Стан виробничого травматизму на (назва підприємства) за 2008-2010 рр.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Середньосписочна чисельність працівників, чол.
Число потерпілих з втратою працездатності або із смертельними наслідками, чол., із них:
а) з втратою працездатності більше одного дня;
Кількість днів непрацездатності
б) із смертельними наслідками
Показник частоти травм
Показник важкості травм
Показник втрат

Отримані результати слід проаналізувати і зробити висновок про те, покращився чи погіршився стан виробничого травматизму на даному підприємстві за досліджуваний період.

Далі необхідно проаналізувати фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві за останні три роки. Перелік заходів з охорони праці та розміри витрат на них наводяться в колективному договорі, річному звіті про фінансову діяльність підприємства. Витрати на охорону праці слід подати у вигляді таблиці.

Таблиця

Витрати (планові, фактичні) на охорону праці на (назва підприємства) за 2008-2010 рр., грн

Стаття витрат	2008 р.		2009 р.		2010 р.
	План.	Факт.	План.	Факт.	План.	Факт.
1. Медичний огляд
2.Лікувально-профілактичне харчування
3. Спецодяг
4. Витрати на оздоровлення
5. Інші
Всього:
На 1 працівника:

Дані, наведені в таблиці, необхідно проаналізувати і зробити висновок про стан фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві. Варто порівняти розміри фінансування заходів з охорони праці із мінімальними розмірами витрат на охорону праці, передбаченими ст. 19 Закону України “Про охорону праці”. При наявності всіх необхідних вихідних даних бажано, користуючись спрощеною методикою, визначити економічну ефективність витрат на охорону праці досліджуваного підприємства.

Слід визначити, до якого класу ризику належить дане підприємство та в якому розмірі сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України. Крім того, в другому підрозділі необхідно висвітлити такі питання: організація пожежної охорони на даному об’єкті; характеристика шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що впливають на працівників даного підприємства; засоби колективного та індивідуального захисту працівників.

В третьому підрозділі необхідно зробити висновки про організацію та стан охорони праці на даному підприємстві, про рівень нормативного забезпечення діяльності в галузі охорони праці, про динаміку показників виробничого травматизму, рівня фінансування заходів з охорони праці тощо. В заключній частині розділу, необхідно розробити пропозиції та рекомендації щодо поліпшення стану охорони праці на даному підприємстві.

Аналіз виробничого травматизму.

Найбільш поширеними методами аналізу виробничого травматизму є статистичний, монографічний, топографічний, економічний.

Статистичний метод аналізу виробничого травматизму призначений для визначення кількісних показників, які характеризують загальний рівень виробничого травматизму. Для цього застосовують відносні величини – показники частоти, важкості і втрат (непрацездатності).

Показник частоти травм характеризує кількість травм, що припадає на 1000 працюючих за певний період:

К_Ч = 1000 х Т/П (4.1).

Показник важкості травматизму характеризує загальну важкість травм, що виникли протягом звітного періоду. Він показує, скільки днів непрацездатності в середньому припадає на одну травму:

К = Д/Т (4.2).

Показник втрат характеризується кількістю днів непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих за звітний період.

К_В = 1000 х Д/П (4.3),

де Т – загальна кількість травм, що виникла на підприємстві,

П – середня кількість працюючих на підприємстві,

Д – сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, що враховані за звітний період.

Методика визначення ефективності витрат на охорону праці

З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків і професійних захворювань, та для запобігання загальних захворювань працівників пропонується наступна спрощена методика. її суть зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників, за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення результуючого показника, який вказує на їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:

М_зт = Д_т х (А + Б_т) (4.4),

де Мзт – збитки, обумовлені тим, що робітники, які мали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн;

Дт — загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями;

А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн;

Бт – середній розмір виплати по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм, грн.

Визначення показника річних втрат, що обумовлені виробничим травматизмом та профзахворюваннями, здійснюється за формулою:

К_вт= М_зт х 100/р (4.5),

де К_вт – показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму у %; р – обсяг виробленої продукції за рік, грн.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:

М_зз = Д_з х (А + Б_з) (4.6),

де М₃₃ – річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн;

Д₃ – загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період працівники, які хворіли;

Б₃ – середній розмір виплати за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями, грн.

Показник річних втрат, які обмовленні загальними захворюваннями працівників підприємства, визначається за формулою:

К_вз= М_зз х 100/р (4.7),

де К_вз – показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників, %.

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, дорівнює:

К_уз = К_вт + К_вз (4.8),

де К_уз – узагальнений показник втрат підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, %.

Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, профзахворювання та захворювання працівників підприємства.

Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризує стан техніки безпеки і санітарні умови праці на підприємстві, та дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підприємство через травми і хвороби працівників. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкоджень обладнання та інвентарю, які часто трапляються під час аварій, або через невиробничі втрати часу, пов'язані з розслідуванням випадків травматизму, та інші матеріальні та нематеріальні втрати.

У висновках та пропозиціях (до 5 сторінок) необхідно коротко викласти теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичні оцінки та узагальнення, конкретні підсумки досліджень, що були проведені у дипломній роботі, акцентуючи увагу на рекомендаціях і пропозиціях, їх значущості та економічній ефективності для діяльності підприємств, організацій, установ. Після ознайомлення з текстом висновків має сформуватися уявлення про ступінь реалізації мети і завдань дипломної роботи.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Це одна із суттєвих частин дипломної роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Список використаних джерел розміщується після висновків та має самостійну нумерацію.

Літературні джерела іноземною мовою подаються наприкінці загального списку, після них зазначають матеріали світової мережі Інтернет. Якщо в роботі використані архівні дані та правові документи, їх виділяють в окрему групу і починають ними список літератури.

Відомості про джерела, включені до списку, варто давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати з наступних стандартів: ГОСТ 7.1 –84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582–97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12–93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила". Вимоги до оформлення списку використаних джерел відповідно до наказу ВАК України, № 63, від. 26.01.2008 р.

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Приклади оформлення літературних джерел наведені в додатку Ж. Зазначається автор (якщо є), назва, місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок у книзі.

Складаючи список використаних джерел в алфавітному порядку, необхідно врахувати такі умови:

1. На перше місце у списку виносяться: Конституція України, Закони України, Укази Президента України; Постанови Верховної Ради України; Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

2. Решта літератури розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назви.

Авторів-однофамільців розміщують за алфавітом їх ініціалів, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт.

У випадку, коли список використаних джерел оформлюється відповідно до порядку появи посилань у тексті, інформація про джерело наводиться лише один раз, незалежно від того, скільки разів з’являється посилання на це джерело у тексті. Назви використаних робіт не перекладають і подають мовою оригіналу.

Необхідно мати на увазі, що у списку використаних джерел обов’язково вказуються джерела, на які автор посилався в роботі, а також ті, на які немає посилань, але їх опрацювання допомогло авторові більш змістовно написати ті чи інші розділи.

У додатки виноситься вся інформація допоміжного характеру, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм первинної статистичної звітності і не увійшла до складу основної частини. Додатки до дипломної роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках. На кожен додаток є посилання в тексті.

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння дипломної роботи:

• реальні документи підприємства;

• рекламні матеріали;

• проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання дипломної роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Рекомендований обсяг додатків – не більше 20 сторінок.

Використання комп’ютерних технологій

Обов’язковою вимогою при написання дипломних робіт є використання комп’ютерних технологій в економічних процесах, прогнозування, розробка економіко-математичних моделей та їх реалізація засобами комп’ютерної техніки. Студент повинен викласти основні аспекти застосування нових інформаційних технологій у галузі менеджменту, а також викласти своє бачення вирішення проблем на основі автоматизації окремих задач, що розглядаються в дипломній роботі, а також їх практичну реалізацію на досліджуваному об’єкті. Програмні продукти можуть застосовуватися при написанні як теоретичного, так і практичного розділів дипломного дослідження.

На сучасному етапі для прискорення виконання розрахунків та підвищення точності і надійності отриманих результатів в дипломному проектуванні все частіше використовуються сучасні пакети прикладних програм загального призначення, а також спеціалізовані програмні комплекси. Найбільш перспективним напрямом використання обчислювальної техніки є створення комп’ютерних моделей, які дозволяють легко прораховувати найбільш раціональні способи використання виробничих ресурсів підприємства та визначати можливі варіанти мінімізації господарських ризиків. Це активізує творчу складову студентів, дозволяє глибше вивчити проблему дослідження і в доступній формі сприяє засвоєнню інформаційних технологій вирішення задач певної предметної області.

Основними напрямами використання інформаційних технологій при написанні дипломної роботи можуть бути такі:

• кореляційно-регресійний аналіз та прогнозування на основі трендів в середовищі Excel, Forecast Expert, Maple, Maxima, MATLAB, Scilab, SPSS Statistics, Rcmdr тощо;

• оптимізація виробничих та господарських процесів на базі Excel;

• cтворення фінансової моделі підприємства за допомогою таких програм, як: Project Expert, Excel, 1С: Підприємство;

• управління проектами з використанням Mіcrosoft Project.

