5. Об’єкт дипломної роботи

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватися у роботі.

Об'єктом дослідження дипломної роботи спеціаліста зі спеціальності “Менеджмент організацій і адміністрування” є господарська діяльність конкретної організації, зокрема, для дослідження можуть обиратися:

1. Підприємства або фірми будь-яких організаційно-правових форм та підприємства значних розмірів чи їх структурні підрозділи, що належать до АПК.

2. Науково -дослідні, проектно-конструкторсько-технологічні та інші науково-технічні організації їх підрозділи, що сприяють розвитку аграрних підприємств.

3. Інвестиційні, страхові, посередницькі, фінансові, консалтингові, маркетингові компанії та фірми, а також біржі, фонди, комерційні банки та інші організації інфраструктури аграрного ринку.

Даний перелік не обмежує перелік можливих об'єктів дипломної роботи спеціаліста. При виборі об’єкта дослідження важливо, щоб технологія виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг були добре знайомі студентові.

5. Структура, обсяг та зміст дипломної роботи

Дипломна робота спеціаліста повинна мати чітку та логічну побудову, послідовність та завершеність. Рекомендований обсяг дипломної роботи має становити 5,5–6,5 умовних друкованих аркушів, або 100–110 сторінок друкованого тексту формату А–4. Титульний лист дипломної роботи спеціаліста оформляється за зразком, наведеним у додатку Д.

За структурою дипломна робота спеціаліста складається з таких частин:

• зміст;

• вступ, орієнтовно 3–5 % від обсягу роботи;

• розділ 1 (теоретична частина), орієнтовно – 25 % від обсягу роботи;

• розділ 2 (дослідницька частина), орієнтовно – 30 % від обсягу роботи;

• розділ 3 (конструктивна частина) – 35 %;

• розділ 4 (охорона праці), орієнтовно 15–20 % від обсягу роботи;

• висновки та пропозиції (заключна частина), орієнтовно 3–5 % від обсягу роботи;

• додатки (таблиці, схеми, діаграми тощо);

• список використаних джерел.

Зміст (1–2 сторінки) відображає назви розділів та підрозділів, які тісно пов’язані з темою дипломної роботи, але дослівно не повторює її. Зміст роботи повинен розкривати суть обраної теми, структуру та складність проблеми, прийняту логіку дослідження. У змісті надають найменування розділів, підрозділів, пунктів, а також номери відповідних початкових сторінок, починаючи зі вступу і закінчуючи списком літератури й додатками. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту дипломної роботи. Усі заголовки у змісті починаються з великої літери, крапка в кінці не ставиться. Останнє слово кожного заголовка подовжується крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку. Приклад написання змісту дипломної роботи наведено в додатку Е.

Вступ (3–5 сторінок) розкриває сутність і стан проблеми дослідження, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми. У вступі, в рекомендованій нижче послідовності, необхідно висвітлити такі питання:

Актуальність теми дослідження. За допомогою переконливих аргументів, положень, фактів доводиться необхідність та доцільність проведення окремого дослідження. Висвітлення актуальності не повинно бути переобтяженим. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми. У вступі доцільно розглянути ступінь вивченості досліджуваного питання у вітчизняній та зарубіжній літературі, виділити дискусійні питання та нерозв’язані проблеми.

Мета і завдання дипломної роботи. Мета формулюється чітко і лаконічно, одним реченням, яке відображає головне спрямування роботи. Наприклад, “Метою дипломного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення ринкової стратегії підприємства”.

Завдання дипломної роботи формулюють відповідно до поставленої мети. Завдання, як правило, відображають зміст розділів та параграфів дипломної роботи. Формулюючи завдання, доцільно використовувати такі терміни: вивчити, дослідити, проаналізувати, обґрунтувати тощо.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і визначає тему дипломної роботи. Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Наприклад, “Об’єктом дипломної роботи є процес обґрунтування та розробки стратегії економічного розвитку сільськогосподарського підприємства”, а “предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів стратегічної діяльності підприємств.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх варто в контексті змісту роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Наприклад.

Методологічною та практичною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, критичне осмислення сучасних ідей і положень, що стосуються предмета досліджень, ґрунтовні наукові праці вчених-економістів, фахівців соціальної сфери, соціологів, законодавчо-нормативні та правові акти, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради та Уряду України, галузеві та міжгалузеві методичні документи з питань соціального захисту населення країни. Теоретичною основою здійсненого дослідження є використання системного підходу до його об’єкта та предмета, оцінка методів удосконалення соціального захисту.

