teorija_mehanizmov_i_mashin_belanov_savenkov
.pdf
31
5) Визначаємо абсолютну швидкість точки С ланки 2.
Для точки С ланки 2 швидкість можна визначити за умови представлення складного плоского руху ланки 2 з однієї сторони, як поступального зі
швидкістю хА і обертального навколо точки А, а з другої – як поступального зі швидкістю хВ та обертального навколо точки В:
хrВ =хrА +хrВА ,
хr |
=хr |
+хr |
|
|
||
С |
|
А |
|
СА |
||
|
|
|
|
|
|
. |
хr |
= |
|
+хr |
|||
хr |
||||||
С |
|
В |
|
|
|
|
|
|
СВ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язуючи цю систему графічно, визначаємо швидкість точки С.
При цьому хс = (Рvс)мv .
Із побудови виходить, що трикутник abc на плані швидкостей подібний АВС на плані положення механізму і повернутий на 900 за напрямком ω2. Правильність побудови визначається однаковою послідовністю літер при однаковому обході контуру ланки і контуру відносних швидкостей на плані швидкостей.
6) Визначаємо кутову швидкість ланки 2 в його русі відносно точки А:
щ = |
хВА |
. |
|
|
|
2 |
|
lАВ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення напрямку кутової |
швидкості ω2 вектор |
аb |
переносимо |
||
подумки з плану швидкостей на план механізму в точку В і бачимо, що ланка 2 обертається відносно точки А проти годинникової стрілки.
Приклад 2. Відомо: lО1А ; lО2В ; ω1 = const. Визначити абсолютні швидкості точок ланок і кутову швидкість ланки 3 (рис. 2.9).
Рисунок 2.9 – План положення кулісного механізму з обертальною кулісою і план швидкостей
32
Розв’язання. 1) Визначаємо швидкість точки В1 куліси 1, яка в цю мить співпадає з точкою В каменя 2:
хВ1 = щ1lO1В = щ1 (О1В)мl , м/с.
2)вибравши відрізок (Pvb1 ) (мм), який відображає вектор хrВ1 , вирахуємо
масштабний коефіцієнт швидкостей: |
|
(O B)м |
|
|
|
|
|||
мv = |
VВ |
= |
щ |
|
|
м/с |
|||
1 |
|
1 |
1 l |
, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
(Pvb1 ) |
|
(Pvb1 ) |
|||||||
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
мм |
||||
у вигляді числа з кратністю 1, 2, 5.
3)Із полюса плану швидкостей Рv, перпендикулярно (О1А) в сторону обертання куліси відкладаємо відрізок довжиною (Pvb1 ).
4)Для визначення абсолютної швидкості точки В2 каменю будемо мати на увазі, що абсолютний рух повзуна 2 розглядається як сума переносного руху разом з рухомою напрямною 1 (кулісою) і відносного руху вздовж куліси. Тоді
для абсолютної швидкості точки В2 каменю запишемо наступне рівняння (за теоремою 2):
|
|
|
|
хrВ2 = хrВ3 = хrВ1 +хrВ2 В1 , |
(2.4) |
|||||||
де хВ |
|
,хВ |
|
|
|
|
|
хВ - |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2 |
- абсолютна швидкість точки В2 каменю 2 і ланки 3 (В3); |
|||||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
||
швидкість точки В куліси, яка розглядається як переносна по відношенню до каменю 2; хrВ2 В1 - поступальна швидкість каменю 2 (точки В2) відносно куліси 1
(точка В1).
Модулі вектора швидкості:
хВ2 = хВ3 = (Рvb2 )мv ; хB2 В1 = (b1b2 )мv .
Кутова швидкість ланки 3 (кривошипу):
щ3 = lхОВ22В .
Приклад 3. Відомо: lО1А ; lО2В ; ω1 = const. Визначити швидкості характерних точок ланок і кутову швидкість ланки 3 (рис. 2.10).
33
Рисунок 2.10 – План положення кулісного механізму з коливальною кулісою і план швидкостей
Розв’язання. 1) Визначаємо швидкість точки А, відносячи її до ланки 1 (кривошипу):
хА1 = щ1lO1 А = щ1 (О1 А)мl , м/с.
