- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
7.3. Потенціометричний аналіз
Потенціометричний аналіз – один з електрохімічних методів аналізу, в основі якого вимірювання потенціалу електрода, зануреного в досліджуваний розчин, або, інакше кажучи, визначення іона за величиною електрорушійної сили (ЕРС) гальванічного елемента.
Гальванічний елемент складається з двох електродів (вимірювальний електрод і електрод порівняння), а його ЕРС являє собою різницю потенціалів цих електродів.
Потенціал окремовзятого електрода виміряти не можна. Для цього складають гальванічний елемент з вимірювального електрода і електрода порівняння, потенціал якого відомий.
Електроди порівняння. Електроди з відомим і сталим потенціалом називають електродами порівняння. Прикладом таких електродів служить насичений хлорсрібний електрод, який виготовляють методом електролітичного нанесення хлориду срібла на срібний дріт. Електрод занурюють в розчин хлориду калію, який міститься в посуді, зв’язаному солевим містком з розчином, що вимірюється.
При визначенні рН розчинів, як правило, користуються скляними мембранними електродами. Головна їх частина – тонка скляна мембрана у формі кульки, що припаяна до скляної трубки. В середину кульки наливають 0,1М розчин соляної кислоти.
Для визначення концентрації інших іонів найчастіше користуються індикаторними електродами з відповідними мембранами з матрицями з органічних полімерів. Принцип їх дії в цілому схожий із дією скляних електродів. Однією з важливих характеристик таких електродів є селективність, тобто можливість проведення вимірювань концентрацій досліджуваних іонів в присутності інших.
Широко розповсюджені мембранні електроди, призначені для визначення калію, кальцію, натрію, срібла, амонію, магнію, хлору, йоду, нітрату тощо. Ці електроди можна використовувати в парі з електродом порівняння, заповненим концентрованим розчином хлориду калію.
ЕРС вимірюють спеціальними приладами – потенціометрами, які також називають рН–метрами, або іономірами.
Особливістю потенціометричного методу є виконання вимірювань у каламутних розчинах, суспензіях, пастах. Під час потенціометричних вимірювань концентрація досліджуваних розчинів майже не змінюється, а для роботи потрібні невеликі об’єми розчинів.
7.4. Рефрактометричний аналіз
Рефрактометричний аналіз – метод оптичного аналізу, що ґрунтується на вимірюванні показника відбивання світла при переході з одного середовища в інше.
Принцип методу: на межі двох середовищ при переході світла з одного прозорого середовища в інше напрямок променя світла змінюється, оскільки промінь відбивається. Показником відбивання буде відношення синуса кута падіння променя sin α до синуса кута йог відбивання sin β: . Для кожної речовини показник відбивання є сталою величиною.
Принцип роботи рефрактометра Е.Аббе: на поверхню вимірювальної призми наносять піпеткою або скляною паличкою аналізований розчин і проводять відлік показань за шкалою.
7.5. Поляриметричний аналіз
Поляриметричний аналіз грунтується на явищі поляризації світла оптично активними речовинами. При цьому між кутом обертання площини поляризації і концентрацією розчину існує прямо пропорційна залежність: чим концентрованіший розчин, тим більший кут обертання. Цей метод широко використовують для визначення вмісту сахарози в коренях цукрових буряків і крохмалю в зерні і картоплі.
Зміна кута обертання площини поляризації світла оптично активними речовинами зумовлена наявністю асиметричного атома вуглецю в їхній молекулі. За допомогою поляриметрів проводять кількісний аналіз оптично активних речовин.
Цукрометр є різновидом поляриметра. Ці прилади використовують для вимірювання кута обертання площини поляризації світла. Проходячи крізь шар оптично активних речовин площина поляризації світла може повертатися вліво або вправо.
У цукрометрі СУ–5 (цукрометр універсальний) на шкалі замість кута обертання α нанесено значення концентрації сахарози у відсотках. Перевіряють цукрометр–поляриметр за дистильованою водою. При однаковій освітленості обох половин поля зору нуль ноніуса на приладі шкали збігається з нульовою поділкою шкали.