- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
4.4. Система попередження пожеж
Одним із основних принципів у системі попередження пожеж
є положення про те, що горіння (пожежа) можливе лише за певних умов.
Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини,
окислювача та джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча
речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась
у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело
запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
(запалювання). Так сірником не можливо запалити дерев'яну колоду,
в той же час аркуш паперу л^егко загориться.
До окислювачів належать хлор, фтор, оксиди азоту та інші
речовини, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення
має горіння, яке виникає при оксидуванні горючої речовини киснем
повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість!
горіння, а при вмісті кисню менше 14% .(норма 21%) горіння більшості
речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючою речовиною
утворює так зване горюче середовище.
Система попередження пожеж виключає два основних напрямки:
запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому
середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання.
Запобігання формуванню горючого середовища
досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування;
максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих
речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо- та
вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також
правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного
середовища; організацією контролю за складом повітря
в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах;
застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого
середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням
інгібуючих (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню
пожежі) та флегматизуючих (інертні компоненти, що роблять
середовище негорючим) добавок.
Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела
запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв,
при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання
електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та
вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної
суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів;
використання устаткування, що задовшьняє вимогам електростатичної
іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією
автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела
запалювання; заземленням устаткування, видовжених мета
Розділ 4
локонструкцій; використання при роботі з ЛЗР інструментів, що
виключають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування
речовин і матеріалів.
4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
ТА МАТЕРІАЛІВ
ГОСТ 12.1.004-91 встановлює порядок сумісного зберігання
речовин та матеріалів. Вимоги щодо їх сумісного зберігання
сформульовані на підставі кількісного врахування показників пожежної
небезпеки, токсичності, а також однорідності засобів пожежогасіння.
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенційною небезпекою викликати
пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати
навколишнє середовище (повітря, воду, грунт, флору, фауну), впливати
на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом
безпосередньої дії або на відстані, речовини та матеріали поділяються
на розряди:
— безпечні;
— малонебезпечні;
— небезпечні;
— особливо небезпечні.
В залежності від того, до якого розряду відносяться речовини та
матеріали, визначаються умови їх зберігання.
До безпечних відносяться негорючі речовини та матеріали
в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних
(горючих, отруйних, 'їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють
вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, 'їдких, екзотермічних сумішей
з іншими речовинами. Безпечні речовини та матеріали зберігаються
в приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.
До малонебезпечних відносять такі горючі й важкогорючі речовини
та матеріали, які не відносяться до безпечних і на які не поширюються
вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечних відносяться також
негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці. Малонебезпечні
речовини та матеріали дозволяється зберігати в приміщеннях усіх
ступенів вогнестійкості (крім V).
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
До небезпечних відносять горючі та негорючі речовини
і матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху,
пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання
людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів.
Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов,
так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії
з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ
19433-88. Небезпечні речовини та матеріали слід зберігати у складах
І і II ступенів вогнестійкості.
До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні речовини та
матеріали, які не сумісні з речовинами та матеріалами однієї з ними
категорії за ГОСТ 19433-88. Особливо небезпечні речовини та
матеріали необхідно зберігати у складах І та II ступенів вогнестійкості,
розташованих переважно в окремих будівлях.
Небезпечні матеріали та речовини згідно з вимогами
ГОСТ 19433-88 класифіковані в залежності від виду та ступеня
небезпеки на класи, підкласи та категорії.
4.5. СИСТЕМА ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ
Система протипожежного захисту — це сукупність
організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на
запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та
обмеження матеріальних збитків від неї (ДСТУ 2272-93).
Попередження розповсюдження пожеж, в основному визначається
пожежною безпекою будівель та споруд і забезпечується: правильним
вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій;
правильними об'ємно-планувальними рішеннями будівель та споруд;
розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог
пожежної безпеки; встановленням протипожежних перешкод
в будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;
обмеженням витікання та розтікання горючих рідин при пожежі;
улаштуванням протидимного захисту; проектуванням шляхів евакуації;
заходами щодо успішного розгортання тактичних дій по
гасінню пожежі.
Розділ 4