- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
2.5. Підготовка посуду до аналізу
Підготовка посуду до роботи є важливим етапом: від чистоти посуду залежить точність аналізів.
Перед миттям із посуду видаляють залишки розчинів або осадів, промивають спочатку теплою, а потім холодною водопровідною водою. Забруднені місця протирають щіткою, йоржиком чи скляною паличкою з насадкою з гумової трубки. З цією метою забороняється використовувати пісок та інші абразивні матеріали.
Якщо посуд забруднений жирними речовинами, то до теплої води можна додавати мийні засоби: рідке мило, 30 – 40% розчин лугу, соду, пральні порошки та ін. Для очищення посуду від органічних речовин використовують розчинники: ефір, бензин, толуол, бензол, ацетон, спирт (Увага! Вони вогненебезпечні!). Для зняття бурих плям оксиду марганцю (ІV), оксиду заліза (ІІІ) із стінок посуду використовують розчин соляної кислоти або щавлеву кислоту.
Добре очищений та вимитий посуд два-три рази споліскують дистильованою водою. Якщо при перевертанні на внутрішніх стінках не залишається крапель води, а вона збігає плівкою, посуд вимитий якісно.
Щоб дістати абсолютно чистий посуд, його додатково миють 10%-м розчином хромової суміші (розчин K2Cr2O7, у концентрованій Н2SО4), а потім пропарюють над киплячою водою. Для цього в попередньо вимитий посуд наливають ≈ ¾ об’єму хромової суміші, обережно споліскують стінки, зливають хромову суміш у склянку для зберігання. Залишки хромової суміші змивають великою кількістю води і споліскують посудину дистильованою водою. В разі потреби таку обробку повторюють декілька разів. Ефективність очищення посуду підвищується при збільшенні тривалості контакту з хромовою сумішшю або при її нагріванні до 40-50°С (Увага! Хромова суміш – сильний окислювач і викликає сильні опіки шкіри). Для миття посуду безпечніше користуватися 5%-м розчином КМnО4 з додаванням Н2SО4 (краще при температурі 45-50°С).
Вимитий посуд висушують від залишків дистильованої води в сушильній шафі або при звичайній температурі на спеціальній дошці з кілочками чи на аркуші чистого паперу.
2.6. Одержання дистильованої води
Жодна хімічна лабораторія не може обійтися без дистильованої води: всі хімічні реактиви (які не потребують спеціальних розчинників) готують на дистильованій воді, хімічний посуд обов’язково необхідно споліскувати дистильованою водою та ін.
Дистильована вода – це вода, що майже не містить неорганічних і органічних речовин, і отримана шляхом перегонки звичайної водопровідної води.
Найпростіший прилад для дистилювання води складається з колби Вюрца, яка за допомогою пробки сполучається з охолоджувачем Лібіха. Колба, в яку наливають воду, повільно нагрівається на електричній плитці (або спиртівці). Кипіння повинно бути рівномірне (без поштовхів). Воду, що конденсується з пари в холодильнику збирають у приймальник. Зібравши приблизно 50 мл, припиняють дистиляцію. Дистильовану воду перевіряють на чистоту розчином AgNO3.
Для більшої зручності в агрохімічних лабораторіях використовують дистилятори різних марок, але найпоширенішими є ДЭ-25, ДЭ-4-2.
Дистилятор ДЭ-4-2 принцип дії дистилятора полягає на конденсації дуже ретельно відсепарованого пару.
В камері випаровування вода нагрівається електронагрівачами до кипіння. Пар, що утворився, поступає в конденсаційну камеру, яка охолоджується ззовні водопровідною водою і, конденсуючись, витікає у вигляді дистиляту через отвір. Продуктивність роботи дистилятора становить 4 л/год.
Апарат має автоматичний пристрій – датчик рівня, що запобігає електронагрівачам зіпсуватися на випадок зниження рівня води нижче дозволеного.