та будівель.
Панельне опалення доцільно застосовувати в адміністративнопобутових
приміщеннях. Воно діє завдяки віддачі тепла від будівельних
конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади (труби,
по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи. До переваг
цієї системи опалення належать: рівномірний нагрів та постійність
температури і вологості повітря в приміщенні; економія виробничої
площі за рахунок відсутності нагрівальних приладів; можливість
використання в літній період для охолодження приміщень, пропускаючи
Розділ 2
холодну воду через систему. Основні недоліки — відносно високі
початкові витрати при встановленні та важкість ремонту при
експлуатації.
Повітряне опалення може бути центральним (з подачею нагрітого
повітря від єдиного джерела тепла) та місцевим (з подачею теплого повітря
від місцевих нагрівальних приладів). Основні переваги цієї системи
опалення: швидкий тепловий ефект в приміщенні при включенні системи;
відсутність в приміщенні нагрівальних приладів; можливість використання
в літній період для охолодження та вентиляції приміщень; економічність,
особливо, якщо це опалення суміщене із загальнообмінною вентиляцією.
При виборі системи опалення підприємств, що проектуються чи
реконс руюються необхідно враховувати санітарно-гігієнічні,
виробничі, експлуатаційні та економічні чинники. Слід зазначити, що
досить ефективною є комбінована система опалення (центральне
повітряне опалення, суміщене із загальнообмінною вентиляцією та
водяне низького тиску).
2.6. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ
2.6.1. ЗНАЧЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ
Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм
людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо,
що майже 90%. всієї інформації про довкілля людина одержує через
органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності
втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів,
що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів відносяться
адаптація, акомодація та конвергенція.
Адаптація — пристосування ока до зміни умов освітлення (рівня
освітленості).
Акомодація — пристосування ока до зрозумілого бачення
предметів, що знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок
зміни кривизни кришталика.
Конвергенція—здатність ока при розгляданні близьких предметів займати
положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.
129
ОСНОВИ ФІЗІОЛОГИ, ГІГІЄНИ ПРАЩ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРИ
Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність
організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко
втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека
помилкових дій і нещасних випадків. Згідно з статистичними даними,
до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним
освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане
освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад,
таких як робоча мнопія (короткозорість), спазм акомодації.
Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати
не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Так,
при світлому пофарбуванні інтер'єру завдяки збільшенню кількості
відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20—40% (при тій
же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується, покращується
рівномірність освітлення.
При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів
може відбутись засліплення працівника Нерівномірність освітлення та
неоднакова яскравість оточуючих предметів призводять до частоі
переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього — до
швидкого втомлення органів зору Тому поверхні, що добре освітлюються
і знаходяться в полі зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості,
коефіцієнт відбивання яких знаходиться в межах 0,3—0,6, і, бажано,
щоб вони мали матову або напівматову поверхню.