Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка спец.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
27.05.2015
Размер:
513.54 Кб
Скачать

Структура доходів пп “Імпак”

Вид доходів підприємства

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2010 р. до 2008р.,

+/-, п.с.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис.

грн.

%

Доход від реалізації продукції

4683,0

85,9

8020,0

82,2

11435,0

70,0

-15,9

Операційні доходи

-

-

-

-

256,0

1,6

1,6

Інші фін. доходи

4,0

0,1

141,0

1,5

89,0

0,5

0,4

Інші доходи від звичайної діяльності

766,0

14,0

1589,0

16,3

4555,0

27,9

13,9

Всього доходів

5453,0

100,0

9751,0

100,0

16335,0

100,0

-

Посилання в тексті мають бути на всі таблиці. Після кожної таблиці необхідно розмістити її аналіз, який має бути спрямовано не на переказ цифрового матеріалу, а на виявлення основних тенденцій, зв’язків показників і причин, що їх зумовили.

Примітки

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова „Примітки" ставлять двокрапку, наприклад,

Примітки:

1....

2...

7.5. Формули

Формули у дипломній роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, (2.1) – це перша формула другого розділу.

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне – з нового рядка. Перший рядок пояснення починається із слова "де" без двокрапки.

Наприклад,

загальна оцінка ступеня готовності підприємства до розробки та впровадження стратегії являє собою середньозважений бал:

(3.1),

де Sij – бальна оцінка j-го експерта ступеня прояву i-ї ознаки;

n кількість експертів; m – число розглянутих ознак;

ki – коефіцієнт важливості i-ї ознаки, обумовлений за правилом: ki =1 – якщо i-а ознака “неважлива”; ki =2 – якщо i-а ознака “важлива”; ki =3 – якщо i-а ознака “дуже важлива”.

Рівняння і формули слід виділяти в тексті вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш, як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (*) і ділення (:).

7.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі позиції, результати яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Посилатися слід на останні видання публікації. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не входить до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дипломній роботі. Посилання в тексті дипломної роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [21, с. 41], де 21 – номер джерела за списком, с. 41 – сторінка, на якій міститься дана інформація. Якщо необхідно вказати кілька джерел – [2, с. 45; 43, с. 52; 6, с. 12]. Якщо автор коротко викладає чи аналізує інформацію, подану в літературному джерелі на кількох сторінках – [7, с. 8-10].

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад,“…у формулі (2.1)”, “… на рис. 1.3”. На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад,“…в табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, (див. табл. 1.3).

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити авторський зміст.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться в будь якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок автора своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.