ВСТУП

Основними формами спортивного туризму вважаються походи та змагання. Основною метою походів є безпечне проходження маршруту певної складності. Для підвищення технічної та тактичної майстерності учасників, забезпечення безпеки спортивних туриських походів, виявлення найсильніших команд та учасників проводяться змагання з техніки спортивного туризму.

В залежності від видів туризму, змагання з техніки спортивного туризму можуть проводитись з техніки автомобільного, велосипедного, вітрильного, водного, гірського, лижного, пішохідного та спелеотуризму, або комбіновані на різних дистанціях, обумовлених Правилами та Положенням про змагання. Змагання полягають в проходженні дистанції, що вміщує природні та штучні перешкоди, виконані спеціальних завдань з використанням спорядження, що полегшує та прискорює пересування, забезпечує безпеку та виконання технічних і тактичних завданнь.

Дані методичні рекомендації розроблені з урахуванням діючих Правил змагань „Спортивний туризм” затверджених на засіданні Федерації спортивного туризму України (протокол від 12.03.01 №12).

Основним завданням даних методичних рекомендацій є підвищення безпеки змагань з техніки пішохідного туризму, та рівня технічної підготовки керівників гуртків туристського профілю.

Термінологія

Вантаж

Вантажем вважається рюкзак, мотузка Ø не менше 10 мм та довжиною більше 10 м.

Перила

Перилами називають будь-яку закріплену основну мотузку, яку використовують для самостраховки.

Петля (репшнур)

Мотузка довжиною до 10 м, яку використовують як допоміжну або транспортну.

Петля самостраховки

Жорстко закріплена петля, яку учасники використовують для самостраховки (за допомогою вуса). Різнять: локальні петлі (допускається самостраховки не більш ніж одного учасника); вантажні петлі (допускається самостраховка більш ніж одного учасника, допустима кількість учасників обумовлюється в умовах змагань).

Поліспастна петля

Жорстко закріплена петля, призначена для натягування та кріплення перил.

Фал

Коротка мотузка Ø не менше 10 мм, довжиною до 2 м, яка використовується у якості додаткового вуса.

Страхувальна мотузка

Мотузка Ø не менше 10 мм, що забезпечує учаснику безпечне подолання перешкоди.

Супроводжуюча мотузкам,

Мотузка Ø не менше 6 м яка дозволяє витягнути учасника з зони перешкоди, у разі виникнення непередбачуваної ситуації, наприклад, якщо учасник втратив свідомість під час руху на етапі.

Опис технічних етапів

1. Переправа по колоді

1.1. Переправа по колоді через воду

1.1.1. Вимоги до проходження етапу

Етап проходиться з використанням самостраховки вусом. Обов’язкова наявність супроводжуючої мотузки. На етапі знаходиться не більше одного учасника. Учасник рухається обличчям донизу по течії. Перила кріпляться по відношенню до колоди нижче за течією. Для організації перил використовують основну вірьовку Ø не менше 10 мм.

1.1.2. Переправа першого учасника

Перший учасник переправляється з обов’язковою командною страховкою. Страховка здійснюється однією мотузкою. Будь-яка інша мотузка, яка закріплена на учаснику та торкається води, рельєфу, колоди або іншого учасника вважається другою страховочною мотузкою.

Кріплення страховочної мотузки до учасника в перехрестя страхувальної системи на спині (для зручності можна в перехрестя вв’язувати петлю Ø не менше 10 мм, використання прусика не допускається).

На страховочній мотузці двоє страхуючих. Кінець страховочної мотузки не закріплений, страхуючі учасники не стоять на самостраховці. На страхуючих учасниках не повинен знаходитись вантаж, бухта страховочної мотузки не повинна знаходитись за спиною страхуючих. Страховка здійснюється в рукавицях, страхуючі учасники стоять обличчям донизу по течії. Страхуючі учасники знаходяться вище по течії відносно колоди.

Рекомендується для переходу першого учасника використання бічного маятника. Для організації бічного маятника один з учасників відходить вниз по течії та тримає один кінець мотузки, інший кінець тримає той, хто переправляється та використовує мотузку у якості опори. Допускається для організації бічного маятника використання допоміжної мотузки Ø не менше 6 мм. Мотузка не кріпиться до того, хто переправляється, рекомендується кріплення мотузки маятника в опору на березі.

Для переправи першого учасника умовами змагань може бути передбачена верхня страховочна мотузка, до якої учасник страхується за допомогою вуса, довжина вуса до 2-х метрів.

Мал.1.

1.1.3. Наведення перил

Наводити перила можна після того, коли перший учасник перейшов на цільовий берег та виконав усі вимоги згідно з умовами (зайшов у безпечну зону, став на самостраховку).

Для наведення перил рекомендується використовувати мотузку, яка використовувалась для страховки першого учасника.

Учасник на цільовому березі кріпить мотузку будь-яким правильним способом, згідно з умовами (опора, крюк). Команда на вихідному березі натягує мотузку будь-яким правильним способом п.15. та блокує карабінною удавкою, згідно з умовами використовує опору або крюк. До початку переправи учасників з перильної мотузки повинні бути зняті усі допоміжні пристрої крім карабінів.

1.1.4. Організація супроводження

Для організації супроводження рекомендується використовувати мотузку, якою організовували бічний маятник. Супроводження може бути організовано як з одного берега, так і з обох, згідно з тактикою команди.

Супроводжуюча мотузка повинна бути закріплена згідно з умовами (опора, петля, крюк, вантажні перила); контролюватись, тобто контролюючий часник тримає мотузку в руках, бухта позаду його рук, обличчям він стоїть до того, хто рухається, вірьовка між ними розправлена, без петель. Кріплення супроводжуючої мотузки до учасника (на перилах) в зблоковану систему у будь-якому місці або окремим карабіном до карабіну, ковзаючому по перилах і зблокованому з системою учасника.

