- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
4.2.2. Різновидності горіння
Розрізняють наступні різновидності горіння: вибух, детонація, спалах,
займання, спалахування, самозаймання та самоспалахування, тління.
Вибух — надзвичайно швидке хімічне перетворення, що
супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних
виконувати механічну роботу. В основному, ця механічна робота зводиться
до руйнувань, які виникають при вибуху і обумовлені утворенням ударної
хвилі — раптового скачкоподібного зростання тиску. При віддаленні від
місця вибуху механічна дія ударної хвилі послаблюється.
Детонація — це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч
метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється стисненням,
нагріванням та переміщенням незгорівшої суміші перед фронтом полум'я,
що призводить до прискорення поширення полум'я і виникнення в суміші
ударної хвилі. Таким чином, наявність достатньо потужної ударної хвилі
є необхідною умовою для виникнення детонації, оскільки в цьому випадку
передача теплоти в суміші здійснюється не шляхом повільного процесу
теплопровідності, а шляхом поширення ударної хвилі.
Спалах — швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснутих
газів, яке не переходить у стійке горіння.
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Заомання — виникнення горіння під впливом джерела запалювання.
Спалахування — займання, що супроводжується появою полум'я.
Салшзай.мання — початок горіння без впливу джерела
запалювання
Салюспалахуеання —самозаймання, що супроводжується появою,
полум'я.
Тління — горіння без випромінювання світла, що, як правило,
розпізнається з появою диму.
Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання
(самоспалахування) поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні.
Теплове самозаймання — виникає при зовнішньому нагріванні
речовини на певній відстані (через повітря). При цьому речовина
розкладається, адсорбує і в результаті дії процесів оксидування
самонагрівається. При температурі близько ЮО °С дерев'яна тирса,
ДВП та деякі інші речовини схильні до самозаймання. Захист від
теплового самозаймання — запобігання нагріву матеріалів від зовнішніх
джерел тепла.
Мікробіологічне саліозай.мання відбувається в результаті
самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів в масі
речовини. До мікробіологічного самозаймання схильні речовини
рослинного походження (в основному не висушені) — сіно, зерно,
тирса, торф.
Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину
повітря, води, а також при взаємодії речовин. Наприклад,
самозаймаються промаслені матеріали (ганчір'я, дерев'яна тирса,
навіть металеві ошурки). Внаслідок оксидування масел киснем
повітря відбувається самонагрівання, що може призвести до
самозаймання. До речовин, що здатні самозайматися при дії на них
води відносяться калій, натрій, цезій, карбіди кальцію та лужних
металів та інші. Ці речовини при взаємодії з водою виділяють горючі
гази, які нагріваючись за рахунок теплоти реакції, самозаймаються.
До речовин, що призводять до самозаймання при взаємодії з ними
належать газоподібні, рідкі та тверді окислювачі. Наприклад,
стиснутий кисень викликає самозаймання мінеральних мастил, які
не самозаймаються на повітрі.
Розділ 4