Реформи вищої школи і болонський процес

Наші вищі навчальні заклади сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади 1-2 рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах 3-4 рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном цього не розуміють..Болонський процес спрямований на формування єдиного відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці. У зв’язку з проголошенням Україною про свій намір приєднатися до Європейського Союзу система вищої освіти потребує докорінного реформування. Нині в Україні налічується 1003 вищих навчальних закладів, з яких понад триста здійснюють освітню діяльність на університетському рівні. Щорічно до вищої школи на навчання вступають 415 тисяч осіб, що вдвічі більше ніж п’ять років тому. Було визначено коло проблем, що гальмують входження вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір, серед яких підготовка науково-педагогічних кадрів, а також необхідність підтримки молодих науковців не лише підвищенням стипендій, а й наприклад, наданням кращим науковцям грантів для наукового стажування за кордоном. існує значна кількість проблем української вищої освіти у контексті Болонського процесу:Надлишкова кількість навчальних напрямів і спеціальностей, відповідно 76 та 584. Кращі ж світові системи вищої освіти мають у 5 разів менше.Недостатнє визнання в суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня, його незатребуваність вітчизняною економікою.Загрозлива в масовому вимірі тенденція до погіршення якості вищої освіти, що наростає з часом.Збільшення розриву зв'язків між освітянами і працедавцями, між сферою освіти і ринком праці.Невиправдана плутанина в розумінні рівнів спеціаліста й магістра. З одного боку, має місце близькість програм підготовки спеціаліста й магістра, їхня еквівалентність за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого – вони акредитуються за різними рівнями, відповідно за III і IV.

72

Нова укр..Література

Нова українська література — період в історії української літератури,що охоплює 19 століття і характеризується становленням нової, ближчої ізрозумілішої для народу літератури. Саме у цей час починається “новітнє українське” відродження. Улітературу і мистецтво приходить блискуче, талановите покоління“шістдесятників”. “Шістдесятництво” – прояв політичних форм опору різнихсоціальних верств населення існуючому режиму. Найактивніше і найширше уцьому русі брала участь творча інтелігенція, зокрема письменники, певноюмірою художники, вчителі тощо. Виділяють чотири періоди розвитку нової української літератури:Кінець XVIII −30 р. XIX ст -розвивається просвітительский реалізм, сентименталізм. Формуються нові провідні жанри поезії, прози та драми. Саме в цей період розвивалась літературна українська мова.1840-60-ті роки XIX ст. -розвивається романтизм. З'являються твори Шевченка. Зародження літературної критики (П.Куліш)1870-90-ті роки XIX ст. -зародження натуралізму. З'являється журналістика і публіцистика.Кінець XIX -початок ХХ -процвітає модернізм. «За двома́ зайця́ми» — комедійна п'єса українського драматурга Михайла Старицького.Написана 1883 року українською мовою.Розповідає про цирульника Свирида Голохвостого, який намагається розбагатіти, одружившись із багатою міщанкою Пронею Сірко, і, водночас, залицяється до бідної дівчини-красуні Галі.котляревський є найпершим представником нової української літератури.Він відомий як автор енеїди,Наталки-Полтавки.

73