У процесі дослідження було використано такі методи: діалектичної й формальної логіки, якісного аналізу та синтезу (для дослідження положень економічних теорій і опублікованих наукових праць, результатів виконаних науково-дослідних робіт, дієвості і погодженості законодавчих і нормативно-правових актів); абстрактно-логічного аналізу (при обґрунтуванні та розробці концептуальної моделі системи соціального захисту населення); порівняльно-економічного аналізу (при оцінці рівня соціальних гарантій вразливих верств населення, удосконалення основних напрямів їх соціального захисту); математичної статистики (при оцінці соціально-економічних індикаторів рівня життя населення та рангового розподілу регіонів України); економіко-математичного моделювання (при визначенні залежності окремих напрямів економічної і соціальної захищеності населення від індикаторів рівня життя).

Інформаційна база дослідження. Дається перелік матеріалів, що були використані для написання дипломної роботи (Закони України, Укази Президента України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, оперативна інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління агропромислового розвитку, фінансова і бухгалтерська звітності за останні три роки, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп’ютерної інформаційної мережі Internet).

Перший розділ (25–30 сторінок) основної частини складається з 3–4 підрозділів теоретичного характеру. В цьому розділі слід викласти суть досліджуваної проблеми та ступінь її сучасної розробки, узагальнення існуючих концепцій, визначити дискусійні аспекти, невирішені питання і проблеми теоретичного, методичного та прикладного характеру, розглянути еволюцію підходів до їх вирішення, обґрунтувати теоретичні основи обраної теми. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У теоретичному розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність та доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти в подальших розділах дипломної роботи.

Другий розділ (30–35 сторінок) включає 3–4 підрозділи аналітичного характеру на матеріалах конкретних об’єктів дослідження. В ньому має бути надана характеристика галузі, в якій функціонує досліджуване підприємство, коротка організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження, умови господарювання, сучасні проблеми та перспективи розвитку, результати аналізу та оцінки систематизованих матеріалів щодо його діяльності й галузі, до яких він належить. Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на прикладі конкретного підприємства.

Аналітичний матеріал повинен включати два напрями:

Другий напрям – загальні, виробничі, організаційні, економічні, фінансові, маркетингові та інші характеристики об'єкта дослідження, тобто цей напрям передбачає економічний аналіз сучасного стану розвитку і умов функціонування досліджуваного підприємства. Для робіт, об’єктом яких є господарюючі суб’єкти аграрного сектора, доцільно звернути увагу на місце розташування підприємства, його форму власності та організаційно-правову форму, предмет діяльності та основні види продукції (послуг чи робіт), його організаційну структуру і структуру управління, показники, які характеризують його розмір, ресурсний потенціал, спеціалізацію, результативні показники діяльності, основні показники виробничо-фінансової діяльності в динаміці за 3–5 років та маркетингової стратегії стосовно зовнішнього середовища. В цьому розділі доцільно порівняти досягнутий рівень розвитку об‘єкта дослідження із середніми даними по району (або по групі однорідних підприємств) і даними передових підприємств, які знаходяться в однакових умовах діяльності.

Другий напрям – поглиблений аналіз досліджуваної проблеми. Проводиться аналіз предмета дослідження відповідно до теми дипломної роботи, класифікуються переваги, недоліки, пояснюється вплив на основні показники господарської діяльності підприємств, організацій чи установ.

В другому розділі в кінці підрозділу необхідно зробити висновок про організаційно-економічні умови діяльності підприємства, зазначити, яке місце в ньому займає проблема, що досліджується. На основі і через призму теоретичних положень, опрацьованих у першому розділі, в наступних підрозділах другого розділу розглядаються фактичні економічні показники, конкретні господарські дії, комерційні ситуації, управлінські та організаційні явища й відповідні процеси, що реально мають місце на об’єкті дослідження. При цьому характеристику фактичного стану справ на об’єкті досліджень здійснюють у відповідності до предмета досліджень і мети роботи. Аналіз обов’язково повинен містити причинно-наслідковий зв’язок між показниками, а не обмежуватися лише констатацією фактів. Базовий аналітичний матеріал, проміжні розрахунки та отримані кількісні результати мають бути подані у розроблених в другому розділі (або у винесених в додатки) таблицях, рисунках, графіках, діаграмах тощо.

