- •Предмет і завдання дисципліни
- •Багатозначність поняття культура
- •Структура культри та її функції
- •Місце української культури в контексті світової
- •Взаємозв’язок матеріальної і духовної культ.
- •Феномен укр..Культури
- •Періодизація укр..Культури
- •Взаємозвязок культури та укр..Сусп.
- •Культуролог.Думка в україні
- •Особливості міфології
- •Первісні форми релігії
- •Досягнення первісної культури
- •Формування культової свідомості
- •Аналіз міфологічних сюжетів
- •Велесова книга
- •Походження укр..Етносу
- •Словянське мистецтво дохр.
- •Трипільська культура
- •Мистецтво скіфів.Звіриний стиль
- •Культура сарматів
- •Мистецтво грецьких міст колоній
- •Цикли культово-звичаєвої обрядовості
- •Народно-календарні звичаї
- •Народно-побутові звичаї
- •Трудові звичаї та обряди
- •Особливості укр..Фольклору
- •Фольклор в укр..Професійному театрі
- •Фольклористика
- •Історичні умови розвитку культ.Київської русі
- •Християнство-культурні процеси
- •Давньоруська архітектура
- •Жанри монументального живоп.Київської русі
- •Іконопис
- •Оздоблення давньоруської книги
- •Давньоруська література
- •Музична і театральна культура.Скоморохи
- •Гуманістичні ідеї відродження
- •Культура галицько-волинської русі
- •Архітектура 14-16ст.
- •Скульптура 14-16ст.
- •Монументальний живопис 14-16ст
- •Музична культура 14-16 ст.
- •Феномен українського козацтва
- •Укр..Культура дохристиянської доби
- •Культура княжої-україни русі
- •Культура за польсько-литовської доби
- •Культура за козацько-гетьманськох доби
- •Українське бароко
- •П.Могила
- •Бароко в архітектурі
- •Г.Сковорода
- •Музика 18 ст.
- •Жанри шкільного театру 18 ст.
- •Ф.Прокопович
- •Жанри шкільного театру
- •Культура в добу національного відродження
- •Стіли мистецтва 19 ст.
- •Живопис 19 ст.
- •Архітектура 19 ст.
- •Феномен Лисенка
- •Багатогранність шевченка
- •Театр укр.Корифеїв
- •Культура 20 ст
- •Напрями модернізму
- •Розстріляне відродження
- •Представники архітектури модерну
- •Авангард в живописі 20 ст.
- •Монументалісти школи Бойчука
- •Реформи вищої школи і болонський процес
- •Нова укр..Література
- •Культура ук. В міжвоєнну і повоєнну добу
- •Мистецтво українського класицизму
- •Козацькі літописи
- •Особливості скульптури 20 ст.
- •О.Довженко
- •Експерименти л.Курбаса
- •Музика 20 ст.
- •Композитори новітньої україни
- •Жанри української естрадної музики
- •Сучасне театральне мистецтво
- •Культура за доби незалежності
- •Література тоталітаризму
- •Історія заборон укр..Мови
- •Ознаки популярної масової культури сучасності
- •Діяльність представників української діаспори
Діяльність представників української діаспори
Історія українського культурного процесу ХХ ст. характерна виникненням доволі чисельної еміграції. Ми майже нічого не знаємо про їх досягнення. Отже, надбання української діаспори ─ це тема, яка є доволі актуальною у сучасності. Українська культура почала розвиватися у різних країнах Європи, Американського та Австралійського континентів [1,с.290]. Центрами української еміграції стали Прага та курортне містечко Подебради . аме за кордоном України була втілена в життя ідея незалежної української освіти та науки, що сприяло вихованню нових українських спеціалістів різних галузей із високим рівнем інтелекту та культури. Першою заснованою у діаспорі вищою школою став Український вільний університет у Відні. Його фундаментатором був Союз українських журналістів і письменників, а співзасновниками ─ С. Дністрянський та М. Грушевський. У Парижі створено бібліотеку ім. Симона Петлюри. З 1952 р. українську мову офіційно затверджено для вивчення в Паризькому державному університеті східних мов і цивілізацій. українська культура в діаспорі ─ це культурне продовження тих культурних процесів, що розгорнулися в Україні на початку ХХ ст., розвиток тих напрямів, що були заборонені
90
Позитивне і негативне в мистецтві сучасному
На межі 1960-70-х років художні шукання того часу можна охарактеризувати як пошук альтернатив модернізму. Це виразилося в пошуку нових образів, нових засобів і матеріалів вираження, аж до дематеріалізації об'єкта (перформанси та хепенінг). Багато художників пішли слідом за французькими філософами і запропонували термін «постмодернізм». Можна сказати, що відбувся зсув від об'єкта до процесу.Найпомітнішими явищами рубежу 60-х і 70-х років можна назвати розвиток концептуального мистецтва і мінімалізму. У 70-х помітно посилилася соціальна спрямованість арт-процесу як з точки зору змісту (тим, підіймався у творчості художниками), так і складу: найпомітнішим явищем середини 70-х став фемінізм у мистецтві, а також наростання активності етнічних меншин (1980-і) і соціальних груп.Кінець 70-х і 80-і роки характеризуються «втомою» від концептуального мистецтва і мінімалізму і поверненням інтересу до зображальності, кольором і фігуративності (розквіт таких рухів як «Нові дикі»). На середину 80-х припадає час підйому рухів, активно використовуються образи масової культури — кемпізм, мистецтво іст-Віллідж, набирає сили нео-поп. До цього ж часу відноситься розквіт фотографії в мистецтві — все більше художників починають звертатися до неї як до засобу художнього вираження. Великий вплив зробив на мистецтво розвиток технологій, зокрема вдосконалення відео та аудіо у 60-х роках, а також поява комп'ютерів і мережі інтернет в 1990-х[6].Початок 2000-х років відзначений розчаруванням у можливостях технічних засобів для художніх практик. При цьому конструктивних філософських виправдань сучасному мистецтву 21 століття поки не з'явилося. Деякі художники 2000-х вважають, що «сучасне мистецтво» стає інструментом влади «постдемократичного» суспільства[7][8].На сучасному етапі розвитку цивілізації, мистецтво не може бути визначеним вичерпним формулюванням. Сучасне мистецтво тяжіє до відсутності естетичних та технічних обмежень у художньому вираженні. З'явились такі нові прийоми, як колаж, фотомонтаж, інсталяція, перформанс, хепенінг. Значно ускладнюється і класифікація мистецтва за жанрами і стилями, ряд критиків та істориків мистецтва сходяться, що сучасне мистецтво характерне тим, що жодної категорії в ньому не існує[1].