Пристьобування учасника до перил допускається тільки тоді, коли для нього організовано супроводження, або якщо він застрахований до пункту страховки на березі.

Будь-яка мотузка, яка закріплена до учасника та тягнеться за ним, вважається супроводжуючою і повинна бути закріплена на березі.

1.2. Переправа по колоді через яр

1.2.1. Вимоги до проходження етапу

Етап проходиться з використанням самостраховки вусом. Обов’язкова наявність супроводжуючої мотузки. На етапі знаходиться не більше одного учасника. Для організації перил використовують основну мотузку Ø не меншу 10 мм.

1.2.2. Переправа першого учасника

Перший учасник переправляється з обов’язковою командною страховкою. Страховка здійснюється через карабін (опору), кінець страхуючої мотузки закріплений, страхуючий стоїть на самостраховці. Знаходження учасників у робочій зоні тільки на самостраховці. Кут обхвату карабіну (опори) страховочною мотузкою, не повинен перевищувати 90 градусів. Кріплення страховочної мотузки до того, хто переправляється у грудний карабін. Страховка здійснюється у рукавицях.

Для переправи першого учасника рекомендується використання бічного маятника.

Умови організації бічного маятника такі ж, як і при переправі по колоді через воду.

Для переправи першого учасника умовами змагань може бути передбачена верхня страховочна мотузка, до якої учасник страхується за допомогою вуса, довжина вуса до 2-х метрів.

Мал.2.

1.2.3. Наведення перил

Наведення перил, здійснюється так само, як і на колоді через воду.

1.2.4. Організація супроводження

Організація супроводження здійснюється так само, як і на колоді через воду.

1.3. Здьорг перил

Здьоргова мотузку переправляється з будь-яким учасником. Можливо використання супроводжуючої мотузки як здьоргової, якщо супроводження двостороннє.

Здьоргувати перила можна лише тоді, коли переправився останній учасники команди.

Мал.3.

1.4. Укладання колоди

Умовами змагань може бути передбачене укладання колоди силами команди. Спосіб укладання колоди може бути обумовлений умовами або довільний.

Найбільш поширені два способи укладання колоди: укладання за допомогою вусів; укладання за допомогою триноги.

1.4.1. Укладання колоди за допомогою вусів

За допомогою вусів колода укладається заносом або через вертикаль. У будь-якому випадку, команда кріпить дві мотузки або одну мотузку посередині (рекомендується) до тоншого кінця колоди, комель (товщій кінець колоди) фіксується одним або двома учасниками, а команда, навантажуючи вуси, заносить (метод заносу) або кладе з вертикального положення (через вертикаль) тонкий кінець колоди на цільовий берег.

При укладанні колоди через вертикаль, іноді використовують три вуси для більшого контролю колоди. Також, в обох випадках, іноді прив’язують комель, щоб запобігти його випаданню у небезпечну зону.

Мал.4.

1.4.2. Укладання колоди за допомогою триноги

Метод використовують для укладання важких колод.

Як можна ближче до берега з суддівських жердин виготовляють триногу. Важливо надійно зав’язати жердини зверху. Після того, як тринога виготовлена, в її середину підвішують мотузку з петлею. Комель колоди заводять у петлю приблизно на одну чверть довжини колоди. Після цього, команда навантажує комель, піднімаючи при цьому тоншу частину колоди та повертаючи колоду, кладе її тоншу частину на цільовий берег. Далі тринога розбирається.

Мал.5.

2. Підйом по скельній ділянці або схилу

2.1. Вимоги до проходження етапу

Етап проходиться за допомогою самостраховки схоплюючим вузлом (Положення схоплюючого вузла довільне але не в руці) або на командній страховці, в залежності від умов змагань або тактики команди. Для організації перил, або командної страховки використовують основну мотузку Ø не менше 10 мм.

В залежності від умов або тактики команди, перила можна навішувати однією чи двома мотузками. Якщо перила наведені однією мотузкою, на етапі може знаходитись не більше одного учасника.

У разі, якщо перила наведені двома мотузками, на етапі можливо знаходження двох учасників (попарно-паралельний підйом), але не більше одного учасника на кожній мотузці.

Якщо етап проходиться з верхньою командною, страховка здійснюється в залежності від умов: через один верхній карабін (опору), через верхній карабін та додатковий карабін знизу, через гальмівний пристрій.

Страховка здійснюється в рукавицях, страхуючий стоїть на самостраховці (ця умова може бути прибрана умовами змагань).

2.2. Проходження етапу першим учасником

Перший учасник долає етап з нижньою командною страховкою (умовами змагань може бути передбачена додаткова верхня суддівська страховка). Вимоги до нижньої страховки згідно з умовами змагань (через карабін, через гальмівний пристрій або пряма, тобто з рук страхуючого мотузка іде прямо до першого учасника).

Кінець страховочної мотузки закріплений (точкою кріплення згідно з умовами може бути: опора, крюк, петля, вантажні перила, страхуючий учасник). Інший кінець закріплений до грудного карабіну першого учасника. Страхуючий стоїть на самостраховці (ця умова може бути прибрана згідно з умовами змагань). Страхуючий у рукавицях. Перший учасник долає етап, простьобуючи страховочну мотузку в пунктах проміжної страховки (ППС). Пунктом проміжної страховки може бути: петля, крюк, заглушений карабін. Уразі потреби, учасник може ставати у ППС на самостраховку (якщо це не заборонено умовами змагань). Піднявшись до кінця етапу, учасник кріпить одну або дві мотузки (другу мотузку можна тягнути за собою не простьобуючи до ППС), згідно з тактикою команди, виконавши все, що необхідно, згідно з умовами (ставши на самостраховку, вийшовши у безпечну зону). Кріплення мотузок жорстке (петля, крюк, заглушений карабін) або карабінною удавкою опора, також навколо опори допускається кріплення будь-яким правильним вузлом (вісімка одним кінцем, булінь та інші). Або пропускає страховочну мотузку крізь карабін, або навколо опори, якщо команда проходить етап з верхньою командною страховкою та страхує другого учасника.