Третій розділ – (35–40 сторінок) складається з 3–4 підрозділів рекомендаційного характеру, розроблених на матеріалах аналізу конкретних об’єктів дослідження та викладених у другому розділі роботи. Завданням третього, рекомендаційного розділу, є розробка конкретних пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також результатів, представлених у другому розділі дослідження. Розділ має містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення процесів, явищ, об’єктів дослідження, заходи, що сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємств, процесів і механізмів функціонування тощо.

Студент повинен розкрити зміст запропонованих заходів, що спрямовані на вирішення проблем функціонування об’єкта в цілому, обґрунтувати рекомендації щодо покращання окремих аспектів господарської діяльності, системи управління нею тощо. Тобто викладаються розробки й обґрунтування вдосконалення окремих питань діяльності підприємств в контексті теми, що досліджується. Рекомендації та пропозиції повинні мати глибоке наукове обґрунтування і слідувати з результатів дослідження фактичного матеріалу.

Обґрунтування та розробка рекомендацій мають базуватися на фактичних матеріалах об'єкта, використаного для досліджень. Реальне практичне значення пропозицій та рекомендацій доцільно підтвердити шляхом здійснення необхідних техніко-економічних розрахунків й визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, що буде отриманий внаслідок впровадження комплексу запропонованих заходів у практику.

Підготовка третього розділу є найбільш складним етапом в написанні дипломної роботи. Студент має проявити такі особисті якості, як рівень загальної ерудиції, глибину професійних знань, схильність до творчого пошуку, прагнення до раціоналізації існуючого стану справ в економіці, навички цілеспрямованої праці.

Обсяг третього розділу може становити до 35% загального обсягу дипломної роботи.

Четвертий розділ (15–20 сторінок) включає 3 підрозділи виконаних на матеріалах конкретного підприємства.

Загальні вимоги до написання розділу з “Охорони праці”

Розділ “Охорона праці” є невід’ємною частиною дипломної роботи, в якому студент повинен провести аналіз стану охорони праці на тому підприємстві, на базі якого виконується дипломна робота, або розробити заходи безпеки праці при виконанні тих робіт, що виконуються під час проведення досліджень з теми дипломної роботи. Написання розділу “Охорона праці” повинно базуватись на знаннях, набутих студентами під час вивчення таких дисциплін, як “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі”; при вивченні питань охорони праці під час проходження навчальних та виробничих практик.

Розділ “Охорона праці” повинен складатися з таких підрозділів:

1. Нормативне забезпечення охорони праці.

2. Аналіз стану охорони праці на підприємстві

3. Висновки та рекомендації з поліпшення охорони праці.

Порядок підготовки та написання розділу “Охорона праці” наступний:

1. З’ясувати у керівника тему та основний зміст дипломної роботи.

2. Звернутись до консультанта з розділу “Охорона праці” на кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності для того, щоб узгодити остаточний зміст розділу.

3. Підготувати попередній варіант розділу “Охорона праці”, який надати для перевірки консультанту не пізніше ніж, за місяць до початку роботи ДЕКу.

4. Після врахування всіх зауважень включити розділ “Охорона праці” до дипломної роботи і надати її на підпис консультанту з охорони праці.

Зміст розділу “Охорона праці”

У вступній частині першого підрозділу “Нормативне забезпечення охорони праці” слід дати загальну характеристику законодавства України з охорони праці (Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Закон України “Про колективні договори та угоди”, тощо).

Далі необхідно дослідити порядок опрацювання, узгодження, затвердження і скасування нормативних актів з охорони праці, що діють на даному підприємстві. Крім того, доцільно проаналізувати наявність всіх необхідних нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві. Особливу увагу варто звернути на документ, який діє в межах підприємства – колективний договір. При вивченні колективного договору особливу увагу слід звернути на розділ “Охорона праці”. Основні заходи з охорони праці, що заплановані в колективному договорі, потрібно перерахувати в роботі.

Другий підрозділ “Аналіз стану охорони праці на підприємстві” слід почати з вивчення структури системи управління охороною праці на даному підприємстві. Дану структуру зобразити у вигляді рисунку:

Керівник

підприємства

Керівник

підприємства

Керівник

підприємства

Служба охорони

праці

Підрозділ №1

Підрозділ №2

Підрозділ №3

Рис. №___. Структура системи управління охороною праці підприємства

Необхідно проаналізувати чисельність служби охорони праці, її функції та права спеціалістів цієї служби.

Для аналізу стану охорони праці необхідно вивчити стан виробничого травматизму на даному підприємстві за останні три роки, використовуючи статистичний метод. Результати розрахунків бажано подати у вигляді таблиці.

Таблиця