Представники архітектури модерну

На зміну еклектизму XIX століття приходять пошуки цілісного стилю, що грунтується на застосуванні нових конструкцій і матеріалів (криця, цемент, залізобетон, каркасна система, величезні покриття склепінно-купольної системи, козирки, що висять тощо). формували його теорію та практику, були відомі теоретики, митці В.Г. Кричевський, О.Г. Сластьон. Їхні думки відобразили боротьбу різних поглядів на шляхи розвитку “українського стилю” в часи, коли він поставав.У Харкові художники, архітектори, мистецтвознавці також брали активну участь у цьому рухові, об’єднавшись навколо архітектурного відділу Харків-ського літературно-художнього гуртка. До нього входили художник С.І. Василь-ківський, архітектори В.Г. Кричевський, С.П. Тимошенко, К.М. Жуков, В.Є. Мороховець, І.А. Кальбус тощо. Найбільший внесок у розвідки з цього напряму зробили науковці другої половини ХХ сторіччя: Ю.С.Асеєв, В.В. Чепелик, Яковлев . . Головною пам'яткою української столиці є будівля архітектора В. В. Городецького по вулиці Банковій, 10. Вона відома у всьому світі, як Будинок з химерами. Знаменитий майстер прикрасив фасад будинку русалками, слонами, жабами, пітонами, скульптурами риб і рослин. Усі вони виконані з бетону. Це найвідоміша будівля Києва в стилі модерн. Вона неповторно і прекрасно ілюструє собою xyдoжні прийоми українського модерну, а саме: асиметричність, орнаментальність і декоративність.

69

Авангард в живописі 20 ст.

Авангардизм - тенденція заперечення традицій і експериментальний пошук нових форм та шляхів творчетсва, виявляються в самих різних художніх течіях, поняття протилежне академізму [1]. На думку багатьох дослідників, авангардизм -- відображення процесу витіснення культури цивілізацією, гуманістичних цінностей прагматичною ідеологією технічного століття. Авангардизм - збірне назва художніх тенденцій, що зародилися. найбільш явними напрямками авангардного мистецтва ХХ ст. є футуризм, сюрреалізм, дадізм. відомий художник українського авангарду -- Анатолій Га-лактіонович Петрицький Маючи багатогранний талант і величезну працездатність, він творив чудові театральні декорації, розписував стіни будинків, малював тематичні картини, портрети, пейзажі, ілюстрував книжки, займався художнім конструюванням, у кожній галузі залишивши по собі довершені твори, які не раз ставали видатною подією в українському мистецтві. О. Естер віддала данину всім напрямам українського авангарду -- від кубізму до конструктивізму. Вона -- учасниця багатьох виставок як у нас, так і на Заході. Створила безліч неповторних робіт, серед яких -- "Безпредметне", "Міський пейзаж (композиція)", "Кольорова конструкція", "Місто Київ" та ін.

70

Монументалісти школи Бойчука

Перебуваючи у Парижі, Бойчук мріє про заснування української школи церковного монументального малярства, яка, відштовхнувшись від візантійського мистецтва, творчо переосмислила б національні традиції іконопису й утворила б свій стиль монументального живопису в оздобленні храмів. Наприкінці 1910-х років М. Бойчук очолює групу молодих художників, які склали школу "Renovation Byzantine", що мала на меті відродження візантійського мистецтва на українському грунті. 1910 року в паризькому Салоні незалежних відбулася виставка митців цієї школи, що мала гучний успіх. У вересні 1910 року Бойчук повертається до Львова, починає працювати у заснованому 1905 року Андреєм Шептицьким Національному музеї, директором якого був Іларіон Свєнціцький. У музеї Бойчук реставрує старі ікони, удосконалює свою майстерність живописця, створює школу ідейних послідовників, яка проіснувала до 1914 року, розписує каплицю Дяківської бурси у Львові, церкву монастиря отців Василіян села Словіта, створює композицію "Тайна вечеря", ікону "Покрова Богородиці", в якій зобразив свого покровителя митрополита Андрея Шептицького та автопортрет.

71