Мал.6.

2.3. Проходження етапу другим учасником

Другий учасник, незалежно від тактики команди, вистьобує всі ППС.

Уразі, якщо учасник рухається з верхньою командою страховкою, рекомендується нести кінець допоміжної мотузки для стягнення кінця страховочної мотузки для наступного учасника.

У разі, якщо етап долається попарно паралельно, з другим учасником паралельно може рухатись третій учасник, але учасники не повинні знаходитись один вище іншого, тому, коли другий учасник вистьобує ППС, третій учасник повинен зупинятись разом з другим.

Мал.7.

3. Спуск по схилу спортивним способом

3.1. Вимоги до проходження етапу

Етап долається за допомогою самостраховки схоплюючим вузлом. Етап долається в рукавицях, робота без рукавиць дозволяється при відсутності руху. Положення схоплюючого вузла довільне, але не в руці. Якщо це дозволено умовами – допускається попарно паралельний спуск.

Кріплення перил жорстке для всіх учасників крім останнього (якщо умовами не передбачено інше, наприклад, кріплення перил здійснюється до опори). На кінці мотузки повинен бути контрольний вузол.

Перила наводяться з основної мотузки Ø не менше 10 мм. На етапі знаходяться не більше одного чоловіка (крім попарно-паралельного спуску).

Мал.8.

3.2. Здьорг мотузок

Перед спуском останній учасник робить на основній мотузці карабінну удавку, та кріпить до неї здьоргову мотузку. Роль здьоргової мотузки може виконувати інша основна мотузка, якщо команда спускалася попарно-паралельно.

Здьоргувати мотузки можна тільки після проходження етапу останнім учасником.

4. Спуск по вертикальним перилам (дюльфер)

4.1. Вимоги до проходження етапу

Етап долається по вертикальним навішеним перилам. Перила можна навішувати як однією, так і здвоєною мотузками.

Етап долається з обов’язковою командною страховкою через карабін. Кінець страховочної мотузки закріплений, страхуючий стоїть на самостраховці, страховка здійснюється в рукавицях. Інший кінець закріплений до учасника, який спускається у грудний карабін. Умовами змагань, якщо зона приземлення є безпечною ділянкою, може бути допущена відсутність самостраховки страхуючого у разі, якщо він знизу. Рух по перилам здійснюється за допомогою гальмівного пристрою (шайба, вісімка та інше). Спуск здійснюється в рукавицях. обов’язковий контроль регулюючої мотузки (спускова мотузка нижче гальмівного пристрою). Відсутність контролю допускається. Якщо регулююча мотузка зафіксована (наприклад, намотана на рога вісімки).

Кріплення перил, якщо перила наведені однією мотузкою, жорстке для всіх учасників, крім останнього.

У разі, якщо перила наведені здвоєною мотузкою кріплення перил залишається однаковим для усіх учасників.

Якщо перила наведені здвоєною мотузкою, то мотузка повинна бути закільцьована, тобто кінці повинні бути зв’язані правильним вузлом або скріплені карабіном.

Для наведення перил використовують мотузку Ø не менше 10 мм.

4.2. Здьорг мотузок

Якщо дюльфер наведено одною мотузкою, то здьорг здійснюється так само, як і на етапі „спуск спортивним способом” п.3.2. Якщо дюльфер наведено здвоєною мотузкою, то для того, щоб здьорнути перила потрібно розв’язати вузол, яким скріплені кінці мотузки, та витягнути її з карабіну.

Для того, щоб зняти командну страховку, треба розв’язати вісімку на одному з кінців мотузки та витягнути її з суддівського карабіну.

5. Траверс скельної ділянки або схилу

5.1. Вимоги до проходження етапу

Траверс може включати в себе горизонтальні, похилі та вертикальні ділянки.

Під час проходження учасниками горизонтальних перил здійснюється самостраховка вусом, похилих і вертикальних перил – схоплюючим вузлом (положення вузла довільне, але не в руці).

Рух здійснюється нижче по схилу відносно перильної мотузки

На одній жорстко закріпленій ділянці, може знаходитись не більше одного учасника.

Жорстко закріпленою вважається ділянка, яка на початку і наприкінці має правильний вузол, який пристебнутий до опори, петлі тощо.

У разі, якщо декілька жорстких ділянок наводяться однією мотузкою, в точках кріплення повинні бути зав’язані подвійні вузли (подвійний провідник та ін.) або два одинарних вузли (дві вісімки).

Якщо дві жорсткі ділянки розділені одинарним вузлом, то ці ділянки вважаються однією ділянкою.

Для наведення перил використовують мотузку Ø не менше 10 мм.

5.2. Проходження етапу першим учасником

Перший учасник долає етап з командною страховкою. Вимоги до командної страховки такі ж, як і на етапі „підйом по скельній ділянці або схилу” п.2.2.

Перший учасник долає етап, простьобуючи страховочну мотузку у ППС. Також перший учасник може навішувати ділянки траверсу окремими мотузками (згідно з тактикою команди).

Пройшовши етап, перший учасник кріпить всі необхідні для проходження команди мотузки до точки кріплення, виконавши усі дії згідно з умовами змагань (ставши на самостраховку, вийшовши на безпечну зону).

Найпростішим варіантом наведення перил вважається їх наведення страховочною мотузкою.