2)Із полюса плану швидкостей Рv відкладаємо відрізок (Pv а1 ),
перпендикулярно (О1А) в сторону обертання (рис. 2.6, б) і визначаємо масштабний коефіцієнт швидкостей:
мv = |
хА |
= |
щ |
(O А)м |
|
|
м/с |
||
1 |
|
1 |
1 l |
, |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
(Pv а1 ) |
|
(Pv а1 ) |
|
||||||
|
|
|
|
|
мм |
||||
3) З другої сторони рух точки А можна розглядати як такий, що складається з двох рухів: переносного разом з ланкою 3 і відносного по відношенню до ланки 3. Тоді маємо:
|
|
|
|
|
|
хrА2 = хrА1 = хrА3 +хrА2 А3 , |
|
||||||||||||||||
але |
хrА |
=хrО |
+хrА О |
2 |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
2 |
3 |
|
хrА2 = хrА1 = хrО2 +хrА3О2 +хrА2 А3 |
|
|||||||||||||||||
|
|
отже |
|
|
(2.5) |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
34
Беручи до уваги, що в даному випадку υО |
= 0 |
; |
хА О |
|
= хА |
О2 |
А і хА А |
|
|
|
О2 В, |
|
|
|
|
||||||||||
|
2 |
|
3 |
2 |
3 |
|
2 |
3 |
|
|
|
|
розв’язуємо графічно рівняння (2.5). Для цього через кінець а1 проводимо пряму лінію паралельно (О2В), а через полюс Рv – пряму лінію
перпендикулярно до О2В. В перетині а3 цих прямих ліній одержуємо кінець |
|||||||||||||||
|
|
= хrA |
= хrA O |
|
і вектора |
|
= хrА |
|
|
|
хА |
= хА О |
= (Рv а3 )мv ; |
||
вектора |
Рv a3 |
2 |
а3а1 |
А |
3 |
, тобто |
|||||||||
|
|
3 |
3 |
2 |
|
|
3 |
3 |
2 |
||||||
хА А = (а3а1 )мv , звідси знаходимо щ2 = щ3 = |
хА3 |
. |
|
|
|
||||||||||
lО2 А |
|
|
|
||||||||||||
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Приклад 4. Відомо: lОА ; |
ω1. Визначити швидкості характерних точок ланок |
||||||||||||||
синусного механізму (рис. 2.11). |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Рисунок 2.11 – План положення синусного механізму і план швидкостей
Розв’язання. 1) Визначаємо швидкість точки А1 кривошипу:
хА1 = хА2 = щ1lOА = щ1 (ОА)мl , м/с.
2)Абсолютна швидкість каменя:
хrА = хrА |
+хrA A |
|
||||||
|
2 |
|
3 |
|
2 |
3 |
|
|
Таким чином, із точки |
Pv |
|
відкладаємо відрізок |
(Pv а1 ), |
||||
перпендикулярно ОА, який відображає швидкість точки А1 кривошипу і вираховуємо масштабний коефіцієнт швидкостей:
мv = |
хА |
= |
щ |
(OА)м |
|
м/с |
||||
1 |
|
1 |
|
l |
, |
|
|
|
||
|
|
|
||||||||
(Pv а1 ) |
(Pv а1 ) |
|
||||||||
|
|
|
|
|
мм |
|||||
35
Далі розглядаючи рух каменю 2, як складний, можемо представити його як переносний разом з ланкою 3 і відносний рух каменя 2 відносно ланки
3. Тоді із полюсу Рv проводимо пряму лінію, паралельно DB , а із кінця вектора хА1 (точка а1) проводимо пряму лінію, паралельну CD. В перетині цих прямих
одержуємо точку а3. Переносна швидкість каменю:
хА3 = (Рv а3 )мv .
Швидкість каменю у відносному русі
хА2 А3 = (а1а3 )мv .
Приклад 5. Відомо: lОА ; lОВ ; ω1 = const. Визначити швидкості характерних точок механізму та кутову швидкість ланки 2 (рис. 2.12).
Рисунок 2.12 – Кулісний механізм з коливальною кулісою та каменем і план швидкостей
Розв’язання. 1) Визначаємо абсолютну швидкість точки А1 кривошипу:
хА1 = щ1lOА = щ1 (ОА)мl , м/с.
