- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
26. Вимоги до якісних показників силосу
Відповідно до стандарту якість силосу оцінюють в залежності від виду сировини, що використовують для виготовлення силосу та способів консервування. Якість кукурудзяного силосу оцінюють з урахуванням зон вирощування кукурудзи (перша зона: Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кіровоград, Миколаїв, Одеса, Херсон, Крим; друга зона: Вінниця, Житомир, Закарпаття, Івано–Франківськ, Київ, Львів, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Харків, Хмельницьк, Чернігів, Черкаси; третя зона – вся інша територія України).
Таблиця 6. |
Вимоги до якості силосу, що виготовлений з кукурудзи |
| ||||
№ |
Показник |
Характеристика і норма для класів | ||||
І |
ІІ |
ІІІ | ||||
|
Запах |
Приємний, квашених овочів |
Фрукто–вий |
Допускається слабкий запах меду, свіжого хліба, оцтової кислот | ||
|
Суха речовина, % не менше ніж |
18 – 32 |
15 – 30 |
12 – 25 | ||
|
Каротину в сухій речовині, мг/кг, не менше |
20 – 40 |
20 – 40 |
10 – 30 | ||
|
Концентрація водневих іонів, рН |
3,8 – 4,0 |
3,7 – 4,3 |
3,6 – 4,5 | ||
|
Вміст молочної кислоти від загальної кількості молочної, оцтової і масляної кислот, % не менше ніж |
50 – 55 |
50 |
40 | ||
|
Вміст масляної кислоти в силосі, % не більше ніж |
0,1 |
0,2 |
0,3 | ||
|
В сухій речовині сирої золи, не більше ніж |
10 |
12 |
15 |
27. Характеристика сінажу
Сінаж – це законсервований корм, що виготовлений із підв’яленої зеленої маси після скошування. Консервування його при сінажуванні досягається за рахунок фізіологічної сухості середовища, при якій водоутримуюча сила тканин рослин більша, ніж всмоктуюча сила більшості бактерій. Лише плісняві гриби володіють значною всмоктуючою силою і можуть розвиватися на підв’яленій траві. Але розвиток пліснявих грибів в кормі, підв’яленому до вологості 50 – 55%, попереджується ізоляцією його від доступу повітря, тому пров’ялені трави в анаеробних умовах добре зберігаються.
28. Вимоги до якісних показників сінажу
Доброякісність сінажу оцінюють за органолептичними показниками (колір, запах, структура), а також хімічним методом.
Таблиця 7. |
Вимоги до якості сінажу |
№ |
Показник |
Характеристика і норма для класів | ||
І |
ІІ |
ІІІ | ||
|
Запах |
ароматний |
фруктовий |
Ароматний, фруктовий, допускається слабкий запах меду або свіжого хліба |
|
Колір |
Світло–зелений, жовто–зелений; для конюшини – допускається світло–коричневий |
Світло–зелений, жовто–зелений; для конюшини – світло–коричневий, допускається світлобурий | |
|
Сухої речовини в сінажі, % | |||
бобовий |
40 – 55 |
40 – 55 |
40 – 55 | |
злаковий і бобово–злаковий |
40 – 60 |
40 – 60 |
40 – 60 | |
|
Каротину в сухій речовині, мг/кг, не менше ніж |
55 |
40 |
30 |
|
Масляної кислоти в силосі, % не більше ніж |
не допускається |
0,1 |
0,2 |
|
Сирого протеїну в сухій речовині сінажу, % не менше ніж | |||
бобовий |
15 |
13 |
11 | |
бобово–злаковий |
13 |
11 |
9 | |
злаковий |
12 |
10 |
8 | |
|
Сирої клітковини в сухій речовині, % не більше |
29 |
32 |
35 |
|
В сухій речовині сирої золи, % не більше ніж |
12 |
14 |
15 |
|
Вміст в сухій речовині легкорозчинних вуглеводів, % не менше |
2 |
– |
– |