Християнство-культурні процеси

Християнство спричинило за собою зміцнення феодального ладу і панування князів і бояр над народом, але в той же час воно стало рухом вперед у порівнянні з язичництвом, тому що сприяло об'єднанню східних слов'янських племен в єдину народність з єдиною мовою, релігією і культурою, затвердив державну єдність Русі і сприяло поширенню писемності і посиленню політичних і культурних зв'язків з державами, в яких християнство було прийнято раніше, - Візантією, Болгарією, Вірменією, Грузією та країнами Західної Європи. Прийняття християнства сприяло розквіту матеріальної культури. Іконопис, фреска, мозаїка, прийоми кладки цегляних стін, зведення куполів, каменерізне справа - все це прийшло на Русь з Візантії завдяки поширенню християнства. Через Візантію Русь познайомилася зі спадщиною античного світу. З християнством прийшла писемність на слов'янській мові, створена болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. Стали створюватися рукописні книги. При монастирях виникали школи. Поширилася грамотність. Християнство вплинуло на звичаї та мораль. Церква забороняла жертвопринесення, боролася з работоргівлею, прагнула обмежити рабство. Суспільство вперше познайомилося з поняттям гріха, відсутнім в язичницькому світогляді.

32

Давньоруська архітектура

У Києві збереглися прекрасні пам’ятки давньоруської архітектури XI – XII століття. Серед них – найвидатніше творіння світової архітектури – Софійський собор, або Софія Київська. Тут, на площі близько 5 гектарів, збереглися споруди, які відбивають кращі досягнення древньоруської архітектури, живопису, різьби по каменю та дереву. Успенський собор Києво-Печерської лаври Київ 1073—1089 В 1230-і роки після землетрусу збудовані знову склепіння, баня і південна стіна. Собор зруйнований в 1941 році. Відновлений в тому вигляді, який остаточно постав у XVIII ст. — тобто як пам'ятка доби українського бароко. Золоті ворота Київ 1037. Церква Успіння на Подолі («Пирогоща») Київ 1131—1136 Первісно — шестистовпний триабсидний храм. Успенська церква (Десятинна) Київ 988—996 Перебудови XI—XII ст. Поруйнована в 1240 р. На її руїнах збудована нова церква в 1630-і рр. (знищена у XVIII ст.), потім ще одна в 1828—1842 рр. Зараз церква не існує, збереглись лише залишки фундаменту. Це був триабсидний храм — восьмистовпний або шестистовпний з окремим нартексом. До 3-х боків його примикали широкі галереї.

33

Жанри монументального живоп.Київської русі

Монументальний живопис — головна складова частина оздоблення інтер'єру давньоруських палаців і храмів, що прикрашалися розкішними настінними мозаїками, фресками, різьбленим каменем, мозаїчними підлогами та різноманітними творами прикладного мистецтва. Порівняно добре зберігся ансамбль чудових розписів XI ст. у Софійському соборі у Києві. Стіни, стовпи і склепіння величезної споруди вкриті мозаїками та фресками. Найбільш освітлені, парадні частини собору прикрашені мозаїками, решта — фресковим живописом, який виконувався мінеральними фарбами по сирій штукатурці. Значна частина розписів уціліла і зараз звільнена від пізніших нашарувань олійних фарб. У фрагментах зберігся також фресковий живопис собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, зокрема «Благовіщення» та фреска «Захарія». Стилістичні риси мозаїк та фресок собору, слов'янські написи при деяких композиціях вказують, що в їх виконанні брали участь місцеві майстри, можливо, згаданий митець Аліпій.

34