- •Предмет і завдання дисципліни
- •Багатозначність поняття культура
- •Структура культри та її функції
- •Місце української культури в контексті світової
- •Взаємозв’язок матеріальної і духовної культ.
- •Феномен укр..Культури
- •Періодизація укр..Культури
- •Взаємозвязок культури та укр..Сусп.
- •Культуролог.Думка в україні
- •Особливості міфології
- •Первісні форми релігії
- •Досягнення первісної культури
- •Формування культової свідомості
- •Аналіз міфологічних сюжетів
- •Велесова книга
- •Походження укр..Етносу
- •Словянське мистецтво дохр.
- •Трипільська культура
- •Мистецтво скіфів.Звіриний стиль
- •Культура сарматів
- •Мистецтво грецьких міст колоній
- •Цикли культово-звичаєвої обрядовості
- •Народно-календарні звичаї
- •Народно-побутові звичаї
- •Трудові звичаї та обряди
- •Особливості укр..Фольклору
- •Фольклор в укр..Професійному театрі
- •Фольклористика
- •Історичні умови розвитку культ.Київської русі
- •Християнство-культурні процеси
- •Давньоруська архітектура
- •Жанри монументального живоп.Київської русі
- •Іконопис
- •Оздоблення давньоруської книги
- •Давньоруська література
- •Музична і театральна культура.Скоморохи
- •Гуманістичні ідеї відродження
- •Культура галицько-волинської русі
- •Архітектура 14-16ст.
- •Скульптура 14-16ст.
- •Монументальний живопис 14-16ст
- •Музична культура 14-16 ст.
- •Феномен українського козацтва
- •Укр..Культура дохристиянської доби
- •Культура княжої-україни русі
- •Культура за польсько-литовської доби
- •Культура за козацько-гетьманськох доби
- •Українське бароко
- •П.Могила
- •Бароко в архітектурі
- •Г.Сковорода
- •Музика 18 ст.
- •Жанри шкільного театру 18 ст.
- •Ф.Прокопович
- •Жанри шкільного театру
- •Культура в добу національного відродження
- •Стіли мистецтва 19 ст.
- •Живопис 19 ст.
- •Архітектура 19 ст.
- •Феномен Лисенка
- •Багатогранність шевченка
- •Театр укр.Корифеїв
- •Культура 20 ст
- •Напрями модернізму
- •Розстріляне відродження
- •Представники архітектури модерну
- •Авангард в живописі 20 ст.
- •Монументалісти школи Бойчука
- •Реформи вищої школи і болонський процес
- •Нова укр..Література
- •Культура ук. В міжвоєнну і повоєнну добу
- •Мистецтво українського класицизму
- •Козацькі літописи
- •Особливості скульптури 20 ст.
- •О.Довженко
- •Експерименти л.Курбаса
- •Музика 20 ст.
- •Композитори новітньої україни
- •Жанри української естрадної музики
- •Сучасне театральне мистецтво
- •Культура за доби незалежності
- •Література тоталітаризму
- •Історія заборон укр..Мови
- •Ознаки популярної масової культури сучасності
- •Діяльність представників української діаспори
Структура культри та її функції
Культура являє собою цілісну динамічну систему, яка є внутрішнім змістом розвитку людства. Пізнавальна функція культури фіксує досягнення людства в кожну суспільно-історичну епоху. Через культуру, яка об´єднує в органічну цілісність природничі, технічні й гуманітарні знання, людина розуміє цілісну картину світу, усвідомлює своє місце і значення в ньому. Інформативно-трансляційна функція виконує важливу роль у передаванні соціокультурного досвіду як від попередніх поколінь до нащадків (за історичною вертикаллю”, так і в обміні духовними цінностями між народами (за історичною “горизонталлю”). Вона дає можливість здійснювати культурний обмін між своїми сутнісними силами, неоднаковими як усередині одного покоління, так і між поколіннями. Суть комунікативної функції культури полягає в передаванні історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формуванні на цій підставі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Інтегративна функція полягає в здатності культури об´єднувати людей незалежно від їх світоглядної та ідеологічної орієнтації, національної, вікової, професійної, конфесійної або іншої приналежності у певні соціальні спільності, а народи – в світову цивілізацію. Регулятивна, або нормативна функція культури реалізується через систему цінностей і норм, які є регуляторами суспільних відносин, духовними орієнтирами на кожному етапі історичного розвитку. Світоглядна функція культури синтезує в цілісну і завершену систему пізнавальні, емоційно-чуттєві, оціночні та вольові чинники духовного світу особистості.
4
Місце української культури в контексті світової
Кожна з більш ніж двох тисяч національних культур, що існують у світі, має свою специфіку, яка і робить її неповторною й унікальною. Ця своєрідність виникає на основі впливу географічного чинника, особливостей історичного шляху народу, взаємодії з іншими етнокультурами. Українська культура протягом тривалих періодів своєї історії розвивалася як народна. У ній велике місце займали фольклор, народні традиції, які додавали їй особливої чарівності і колориту. Особливо яскраво це виявилося в мистецтві - народних думах, піснях, танцях, декоративно-прикладному мистецтві. Саме завдяки збереженню і продовженню традицій, корені яких сходять до культури Київської Русі, став можливим підйом української культури і в ХVI - ХVII ст., і культурне відродження в ХIХ ст. У той же час відчутні і негативні наслідки такого характеру розвитку української національної культури. Протягом тривалого часу багато талановитих людей, які народилися і виросли в Україні, потім покидали її, зв'язували своє подальше життя і творчість з російською, польською, іншими культурами. Крім того, прогрес у сфері природничих наук був виражений слабше, ніж у гуманітарній. українській культурі з самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії (боязні чужого) і гуманізм. На відміну від філософської думки інших європейських країн, де проблеми бідності, хвороб і безкультур'я мислилося подолати шляхом технічного прогресу, підвищення продуктивності праці, за допомогою зусиль освічених монархів і соціального експериментування, українські мислителі закликають до іншого. "Споріднена праця" і самопізнання, свобода, заради якої не шкода розлучитися з благополуччям, обмеження життєвих потреб, надання переваги духовному над матеріальним - ось ті шляхи і рецепти щастя, яких дотримувались і які пропагували провідні українські мислителі.
5