- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
13. Відбір проб питної води
Дані вимоги розповсюджуються на питну воду і встановлюють правила відбору, транспортування і зберігання проб води, що продається централізованими системами господарсько–питного водопостачання і водопроводами, що подають воду одночасно для господарсько–питних і виробничих цілей.
Дані вимоги не розповсюджуються на відбір проб із джерел водопостачання і на відбір проб води, що призначена для бактеріологічного аналізу.
Об’єм проби встановлюється в залежності від досліджуваних інгредієнтів і вказаний у відповідному стандарті на метод аналізу і обов’язковому додатку.
Проби відбирають в хімічні чисті посудини з притертими пробками (допускаються коркові і поліетиленові пробки), виготовлені з міцного, безкольорового хімічно стійкого скла або в поліетиленові посудини, що дозволені для контакту з питною водою. Проби, що призначені для аналізу на вміст органічних речовин, відбирають тільки в скляні посудини з притертими пробками.
Відбір проби проводять після спуску води на протязі не менше 15 хвилин при повністю відкритому крані.
Перед відбором проби посудину не менше ніж два рази споліскують водою, що підлягає дослідженню.
Посудина заповнюється водою до верху. Перед закриттям посудини пробкою верхній шар води зливають так, щоб під пробкою залишався шар повітря об’ємом 5 – 10 см3. В загальний посуд відбирають пробу на аналіз тільки тих інгредієнтів, які мають спільні умови консервування і зберігання.
Визначення залишкового хлору, озону і запаху (без нагрівання) проводиться на місці відбору проби.
Для доставки в лабораторію посудини з пробами упаковують в тару, яка забезпечує повну цілісність і запобігає від різких перепадів температури.
Воду необхідно досліджувати в день відбору проб. Якщо це неможливо, відібрані проби поміщають для зберігання в холодильник і консервують. Способи консервування і умови зберігання вказані у відповідних стандартах на методи аналізу.
Строк зберігання проб і виконання аналізу не повинен перевищувати 72 години з моменту відбору.
Тривалість зберігання води зазначають в протоколі аналізу.
14. Органолептичні показники якості природної води
До органолептичних показників якості води відносимо: колір, запах, смак, присмак.
Колір води залежить від наявності в ній органічних і неорганічних домішок. Наприклад, гідрат оксиду феруму фарбує воду в жовто–бурий і бурий колір, а частинки глини надають воді жовтуватого забарвлення. Бурий колір болотної води залежить від великої кількості гумінових кислот (продуктів рослинного перегною). Наявність у водоймі водоростей надає воді зеленкуватого забарвлення.
Запах води за походженням може бути пов’язаний з наявністю в ній живих і мертвих організмів, впливом берега і дна, з потраплянням у воду інших речовин та об’єктів (стічні води, гній, сеча, трупи тварин).
У разі розкладання органічних речовин вода має гнильний запах, гниття білкових речовин – сірководневий, а при забрудненні води гноєм або сечею вона має запах аміаку. Запах сірководню може з’являтися і в добрій артезіанській воді через відновлення сульфатів.
Згідно Державними стандартами для питної води допускаються запах не більше 2 балів при температурі 20°С.
Смак питної води має бути приємним, освіжаючим, що зумовлено розчиненими в ній мінеральними солями і газами. Неприємний смак або присмак зазвичай залежить від великого вмісту у воді деяких солей і органічних речовин. За наявністю у воді хлориду натрію або калію понад 500 мг/л вода має солоний смак, а наявність солей магнію понад 1000 мг/л надає воді гіркого смаку. Двовуглекислі солі закису заліза і сульфату купруму, солі мангану і кальцію роблять воду чорнильного або в’яжучого смаку. Гумінові кислоти надають болотистого смаку, а продукти гниття органічних речовин – неприємного, затхлого, гнилісного, сірководневого смаку. .