Можуть використовуватися й інші програмні продукти, зокрема, комп’ютерна програма “Фінансист”, яка призначена для комплексного аналізу фінансового стану підприємства. Головна умова використання інформаційних технологій – вирішення існуючої задачі на основі проектування та використання інформаційних систем, що відрізняються якісно новим рівнем, відмінним від існуючих на даний час чи вирішення нової задачі готовими прикладними програмними рішеннями (програмними продуктами).

Кореляційно-регресійний аналіз. Виявлення прихованих взаємозалежностей та тісноти взаємозв’язку між факторами встановлюється за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, відомо, що продуктивність праці залежить від обсягу інвестицій в основний капітал в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, родючості ґрунтів, внесених на 1 га добрив, кількості відпрацьованих годин одним працівником, частки робітників у загальній кількості працюючих. Введення в дію основних фондів від рентабельності підприємства, фондоємкості продукції. Фондоємкість продукції – від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, родючості ґрунтів, матеріалоємкості. Собівартість продукції від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, продуктивності праці, рівня фондоємкості та матеріалоємкості, родючості ґрунтів.

При відборі факторів для дослідження потрібно віддавати перевагу відносним, а не абсолютним показникам. Наприклад, обсяг чистого прибутку, що отримано на 1 працюючого чи 1 га сільськогосподарських угідь, обсяг відпрацьованих годин

1 працівником, рентабельність тощо.

Після відбору факторів роблять припущення про стохастичний (статистичний) вид зв’язку результативного показника та факторів, що формують його рівень. Частіше всього спостерігається прямолінійна (лінійна) залежність між факторами вигляду , значно рідше криволінійна (показникова, степенева, гіпербола). Дослідження проводять з використанням спеціалізованих пакетів або табличним процесором Excel (LINEST чи ЛИНЕЙН, LOGEST чи ЛГРФПРИБЛ – лінійне та логарифмічне наближення; пакет аналізу) [19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26].

Виконання та використання прогнозних розрахунків у дипломній роботі. Підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування бізнес-систем та розробка перспективних планів неможлива без прогнозування економічних процесів. Завдяки прогнозуванню можна оцінити затрати наступного року, виявити тенденції розвитку галузі, передбачити очікувані результати від інноваційних проектів, завбачити кон’юнктурні коливання на ринку задля зниження ризикованості господарювання тощо.

Побудова прогнозу в середовищі Excel можлива за допомогою функцій TREND (ТЕНДЕНЦИЯ), GROWTH (РОСТ), FORECAST (ПРОГНОЗ), Exponential Smoothing (Экспоненциальное сглаживание, що входить до пакету аналізу) та графічної побудови кривих різних типів. Останній дає можливість, окрім лінійної залежності, дослідити і нелінійні (криволінійні) [26, 27, 28, 29, 30]. Потужні засоби статистичної обробки пропонує також і пакет SPSS Statistics [31] тощо.

Оптимізація виробничих та господарських процесів. Розробка даного напрямку інформаційних технологій передбачає здійснення оптимізаційного числення. Даний напрям включає задачі щодо оптимального розподілу виробничих ресурсів, оптимізації товарних потоків, фінансування проектів, транспортування вантажів, раціонів годівлі тварин тощо задля максимізації чи мінімізації цільової функції при встановлених обмеженнях. Постановку та методику обчислення оптимізаційних задач можна віднайти у літературі з питань моделювання економічних систем [32, 33, 34, 35, 36, 37, 38].

Іншим напрямком досліджень даного блоку може бути процесний підхід до управління, що передбачає побудову комплексних структурних моделей. Реалізація даної технології стала можливою лише в останні роки, коли спостерігається децентралізація обробки даних, застосування високопродуктивних технічних засобів збору, реєстрації, зберігання та розповсюдження інформації й використання відповідного програмного забезпечення (BPWin, ARIS).

Створення фінансової моделі підприємства. Доцільність даного інструмента обумовлюється необхідністю дослідити велику кількість взаємозалежних показників за схемою «якщо – то», що дозволяє достатньо легко визначити параметри на виході системи і відповідно опрацьовувати практично безкінечну кількість варіантів плану до тих пір, поки не буде обрано найбільш прийнятний за рахунок маніпуляції (підбору) параметрів на вході.

Управління проектами. Реалізація складних проектів передбачає обробку великих обсягів даних. В таких ситуаціях у нагоді може бути програма управління проектами, яка допомагає розробляти плани, розподіляти ресурси за завданнями та аналізувати обсяги виконаних робіт [39].