- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
33.4 Відбір середньої проби молока
Середня проба молока – це частина молока, яку відібрано від усього добового удою. На протязі доби молоко навіть від однієї тварини по своєму складу неоднакове. Тому для більш правильної оцінки якості молока необхідно правильно відбирати середні проби.
Для аналізу молока (визначення його щільності, кислотності, вмісту жиру, білків, цукрів) беруть пробу 200 – 250 мл в чисті сухі пляшки з етикетками; для визначення тільки кислотності і вмісту жиру достатньо взяти лише 50 мл молока. На етикетці пишуть кличку тварини, назву або номер ферми, бригади, дату відбору проби.
З молока, яке знаходиться в багатьох посудинах, необхідно відібрати пропорційну кількість і злити його в одне відро, розмішати, а потім взяти необхідну кількість молока для аналізу.
Пробу молока від однієї тварини складають пропорційно всьому добовому надою (ранок, полудень, вечір). Щоб жир розподілити рівномірно по всій масі молока, перед відбором проби його ретельно перемішують.
33.5 Зберігання проб молока
На протязі двох діб проби молока можна зберігати при температурі 3 – 5ºС, не консервуючи. Для тривалішого зберігання їх консервують. Консервант додають у 2 – 3 прийоми: частину його вносять в перший день відбору проб, а потім в наступні дні їх зберігання. При внесенні чергової порції консерванту вміст пляшки збовтують. Законсервовані проби зберігають в темному місці при температурі не вище +10ºС.
Для консервування проб використовують такі речовини:
30 – 33% розчин перекису водню (Н2О2) – на 100 мл молока додають 1 – 2 краплі. Проби зберігаються протягом 8 – 10 діб.
10% розчин двухромовокислого калію (К2Сr2О7) – на 100 мл молока додають 1 мл. Проби зберігаються протягом 10 – 12 діб.
5% розчин двухромовокислого калію (К2Сr2О7) – на 100 мл молока додають 2 мл.
40% розчин формаліну – на 100 мл молока додають 1 – 2 краплі. Проби зберігаються до 15 діб.
Консервовані проби молока не досліджують на органолептичні показники, бактеріальне забруднення, кислотність.
Температура проб молока перед дослідженням повинна бути +20±2ºС, тому що піпетки, якими відміряють проби молока, відкалібровані при +20ºС. Холодне молоко необхідно обов’язково підігріти. Консервовані проби підігрівають до 30 – 40ºС, перемішують і охолоджують до +20±2ºС. Для підігрівання пляшки з молоком (з відкритими пробками) ставлять в гарячу (45 – 50ºС) воду, а для охолодження їх поміщають у воду, з температурою 12 – 16º С.
На точність відбору проб та їх консервування впливають такі фактори:
Погано перемішане молоко перед відбором проб;
Проби відібрані непропорційно кількості молока в надої;
При відборі проб використовували брудний посуд;
Не дотримані правила консервування і зберігання проб;
Використано консерванти, які не відповідають вимогам.
33.6 Органолептичні показники молока
При органолептичній оцінці встановлюють колір, запах, консистенцію молока і наявність тих чи інших дефектів.
Колір молока – білий, злегка жовтий.
Запах молока – специфічний, приємний.
Смак молока – злегка солодкуватий.
Консистенція молока – однорідна, без слизу, пластівців, біла і не тягуча.
Відхилення в органолептичних властивостях молока від нормальних показників класифікуються як дефекти (таб.12). Вони виникають в результаті: захворювання тварин, їх незадовільного годування, неправильної техніки отримання, обробки і зберігання молока.
Дефекти кормового походження (смак цибулі, часнику, полину, суріпки) виявляється одразу ж після доїння, а бактеріального походження (тягуче, червоне) – під час зберігання.
Таблиця 12. |
Основні дефекти молока та методи їх попередження |
Дефект |
Причина |
Метод попередження |
Колір: | ||
Дуже жовтий |
Мікроорганізми, що виробляють жовтий пігмент (при захворюванні корів жовтухою, маститом, піроплазмозом); корми (зубрівка); медикаменти |
Профілактичні заходи, направлені на попередження хвороб корів |
Синій та голубий |
Мікроорганізми, що утворюють пігменти; туберкульоз вимені; корми (хвощ) |
Профілактичні заходи, направлені на попередження хвороб корів |
Червонуватий відтінок |
Захворювання корів маститом, піроплазмозом; порушення правил машинного доїння |
Профілактичні заходи, направлені на попередження хвороб корів Дотримання правил машинного доїння. |
Запах: | ||
Лікарський |
Запашні лікарські засоби (креолін, карболова кислота, дьоготь) |
Правильно використовувати лікарські і дезінфікуючі засоби |
Хлівний |
Поганий санітарний стан скотарського двору |
Утримувати скотарський двір в хорошому санітарному стані |
Затхлий |
В погано закритому неохолодженому мо-лоці розвиваються анаеробні мікроорганіз |
Дотримуватись правил зберігання молока |
Аміачний |
Довге зберігання молока в незакритих посудинах на скотарському дворі. Бактерії з групи кишкової палички |
Не забруднювати молоко бактеріями. Зберігати молоко в молокосховищах |
Кормовий (капусти, редьки) |
Надлишок в раціоні капусти та інших кормів з різким запахом |
Не допускати згодовування кормів понад норму. Не заносити корми на скотарський двір перед доїнням і не давати їх коровам під час доїння |
Масляної кислоти |
В результаті неохайного отримання молока в нього потрапили масляно–кислі бактерії |
Утримувати скотарський двір в чистоті. Ретельно мити і дезінфікувати молочний посуд. Не допускати забруднення молока мікроорганізмами. |
Смак | ||
Гіркий, солоний |
Поїдання коровою гірких рослин (полину, цибулі, коренебульбоплодів). Гнильні бактерії, дріжджі. Молоко від старих корів, молозиво |
Слідкувати за годуванням корів. Не до-пускати забруднення молока мікроор-ганізмами. Молозиво та молоко від ста-рих корів не змішувати із загальним мол. |
Рибний |
Молоко зберігають разом із рибою, згодовують коровам нехарчову рибу і рибну муку, поять водою з водоростями |
Зберігати молоко у хороших молокосховищах. Слідкувати за годівлею і водопоєм корів |
Металевий |
Молоко зберігають у іржавому посуді; поять корів водою, що містить велику кількість окислів заліза |
Поїти корів хорошою водою, слідкувати за станом молочного посуду |
Консистенція: | ||
Водяниста |
Туберкульоз, катаральне запалення вимені. Надлишок в раціоні буряків та ін. водянистих кормів. Повільне заморожування молока |
Не допускати захворювання корів, заморожування молока. Дотримуватися норм годівлі |
Слизова, тягуча |
Слизоутворюючі мікроорганізми, домішок молозива, ящур, мастит |
Не зливати молозиво у загальне молоко, попереджувати його забруднення мікробами і не допускати захворювання корів |
Бродіння (піниста) |
Маслянокислі бактерії, дріжджі, кишкова паличка |
Утримувати скотарський двір в хорошому санітарному стані, ретельно мити і дезінфікувати молочний посуд і апаратуру |