Кріплення перил жорстке (петля, крюк) або будь-яким правильним вузлом (опори).

Мал.9.

5.3. Проходження етапу другим учасником

В залежності від тактики команди, другий часник може: проходити етап згідно з вимогами до проходження етапу або може виконувати дії по розбиттю етапу на окремі ділянки. Тобто, у точках, де, згідно з тактикою команди, перила будуть розділятись на окремі ділянки, другий учасник в’яже подвійні вузли та кріпить їх жорстко до ППС. При виконання цього прийому треба звернути увагу, чи допустимо кріплення двох ділянок перил до даного ППС (згідно з умовами змагань).

Також, другий учасник, якщо це допущено умовами змагань, може вистібнути ті ППС, які не використовуються для закріплення ділянок перил.

Мал.10.

5.4. Проходження етапу останнім учасником, зняття перил

Тактикою команди може бути передбачений здьорг мотузок, але це, як правило, потребує багато часу та технічних приймів. Тому, рекомендується останнього учасника вибирати на командній страховці. Страховка здійснюється так само, як і для першого учасника.

Рухаючись на командній страховці, останній учасник збирає всі перила, навішані командою та вистьобує поступово усі ППС.

Якщо перила були наведені мотузкою, якою страхували першого учасника, то передостанній учасник повинен розв’язати усі розділяючі вузли, та пристібнути усі ППС, якщо другий учасник їх вистьобував. Тоді цю мотузку можна використовувати для страховки останнього учасника.

6. Проходження комбінованих етапів з елементами підйому, спуску, траверсу

На змаганнях часто зустрічаються комбіновані елементи, наприклад: підйом-спуск, підйом-траверс-спуск, траверс-підйом.

Такі елементи проходяться згідно пунктів 2,3,4,5, але при комбінації цих етапів без втрати страховки, допускається прохід першого учасника по етапам без зміни страховки. Також, комбіновані етапи можна наводити однією мотузкою, розділяючи правильними вузлами.

7. Переправа через річку вбрід з використанням перил

7.1. Вимоги до проходження етапу

Етап проходить за допомогою самостраховки вусом. обов’язкова наявність супроводжуючої мотузки. На етапі знаходиться не більше одного учасника. Етап долається обличчям до течії. Для наведення перил використовується мотузка Ø не менше 10 мм.

7.2. Проходження етапу першим учасником

Перший учасник долає етап вбрід. Умовами змагань може бути передбачений перехід першого учасника вбрід з жердиною. У цьому разі при переході в учасника завжди повинно бути не менше двох точок опори.

Для першого учасника обов’язкова командна страховка.

Командна страховка здійснюється основною і допоміжною страховочними мотузками. Кріплення мотузок в перехрестя страхувальної системи (для зручності можна вв’язувати в перехрестя петлю з мотузки Ø не менше 10 мм, використання прусика не допускається). На основній мотузці двоє страхуючих в рукавицях, обличчям вниз по течії. Допоміжна мотузка контролюється одним учасником в рукавицях. Відстань між страхуючими на основній мотузці та контролюючим допоміжну мотузку не менше половини ширини річки. Кінці основної та допоміжної мотузки не закріплені, бухти страховочних мотузок не за спиною страхуючих. Страхуючі учасники без вантажу.

Мал.11.

7.3. Наведення перил

Наведення перил здійснюється так само, як і на переправі по колоді п.1.1.3.

7.4. Організація супроводження

Організація супроводження здійснюється так само, як і на переправі по колоді п.1.1.4. (відмінність: для організації супроводження рекомендується використовувати допоміжну мотузку для переходу першого учасника).

7.5. Здьорг мотузок

Здьорг мотузок здійснюється так само, як і на переправі по колоді п 1.3.

Мал.12.

8. Переправа по вірьовці з перилами

8.1. Переправа по вірьовці з перилами через воду

8.1.1. Вимоги до проходження етапу

Етап проходить за допомогою самостраховки вусом. Обов’язкова наявність супроводжуючої мотузки. На етапі знаходиться не більше одного учасника. Учасник рухається обличчям вниз по течії. Для організації перил використовується основна мотузка не Ø менше 10 мм.

8.1.2. Переправа першого учасника

Перший учасник переправляться способом, який не суперечить умовам змагань та в залежності від обладнання етапу (вбрід, по нижній суддівській мотузці, як по навісній переправі, по нижній суддівській мотузці за допомогою бічного маятника п.1.1.2.). Умовами змагань можу бути передбачена додаткова верхня страховочна мотузка для переправи першого учасника.

Страховка першого учасника здійснюється в залежності від способу переправи та умов змагань:

а) так само, як і на переправі вбрід з використанням перил п.7.2.;

б) так само, як і на переправі по колоді п.1.1.2.

Мал.13.

8.2. Переправа по вірьовці з перилами через яр

8.2.1. Вимоги до проходження етапу

Етап проходиться за допомогою самостраховки вусом. Обов’язкова наявність супроводжуючої мотузки. На етапі знаходиться не більше одного учасника. Для організації перил використовується основна мотузка Ø не менше 10 мм.

8.2.2. Переправа першого учасника

Перший учасник переправляється так само, як і на переправі по вірьовці з перилами через воду. Але страховка при будь-якому способі переправи здійснюється так само, як і на переправі по колоді через яр п.1.2.2.

Мал.14.

8.3. Наведення перил

Наводити перила команда може після того, коли перший учасник досяг цільового берега та виконав усі вимоги згідно умов (став на самостраховку, вийшов у безпечну зону).

Умовами змагань може бути передбачено наведення: верхньої перильної мотузки, обох (нижню і верхню) перильних мотузок.

Учасник на цільовому березі кріпить мотузки будь-яким правильним способом п.16.5., а команда на вихідному березі натягує мотузки будь-яким правильним способом п.1.5.

