- •Міністерство аграрної політики та продовольства України
- •Аналіз ґрунтів
- •Аналіз води
- •2. Обладнання лабораторії
- •2.1. Лабораторне устаткування
- •2.2. Хімічний посуд
- •2.3. Лабораторні прилади
- •2.4. Інше приладдя
- •2.5. Підготовка посуду до аналізу
- •2.6. Одержання дистильованої води
- •2.7. Вимоги до чистоти хімічних реактивів
- •2.8. Зберігання різних хімічних реактивів
- •3. Зважування на різних типах терезів
- •3.1. Класифікація терезів
- •3.2. Будова аналітичних та технічних терезів
- •3.3. Загальні правила зважування та роботи на аналітичних терезах типу w
- •3.4. Загальні правила зважування та роботи на технохімічних терезах типу влкт – 500
- •4. Техніка виконання аналітичних робіт
- •4.1. Класифікація аналітичних методів
- •4.2. Виконання операцій в напівмікроаналізі
- •4.3. Лабораторне обладнання, що використовують в напівмікроаналізі
- •5. Виготовлення розчинів різної концентрації
- •5.1. Класифікація розчинів
- •5.2. Приготування розчинів з відсотковою концентрацією
- •100 Г розчину містить 77,6 г кислоти
- •5.4. Приготування розчинів з молярною концентрацією
- •100 Г розчину містить 50 г кислоти
- •5.5. Приготування розчинів із фіксаналів
- •6. Якісний та кількісний аналіз
- •6.1. Характеристика якісного аналізу
- •6.2. Характеристика кількісного аналізу
- •7. Характеристика інструментальних методів аналізу
- •7.1. Колориметричний аналіз
- •7.2. Полуменево–фотометричний аналіз
- •7.3. Потенціометричний аналіз
- •7.4. Рефрактометричний аналіз
- •7.5. Поляриметричний аналіз
- •Аналіз ґрунтів
- •8. Відбір зразків грунту та підготовка їх до аналізу
- •8.1. Суть грунтово–агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь
- •8.2. Вимоги до елементарних ділянок
- •8.3. Підготовчі роботи до обстеження ріллі, сіножатей, пасовищ
- •8.4. Спорядження для проведення польових робіт
- •8.5. Періодичність та строки відбору ґрунтових зразків
- •8.6. Відбір зразків ґрунту на ріллі
- •8.7. Особливості відбору зразків закритого ґрунту
- •8.8. Специфіка грунтово–агрохімічного обстеження селянських фермерських господарств, присадибних та садово–городніх ділянок
- •8.9. Документація на ґрунтові зразки, відібрані при агрохімічному обстеженні сільськогосподарських угідь
- •8.10. Складання агрохімічних картограм і еколого–агрохімічних паспортів полів. Узагальнення результатів грунтово–агрохімічного обстеження с.Г. Угідь
- •9. Характеристика різних типів вологи в грунті
- •10. Вміст азоту, фосфору і калію в ґрунті
- •11. Вміст гумусу в грунті
- •Аналіз води
- •12. Джерела водопостачання
- •13. Відбір проб питної води
- •14. Органолептичні показники якості природної води
- •15. Фізичні показники води
- •16. Хімічні показники води
- •Аналіз рослин
- •17. Загальна характеристика проб
- •18. Відбір зразків рослин для аналізу
- •19. Підготовка зразків рослин для аналізу
- •20. Вміст води і сухої речовини у рослинах
- •Аналіз добрив
- •21. Характеристика мінеральних і органічних добрив
- •22. Відбір проб мінеральних добрив
- •23. Відбір проб рідких та твердих органічних добрив
- •24. Відбір і підготовка проб торфу до аналізу
- •Аналіз кормів
- •25. Характеристика силосу
- •26. Вимоги до якісних показників силосу
- •27. Характеристика сінажу
- •28. Вимоги до якісних показників сінажу
- •29. Характеристика комбікормів
- •30. Вимоги до якісних показників комбікормів
- •31. Відбір середніх проб різних кормів
- •Аналіз сільськогосподарської продукції
- •32. Аналіз продукції рослинництва
- •32.1. Оцінка якості зерна хлібних культур
- •32.2. Оцінка якості олійних культур
- •33. Аналіз продукції тваринництва
- •33.1 Хімічний склад молока
- •33.2 Біохімічні властивості молока
- •33.3 Фізичні властивості молока
- •33.4 Відбір середньої проби молока
- •33.5 Зберігання проб молока
- •33.6 Органолептичні показники молока
- •33.7 Види фальсифікації молока
2.3. Лабораторні прилади
Фотоелектроколориметри, полуменеві фотометри призначені для вимірювання інтенсивності забарвлення розчинів фотоелементами. Використовують для визначення вмісту хімічних елементів в рослинах, ґрунті, добривах.
