- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
х г розчину містить 36,78 г кислоти
За довідником визначаємо, що густина 77,6% розчину сірчаної кислоти дорівнює 1,7 г/мл. Розраховуємо об’єм 47,39 г кислоти:
Розрахунок розчинника проводимо так:: 1500 – 27,87 = 1472,13 мл
Відповідь: для приготування 1,5 л 0,5Н сірчаної кислоти потрібно в 1472,13 мл води влити 27,87 мл сірчаної кислоти.
Приклад 5. Необхідно приготувати 500 мл 2Н розчину нітрату калію.
Розраховуємо еквівалентну масу KNO3:
Розраховуємо масу нітрату калію, яка потрібна для приготування розчину:
г
Розрахунок розчинника проводимо так: 500 – 101 = 399,0 мл
Відповідь: для приготування 500 мл 2Н нітрату калію потрібно змішати 399,0 мл води і 101 гр реактиву.
5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
-
Молярна концентрація (М) – чисельно дорівнює кількості молів речовини, що міститься в 1 л (1000 мл) розчину. Моль (молярна маса) – чисельно дорівнює молекулярній масі речовини, але виражається у грамах. Наприклад МКОН = 56,11 г/моль, МНСІ = 36,46 г/моль.
Приклад 6. Розрахувати об’єм азотної кислоти (HNO3 ρ = 1,3; 50%), що необхідний для приготування 700 мл 0,5М розчину?
По довіднику визначаємо, що концентрація HNO3 при ρ = 1,3 г/мл відповідає 50%.
Розраховуємо молекулярну масу азотної кислоти
Розраховуємо масу безводневої кислоти, яка потрібна для приготування розчину:
Перераховуємо, в якій наважці 50% розчину азотної кислоти міститься 22,05 г безводневої HNO3:
100 Г розчину містить 50 г кислоти
х г розчину містить 22,05 г кислоти
Розраховуємо об’єм, який займає 44,1 г кислоти:
Розрахунок розчинника проводимо так: 700 – 33,9 = 666,1 мл
Відповідь: для приготування 700 мл 0,5М азотної кислоти потрібно в 666,1 мл води влити 33,9 мл азотної кислоти.
Приклад 7. Розрахувати кількість NaNO3 , що необхідний для приготування 350 мл 0,2 М розчину?
Розраховуємо молекулярну масу азотної кислоти
Розраховуємо масу NaNO3 , що потрібна для приготування розчину:
Розрахунок розчинника проводимо так: 350 – 5,95 = 344,05 мл
Відповідь: для приготування 350 мл 0,2М розчину нітрату натрію необхідно 5,95 г реактиву та 344,05 мл розчинника.
5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
Фіксанал – це ампула в яку запаяна, точно зважена, речовина.
На кожній коробці та ампулі написана формула речовини та її концентрація (0,1Н, 0,01Н та ін). Вміст ампули, який кількісно перенесено і розчинено в мірній колбі на 1 л дає точно 0,1Н, 0,01Н та ін. розчин.
6. Якісний та кількісний аналіз
6.1. Характеристика якісного аналізу
Класичний хімічний аналіз включає якісні та кількісні дослідження.
Основні завдання якісного і кількісного аналізів – визначення складу рослин, ґрунтів, добрив, пестицидів, сільськогосподарської продукції для поліпшення технології виробництва, підвищення якості і ефективності виробництва, охорони навколишнього середовища.
Якісний аналіз – у агрохімічній практиці використовують для попередніх досліджень речовин, які не мають етикеток на упаковці, забруднені домішками в процесі транспортування та зберігання, речовини, які втратили товарний вигляд і тому викликають сумнів. Здебільшого якісний аналіз використовують для визначення видів та форм добрив і пестицидів, експресного (польового) визначення токсикозу рослин через надлишок певних хімічних елементів.
Виконують якісний аналіз катіонів та аніонів у суворій послідовності з вимогами проведення певних аналітичних реакцій (концентрація реагентів, температура, рН середовища тощо).
Якісний аналіз можна проводити двома методами: “сухим” і “мокрим”.
Сухий метод – досліджувану речовину беруть у сухому стані і піддають її різним випробовуванням: нагрівають у полум’ї, прожарюють на вугіллі, сплавляють з іншими речовинами. Слід сказати, що аналіз сухим методом є допоміжним і його застосовують, головним чином при попередніх дослідженнях.
Мокрий метод – невелику кількість досліджуваної речовини розчиняють у дистильованій воді або іншому будь–якому розчиннику, найчастіше в кислоті. Зважаючи на те, що переважна більшість неорганічних речовин в розчинах перебуває в дисоційованому стані, при аналізі практично визначають не елемент, а іони.
Якісний аналіз поділяється на аналіз (відкриття) катіонів і аніонів. Відкриття здійснюються за допомогою різних аналітичних реакцій.