Якщо команда наводить дві перильні мотузки, то першою рекомендується натягувати нижню мотузку.

До початку переправи з обох мотузок повинні бути зняті усі допоміжні пристрої крім карабінів.

8.4. Організація супроводження

Організація супроводження здійснюється так само, як і на переправі по колоді п.1.1.4.

8.5. Здьорг мотузок

Уразі, якщо команда наводила тільки верхню перильну мотузку, здьорг виконується так само, як і на переправі по колоді п.1.3.

Якщо команда наводила дві мотузки – рекомендується здьоргувати мотузки окремими здьорговими мотузками, спочатку нижню мотузку, а потім – верхню.

Можна здьоргувати обидві мотузки однією здьорговою мотузкою одночасно, але при цьому можливе перекручування мотузок, що значно ускладнює здьоргування.

Здьоргувати мотузки можна тільки після того, коли переправиться останній учасник.

9. Подолання струмка, рову, канави, скельного прижиму з використанням підвішеної мотузки „маятник”.

9.1. Вимоги до проходження етапу

Вимоги до проходження даного етапу задаються умовами змагань.

Етап можна долати (згідно з умовами): без страховки, тобто просто перестрибуючи перешкоду тримаючись за мотузку (маятник); на самостраховці, тобто учасник страхується вусом до маятника (точка кріплення вуса обумовлюється умовами); з використанням верхньої командної або суддівської страховки.

9.2. Наведення маятника

Спосіб проведення обумовлюється умовами. Найбільш поширенні два варіанти наведення маятнику:

а) команда на вихідному березі перекидає мотузку через точку кріплення (гілка дерева), дістає будь-яким правильним способом перекинутий кінець та з’єднує його з іншим кінцем цієї ж мотузки, далі долає етап на здвоєному маятнику згідно вимог до проходження;

б) перший учасник дістається до точки кріплення (гілка, опора, крюк) будь-яким правильним способом, обумовленим умовами (по підвідним перилам, вільним лазінням на командній або суддівській страховці тощо), кріпить маятник карабінною удавкою, чіпляє здьоргову мотузку, якщо готує командну страховку (згідно з умовами). Потім рухається (згідно з умовами) на вихідний або цільовий берег дотримуючись правил безпеки та вимог, обумовлених в умовах.

Після цього команда переправляється на цільовий берег, згідно з вимогами, до проходження етапу. Після переправи останнього учасника, команда здьоргує мотузки.

10. Підвідні та відвідні перила

10.1. Опис етапу, вимоги до проходження етапу

Підвідні та підвідні перила організовуються суддями та призначені для безпечного підходу команди до етапу, а також для роботи на етапах, які знаходяться на небезпечних ділянках.

Підвідні перила можуть бути виконані у вигляді ділянок траверсу або у вигляді паралельних перил.

Долаються підвідні перила за допомогою самостраховки вусом (горизонтальні ділянки) або схоплюючим вузлом (похилі ділянки), якщо ділянка похила вниз, то вона долається у рукавицях. Положення схоплюючого вузла довільне, але не в руці.

Підвідні перила можуть бути вантажні, тобто на одній ділянці можуть може знаходитися вся команда або локальні, тобто на одній ділянці не більше одного учасника. Також умовами змагань можуть бути передбачені ділянки на яких може знаходитись обмежена кількість учасників але більше одного.

Вантажні перила, як правило, наведені подвійними мотузками, а локальні однією мотузкою.

11. Навісна переправа

11.1. Опис етапу

Навісна переправа повинна бути наведена двома мотузками.

Є два варіанти переправи:

а) навісна обладнана основою мотузкою та верхньою страховочною мотузкою. Відстань між ними – 30-50 см.

Мал.15.

\

б) навісна наведена подвійною мотузкою.

Мал.16.

11.2. Вимоги до проходження етапу

Етап проходить за допомогою самостраховки одним середнім карабіном (при збалансованій системі) або двома карабінами – грудним та середнім (або нижнім). Також обов’язкова наявність самостраховки вусом до верхньої страховочної мотузки або до здвоєної переправи.

Обов’язкова наявність супроводжуючої мотузки. Вантаж транспортується окремо від учасників. На етапі знаходиться не більше одного учасника. переправа проводиться основними мотузками Ø не менше 10 мм.

Пристьобування до переправи (якщо учасник не стоїть на самостраховці) спочатку вус, потім карабін на якому рухається учасник. Вистьобування у зворотному порядку.

Мал. 17.

11.3. Переправа першого учасника

11.3.1. Переправа через воду

Переправа першого учасника через воду здійснюється так само, як і на етапі „Переправа вбрід з використанням перил” п.7.2.

11.3.2. Переправа через яр

Переправа першого учасника через яр вільним лазінням на командній страховці. Команда страховка виконується так само, які на переправі по колоді через яр п.1.2.2.

Мал.18.

11.3.3. Умовами змагань може бути передбачено переправу першого учасника по верхній суддівській мотузці, як по навісні. Страховка у цьому випадку описується умовами змагань.

11.4. Наведення переправи

Наводити переправу команда може після того, коли перший учасник досяг цільового берегу та виконав усі вимоги, обумовлені умовами (став на страховку, вийшов у безпечну зону).

Умовами змагань може бути передбачено: наведення нижньої (основної) мотузки (верхня страховочна мотузка наведена суддями); наведення нижньої (основної) та верхньої страховочної мотузок; наведення здвоєної переправи.

Учасник на цільовому березі кріпить мотузки будь-яким правильним способом п.16.5., після чого команда на вихідному березі натягує мотузки будь-яким правильним способом п.15.5. Кріплення мотузок на обох берегах згідно з умовами (опора, крюк, суддівський карабін).