Рефрактометри призначені для вимірювання показника відбивання світла при переході з одного середовища в інше. В агрохімічному аналізі рефрактометри використовують для визначення вмісту цукру, сухих речовин тощо.
Поляриметри є різновидами цукрометрів. Ці прилади використовуються для вимірювання кута обертання площини поляризації світла. Цей метод широко використовують для визначення вмісту сахарози в коренях цукрового буряка і крохмалю в зерні та картоплі.
Потенціометри призначені для вимірювання електрорушійної сили оборотних гальванічних елементів, що складаються з двох електродів, які занурені в різні за складом розчини і мають між собою рідинний контакт.
Сушильні шафи призначені для висушування різних речовин або предметів до сталої ваги (t ≈ 300ºС).
Водяні бані призначені для нагрівання низькокиплячих рідин, температура кипіння яких нижче 180ºС.
Пісочні бані – призначена для нагрівання рідин до 400ºС в різному лабораторному посуді.
Муфельні печі в них проводять спалювання різних матеріалів при високих температурах (1000 – 3000ºС).
Електричні плити служать для нагрівання рідин у хімічних стаканах або колбах.
2.4. Інше приладдя
Штативи з набором кілець, затискачів, муфт тощо використовують для закріплення бюреток, лійок, колб, стаканів, монтажу пристосувань для проведення різних хімічних дослідів.
Ареометр – служить для визначення питомої маси рідини. Він представляє собою трубку, в нижній частині якої знаходиться дріб, для надання йому певної маси і стійкості у вертикальному положенні при зануренні у рідину. Числа на шкалі ареометра збільшуються зверху вниз (чим глибше занурюється ареометр, тим менша щільність розчину).
Ареометри бувають таких видів:
для визначення питомої маси рідин, легших за воду (від 0,7 до 1,000 гр/см3);
для визначення питомої ваги рідин, що важчі за воду (1,000 до 2,8000 гр/см3)
для визначення питомої ваги або процентного складу окремих рідин і певних розчинів (міцності спирту, якості молока).
Тигельні щипці. Їх використовують для перенесення гарячих тиглів та бюксів.
Гумові трубки. Щоб сполучити між собою скляні трубки, користуються гумовими трубками. Високоякісні гумові трубки повинні розтягуватись не менше як втроє, не обриваючись і не даючи на поверхні тріщин.
Беручи для роботи гумову трубку, її слід насамперед продути для того, щоб переконатися, що вона не закупорена, і очистити її від тальку. Потім трубку промивають дистильованою водою.
Надіваючи гуму на скляну трубку, потрібно взяти її поблизу самого кінчика двома пальцями і натягти на скляну трубку, але не прямо, а трохи навкіс. При цьому кінчики скляної трубки повинні бути змочені гліцерином або водою (додержуючись даних правил, вдається натягти гумову трубку на скляну вдвоє більшого діаметра). Коли гумова трубка має діаметр трохи більший, ніж потрібно, а меншої трубки немає, потрібно кінець гумової трубки натягнути на скляну і загнути її краї у вигляді “манжети” – це трохи зменшує діаметр гумової трубки.
Пробіркотримач металевий – призначений для закріплення пробірки при її нагріванні.
Нанесення написів на посуді виконують спеціальним восковим олівцем. Написи на скляних колбах у спеціально зашліфованих місцях наносять графітовим олівцем. На фарфоровому посуді написи роблять розчином хлориду заліза.