Аналіз міфологічних сюжетів

Зупинимося детальніше на народних уявленнях про русалок і відьом - винятково цікавій темі в українській демонології. Не випадково саме ці образи увійшли до української художньої літератури (досить пригадати хоча б “Лiсову пiсню” Л. Українки або “Майську ніч” та “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” М.В. Гоголя).Русалками (або мавками) звичайно стають душі утоплениць, самогубців, дітей, які народилися мертвими або вмерли до хрещення. Існувало три основних різновиди русалок - польові, лісові і водяні, що відрізнялися зовнішнім виглядом і звичками. У народних оповідях доля щасливої та багатої людини в людській подобі дбає про добре ведення господарства, про врожайність ниви. А доля убогої людини найчастіше змальовується як така, що забавляється, гойдаючись на верболозі, або спить, байдикує. Хоча в традиційних українських сюжетах невідворотність долі підкреслюється її не набутим, а вродженим характером (кожен приходить у світ з певною долею), все ж виразно окреслюється мотив, що людина, щоб зажити успіхів, мусить знайти свою долю.

15

Велесова книга

Велесова Книга (Книга Велеса, Влес книга, Veles Book) — за однією з версій найдавніша слов’янська писемна пам’ятка, а за іншою версією — фальсифікація XIX—XX ст. Велесова книга це збірник молитов, легенд, оповідань про давню слов’янську історію. Була написана (чи то зведена воєдино з декількох менших текстів) на дерев’яних дощечках ранньою кирилицею, різними авторами у різний час у кінці IX — на початку X ст. (якщо є оригіналом), в Поліссі. Події, що описані у ВК охоплюють період приблизно від 7 ст. до н. д. до кінця IX ст. н. д. Назва книги пов’язана з іменем слов’янського бога Велеса. Важливим божеством був Триглав, який єдиний в трьох особах - бога Сварога, бога Перуна і бога Свентовіта (11а). Крім Триглава у «Велесовій книзі» згадуються численні слов'янські божества («божки», як іменує їх С. Лісовий), а також вводиться вчення про Яви, Прави і Нави, що отримало значний розвиток в сучасному рідновірів. Неодноразово виступають індоіранські (ведичні, «арійські») божества, невідомі з слов'янської традиції (причому їх імена дані в новому фонетичному вигляді, що виключає спорідненість або древнє запозичення, див. вище). Деякі сюжети перегукуються з відомими по записах XVI-XVIII ст., Наприклад «Сказання про Славень і Русе» та ін, а також по «Слову о полку Ігоревім». «Слово о полку Ігоревім» відносилося до сфери інтересів Миролюбова, і дуже багато рідкісні або унікальні слова з цього пам'ятника зустрічаються і в Велесовій книзі (русичі, комони, харалужними, річка Каяла, божества Карна і Жля та ін.)Міфологія «Велесової книги» має кілька рис, які не зустрічаються в міфології Київської Русі і слов'ян взагалі, це:птах-блискавка «Матір Слава» (також іменована «Матір Сва») - яка згадується у «Велесовій книзі» 63 рази (частіше, ніж будь-яке інше божество);вищеназвана тема «Яв, Прав, Нав»;Влес у «Велесовій книзі» - має значно ширші функції (вчитель землеробства, ремесел, заповідей моралі), ніж «бог худоби Велес» в Київській Русі.

16