До початку переправи з мотузок повинні бути зняті усі допоміжні пристрої крім карабінів.

11.5. Організація супроводження

Супроводження на етапі „навісна переправа” організовується так само, як і на етапі „переправа по колоді” п.1.1.4. (у зв’язку з відсутністю мотузки бічного маятника для організації супроводження використовується окрема мотузка).

11.6. Здьорг переправи

Рекомендуєтсья кожну мотузку здьоргувати окремо ,щоб запобігти перекручуванню мотузок. Здьорг кожної мотузки виконується так само, як і на переправі по колоді п.1.3.

12. Крутопохила переправа

12.1. Опис етапу

Крутопохила переправа повинна бути наведена двома мотузками.

Варіанти крутопохилої переправи такі ж, як і на навісній переправі п.11.1.

Мал.19.

12.2. Вимоги до проходження етапу

Етап проходить за допомогою самостраховки однім середнім карабіном (при збалансованій системі) або двома карабінами – грудним та середнім (чи нижнім). Обов’язкова наявність самостраховки вусом до верхньої страховочної мотузки або до здвоєної крутопохилої переправи. Простьобування і відстьобування, згідно з п.11.2.

Учасники переправляються ногами до низького берега. Для всіх учасників обов’язкова командна (суддівська) страховка через гальмівний пристрій. Кінець страховочної мотузки закріплений, страхуючий стоїть на самостраховці, страховка здійснюється у рукавицях.

Вантаж транспортується окремо від учасників, обов’язковий контроль швидкості руху зверху. Руки не повинні знаходитись нижче карабіну ковзаючого по переправі.

Спусковий пристрій, через який здійснюється страховка, кріпиться в точку обумовлену умовами змагань (суддівський карабін, петля тощо). Кінець страховочної мотузки кріпиться: в петлю, крюк, заглушений карабін, вантажні перила або до страхуючого учасника, страхуючий учасник на самостраховці. Якщо страховка здійснюється знизу, то страхуюча мотузка повинна проходити через карабін на верхньому березі. Страховка учасників може здійснюватись як зверху, так і знизу..

Мал.20.

Мал.21.

Для наведення переправи використовується основна мотузка Ø не менше 10 мм. На етапі не більше одного учасника.

12.3. Проходження першого учасника

Перший учасник переправляється бродом, дюльфером, вільним лазінням на командній страховці або будь-яким іншим способом обумовленим умовами.

12.3.1. Крутопохила переправа вниз

Як правило, перехід першого учасника здійснюється за допомогою дюльферу. Вимоги до проходження згідно з п.4.1.

12.3.2. Крутопохила переправа вгору

Як правило, похід першого учасника здійснюється вільним лазінням по скельній ділянці або схилу. Вимоги до проходження згідно з п.2.2. (у цьому разі зняття ППС обумовлено в умовах).

12.3.3. Проходження першого учасника по верхній суддівській страхувальній мотузці

Якщо переправа першого учасника (згідно з умовами) здійснюється по верхній суддівській мотузці – страховка обумовлюється умовами змагань.

12.4. Наведення переправи

Наведення крутопохилої переправи здійснюється згідно з п.11.4.

12.5. Проходження крутопохилої переправи вниз останнім учасником

Проходження крутопохилої переправи вниз останнім учасником відрізняється від проходження іншими учасниками наявністю супроводжуючої мотузки знизу (з цільового берега). Організація супроводжуючої мотузки згідно з п.1.1.4.

12.6. Здьорг переправи

Здьорг крутопохилої переправи здійснюється так само, як і на навісній переправі, п.11.6.

13. Транспортування потерпілого

13.1. Виготовлення нош

Ноші бувають не жорсткі або жорсткі.

Не жорсткі ноші виготовляються з двох продольних жердин та трьох штормівок або полотна (умовами змагань можу бути допущено використання двох штормівок). На штормівках усі ґудзики повинні бути застібнути, рукава вивернуті. Жердини продівають крізь рукава, ґудзики повинні бути знизу.

Жорсткі ноші виготовляються з двох продольних жердин та трьох поперечних. Наповнення нош три штормівки, полотно або ложе нош зв’язане з мотузки. Крайні поперечини прив’язуються до жердин зверху, а середня – знизу. Вузли для зв’язування повинні бути жорсткі і мати не менше трьох обертів навкруги кожної жердини (допоміжна мотузка) та двох обертів (основна мотузка).

У разі, коли наповнення нош штормівки – під голову використовують одну штормівку, під тулуб дві. Середня поперечна жердина розташовується під лопатками потерпілого.

Якщо ложе нош в’яжеться з мотузок, то розмір ячейок повинен бути не більше 15 см, кріплення мотузок до жердин за допомогою стремена або напівсхоплюючого вузла.

Умовами змагань може бути передбачення наявності діагоналей (діагональні мотузки для забезпечення жорсткості нош). Ноші повинні бути жорсткі, тобто не повинні складатися.

13.2. Укладання потерпілого на ноші

Укладання потерпілого на ноші в залежності від умов змагань. При легкій травмі потерпілий сам може лягти на ноші; при тяжкій – двоє учасників підіймають потерпілого, а третій підводить під нього ноші.

Якщо ноші жорсткі, потерпілого фіксують (прив’язують) до них у трьох місцях: ноги, пояс, грудна клітина. Потерпілого вусом пристьобують до продольної жердини, при цьому карабін повинен знаходитись у внутрішній частині нош.

13.3. Транспортування потерпілого по пересічній місцевості

Ноші несуть не менше двох учасників. Один учасник повинен контролювати стан потерпілого (тримати потерпілого за руку на пульсі, дивлячись йому в обличчя).

Ноші несуться так, щоб голова була вище по схилу на похилому відрізку. При транспортуванні по горизонтальній ділянці положення нош довільне.

13.4. Переправа потерпілого на ношах по пепеправах

Для переправи потерпілого на ношах по переправах виготовляється „павук”, який складається з короткої транспортної мотузки (1,5-2 м) та чотирьох вусів.

Мал.22.

Потерпілого пристьобують вусом до транспортної мотузки. До перил ноші підвішуються після встановлення їх на страховку.

Розташування потерпілого головою уперед на горизонтальних переправах і ногами в сторону низького берега на похилих переправах.

Страховка здійснюється згідно з вимогами до страховки на етапах або згідно з умовами змагань.

Обов’язкова наявність супроводження.

13.5. Спуск потерпілого з супроводжуючими

Спуск потерпілого з супроводжуючими здійснюється на подвійній мотузці, кінці якої закріплені до супроводжуючого і потерпілому у зблоковану систему (рекомендується кріплення до середнього карабіну), а верхні кінці закріплені (петля, опора, крюк, вантажні перила). Потерпілий і супроводжуючий зблоковані (рекомендується потерпілого пристьобувати середнім карабіном до поясу системи супроводжуючого). Потерпілий і супроводжуючий пристьобнуті за допомогою прусика і схоплюючого вузла до своїх мотузок (анти відкидна система). Потерпілий додатково забезпечується командною страховкою.

Спуск проводиться через гальмівний пристрій. Подвійна мотузка підстрахована схоплюючим вузлом, який в’яжуть подвійним прусиком або двома прусиками, кожен з яких охоплює здвоєну мотузку.

Мал.23.

13.6. Підйом потерпілого із супроводжуючим

Підйом потерпілого з супроводжуючим здійснюється на подвійній мотузці. Кріплення мотузок, потерпілого і супроводжуючого так само як і при спуску потерпілого з супроводжуючим, п.13.5.

Потерпілий додатково забезпечується командною страховкою.

Підйом проводиться за допомогою будь-якого поліспасту допущеного умовами:

а) короткий поліспаст

Мал.24.

б) довгий поліспаст

Мал.25.

14. Супроводжуюча мотузка

Супроводжуюча мотузка обов’язкова для всіх горизонтальних переправ (навісні переправи, переправи по колоді та інші). Також супроводжуюча мотузка обов’язкова для останнього учасника на крутопохилій навісній переправи вниз.

Умовами змагань може бути передбачено організацією супроводження на окремих етапах (ділянка етапу), на яких супроводження не передбачено правилами.

Для організації супроводження використовують мотузку Ø не менше 6 мм. Супроводження може бути одностороннім або двостороннім.

До учасника супроводжуюча мотузка кріпиться у будь-яку точку зблокованої системи або окремим карабіном до карабіну ковзаючого по перилах.

Будь-яка мотузка, один кінець якої закріплений до учасника, та якщо ця мотузка не в бухті, то ця мотузка вважається супроводжуючою, і повинна бути закріплена на березі, (на навісних переправах ця мотузка вважається вантажем якщо вона не закріплена на одному з берегів переправи).

У Учасника може бути необмежена кількість супроводжуючих мотузок. Супроводжуюча мотузка повинна бути закріплена на березі. Кріплення згідно з умовами (опора, крюк, петля, вантажні перила). Супроводжуюча мотузка повинна контролюватись, тобто учасник на березі повинен тримати її у руках, між ним та учасником, що рухається на супроводжуючій мотузі не повинно бути петель. Контролюючий учасник повинен стояти обличчям до учасника, що рухається.

15. Натягування мотузок

Існує багато різноманітних способів натягування мотузок. У даному розділі описані найбільш поширені способи.

15.1. Одинарний поліспаст

Даний спосіб використовують при наведенні перил з опори.

Команда заводить мотузку навколо опори. Далі – розраховується місце на якому зав’язується блокуючий вузол (вісімка), потім закріпляється фіксуючий пристрій (бахман) до якого кріпиться карабін. У карабіні пропускають кінець мотузки, яку натягують.

За пропущений у карабін кінець мотузки команда натягує перила, коли мотузка достатньо натягнута, один з учасників пристьобує блокуючий вузол до основної мотузки (карабінна удавка). Потім знімається фіксуючий пристрій.

Мал.26.

Переваги даного способу: швидкий, використовується мінімум спорядження.

Недоліки даного способу: бувають випадки, коли команда не точно розраховує місце зав’язуючого блокуючого вузла, це призводить до того, що мотузка не достатньо натягнута; потребує великих зусиль, тому не доцільний при наведенні довгих перил.

15.2. Одинарний поліпласт з утримуючою системою

Даний спосіб можна використовувати при наведені перил як з опори, так і з гаку.

Команда в’яже петлю (якщо допущено умовами змагань, використовує суддівську петлю) та пристьобує до неї два карабіни. У один з цих карабінів пропускається мотузка, яку натягують, у інший кріпиться фіксуючий пристрій 1 (бахман), який зв’язаний на основній мотузці.

Далі команда в’яже на основній мотузці другий фіксуючий пристрій 2 з карабіном, крізь цей карабін пропускається кінець основної мотузки, за який і натягує перила. У разі сходження фіксуючих пристроїв 1 і 2, фіксуючий пристрій 2 відтягується. Коли перила достатньо натягнуті, основну мотузки вистьобують з карабіну на петлі (наведення з опори), заводять навколо опори та в’яжуть блокуючий вузол. Далі перила дотягують так само, як у п.15.1. При дотягуванні перил розвантажується і знімається фіксуючий пристрій 1.

При натягуванні перил з гаку (карабіну) мотузка перед дотягуванням пропускається крізь гак (карабін).

Мал.27.

Переваги даного способу: цей спосіб дає виграш у силі, що дозволяє добре натягувати довгі перила.

Недоліки даного способу: використовується багато допоміжних пристроїв, що збільшує час роботи на етапі.

15.3. Окремий поліспаст

Даний спосіб можна використовувати при наведенні перил як з опори, так і з гаку.

Команда кріпить один кінець петлі за опору або поліспасту петлю, а інший пропускає через карабін фіксуючого пристрою (бахман), закріпленого на основній мотузці. Кінець основної мотузки заводиться навколо опори або пропускається крізь гак (карабін). За вільний кінець петлі команда натягує перила. Коли перила достатньо натягнуті, на основній мотузці в’яжеться блокуючий вузол (вісімка), який блокує перила карабінною удавкою.

Мал.28.

Переваги даного способу: швидкий, використовується мінімум додаткових пристроїв.

Недоліки даного способу: потребує великих зусиль.

Примітка: У будь-якому з вищевказаних способів натягування мотузок допускається використання блоків.

15.4. Сакський спосіб

Сакський спосіб використовують тільки при наведені перил з опори.

Команда виробляє фіксуючий пристрій з двох карабінів на основній мотузці.

Потім обводить мотузку навколо опори та пропускає крізь другий карабін і тягне за кінець.

Мал.29.

Коли навісна достатньо натягнута, кінець за який тягнули петлею фіксують між мотузкою та опорою. На середині петлі в’яжеться вісімка.

Мал.30.

Далі карабіном блокує вісімку та здвоєну частину мотузки.

Переваги даного способу: швидкий не використовуються додаткові пристрої.

Недоліки даного способу: виключається використання блоків, потребує великих зусиль. При здьоргуванні мотузок трапляється перекручування, що призводить до важкого знаття мотузок.

Додатки Роз'яснення до деяких пунктів таблиці штрафів техніки пішохідного туризму

1. Контрольні та обмежувальні лінії

Контрольна лінія – розділяє безпечну зону з зоною перешкоди (небезпечна зона).

Робота в зоні за контрольною лінією дозволяється тільки на страховці. Штраф накладається, якщо учасник заступає за лінію, або наступає на неї.

Обмежувальна лінія – лінія робота за якою заборонена.

2. Техніка руху

Початком руху на етапі вважається: вистьобування учасника з попереднього етапу, або пункту страховки, якщо такий передбачено умовами змагань, або вихід учасника за контрольну лінію.

Кінцем руху на етапі вважається: простьобування учасника до наступного пункту страховки, якщо такий передбачено умовами змагань, або вихід учасника з зони, обмеженої контрольною лінією.

Штраф „рух без рукавиць” накладається у тому разі, коли не виключено можливість переміщення учасника по етапу вниз (тільки на етапах, де передбачено рух у рукавицях правилами, або умовами змагань).

Учасник вважається таким що не рухається, якщо мотузка зафіксована на гальмівному пристрої способом, що не суперечить правилам та умовам,(якщо умовами змагань, або правилами, передбачено подолання етапу з допомогою гальмівного пристрою).

На етапах, де використовується самостраховка схоплюючим вузлом, учасник вважається таким, що не рухається, якщо він зупинився (крім вертикального спуску).

3. Техніка страховки

Страховка буває: суддівська, командна, самостраховка.

Страховка повинна забезпечувати безпечне подолання етапу (перешкоди).

Умовами змагань може бути передбачено кілька видів страховки (наприклад, самостраховка та суддівська страховка).

У разі відсутності під час знаходження на етапі хоча б одного з видів страховки, передбаченого умовами змагань, накладається штраф «Відсутність страховки».

Штраф «Незакручена муфта карабіна» накладається тоді, коли хоча б один з карабінів, які використані учасником для подолання етапу і навантажуються, або можуть навантажуватися у разі виникнення небезпеки (зрив, обрив однієї з мотузок, неможливість учасника самостійно закінчити подолання етапу), мають не закручену муфту.

Штраф „Відсутність страховки” між двома етапами не накладається тоді, коли учасник застрахован усіма видами страховок, передбаченими умовами змагань, хоча б на одному з етапів.

ВУЗЛИ

Вузли для зв’язування двох мотузок:

Однакового діаметру

Прямий

Зустрічний

Ткацький

Зустрічна вісімка

Шкотовий

Грейпвайн

Різного діаметру

Академічний

Брам шкотовий

Вузли для закріплення навколо опори

Булінь

Подвійний булiнь

Провідник одним кінцем

Вісімка одним кінцем

Удавка

Стремено

Петельні вузли

Провідник

Вісімка

Подвійний провідник

Подвійна вісімка

Середній провідник

Фіксуючі вузли

Схоплюючий Напівсхоплюючий Австрійський схоплюючий

Бахман Бахман зі стопорним карабіном

Допоміжні вузли для кріплення перил

Кренсель (УІАА)

Штик

Технічні пристрої

Будь-який технічний пристрій може використовуватись тільки тоді, коли він допущений технічною комісією.

Використання технічного пристрою повинно відповідати умовам з техніки безпеки.

Фіксуючі технічні пристрої

Жумар, крол, кулачок, шант.

Гальмівні пристрої

Вісімка, грі-грі, десантер, решітка

Умовні позначення

Список літератури

1. Спортивний туризм. Правила змагань. К., 2001.

2. Э. Н. Кодыш Соревнования туристов М., «Физкультура и спорт» 1990.

3. Умови проведення туристських змагань В.В.Василюк М.В. Брага , методичні рекомендації Рівне Державне – редакційно видавниче підприємство 1994.

38

3

4

37

5

36

6

35

7

34

8

33

9

32

10

31

11

30

12

29

13

28

14

27

15

26

16

25

17

24

18

23

19

22

20

21