2)Приймаємо Рvа1 = 60 мм, вираховуємо масштабний коефіцієнт плану
швидкостей
36
мv = |
хА |
= |
щ |
(OА)м |
|
м/с |
||
1 |
1 |
l |
, |
|
|
|
||
|
||||||||
Рv a1 |
|
|
|
|||||
|
|
|
Pv a1 |
|
мм |
|||
3) Складаємо векторні рівняння для визначення швидкостей:
хrВ |
=хrА |
+хrВ А |
|
|
||
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
r |
|
r |
r |
|
|
|
|
|
|
||||
хВ |
=хВ |
+хВ В |
|
|||
2 |
3 |
2 |
|
|||
3 |
||||||
При цьому хВ3 = 0 . Тоді
хrВ |
В |
3 |
= хrА +хrВ |
А |
(2.6) |
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
4) Будуємо план швидкостей за векторним рівнянням (рис. 2.12, б) і знаходимо ω2:
щ2 = хl В2 А .
АВ2
§2.2.4. Властивості плану швидкостей
1.Вектори, які виходять із полюсу Рv плану швидкостей, зображають собою
вмасштабі мv абсолютні швидкості відповідних точок механізму;
вектори, які не проходять через полюс, є відносні швидкості точок. |
|
2. Всі точки, швидкості яких дорівнюють нулю, зображаються в |
полюсі |
Рv.
3.Незмінній фігурі на плані механізму – ланці, відповідає фігура на плані швидкостей подібна і схоже розташована.
4.По плану швидкостей можна визначити:
а) швидкість будь-якої точки механізму, з’єднавши полюс із зображенням цієї точки на плані швидкостей; б) кутову швидкість будь-якої ланки, скориставшись виразом
лінійної швидкості точки ланки в обертальному русі; в) напрямок дотичної і нормалі до траєкторії будь-якої точки
механізму, враховуючи, що вектор абсолютної швидкості направлений по дотичній до траєкторії руху точки.
37
§ 2.3. Визначення лінійних прискорень точок і кутових прискорень ланок плоских механізмів методом планів
Поступальний рух – лінійні прискорення всіх точок однакові (повзун), а їх вектори паралельні й направлені в одну сторону. Лінія дії вектора прискорення повзуна паралельна напрямним, в яких повзун рухається. Кутове прискорення ланки, яка рухається поступально, дорівнює нулю.
Обертальний рух зазнають кривошип, коромисло та куліса. Для кривошипу (рис. 2.13) абсолютне прискорення точки В дорівнює геометричній
сумі нормального arBn і дотичного arBф прискорень:
arB = arBn + arBф.
Модулі цих векторів визначають за формулами:
aBф =еlCB ; |
aBn = щ2lCB = |
хBC2 |
; aB = (aBn )2 + (aBф)2 = lCB щ4 + е2 |
|
lCB |
||||
|
|
|
Рисунок 2.13 – До визначення абсолютного прискорення точок ланки у разі обертального руху
Складний плоский рух
Теорема 3. Абсолютні прискорення точки аа в складному русі дорівнює
геометричній сумі переносного аrе , відносного аrr і |
коріолісового аrk |
прискорень: |
|
aa = ae + ar + ak ;
ark = 2(щre ×хrr )
38
де щe - кутова швидкість переносного руху; хr - відносна лінійна швидкість. У разі, коли відносний рух обертальний, прискорення ar , в свою чергу,
складається із двох прискорень: нормального an = щ2 r , направленого вздовж
радіуса до центру обертання, і дотичного aф, направленого перпендикулярно до радіусу. Таким чином
ara = are +(arn +arф)+ark
У разі, коли переносний рух поступальний, ак = 0.
§ 2.3.1. Приклади побудови планів прискорень плоских механізмів
Приклад 1. Знайти прискорення характерних точок і кутове прискорення другої ланки механізму (рис. 2.14).
Рисунок 2.14 – План положення кривошипно-повзункового механізму і план прискорень
Вихідними даними для побудови плану прискорень механізму є побудований план швидкостей.
Розв’язання: 1) Побудову плану прискорень починаємо з визначення прискорення точки А кривошипу. Кривошип виконує обертальний рух, через це
39
arА = аrAn +arAф
Модулі векторів прискорень точки А:
an |
= щ2l |
OA |
; |
aф = еl |
A |
1 |
|
A 1 OA |
Оскільки кривошип обертається рівномірно е1 = 0 і aAф = 0 . Отже, aA = aAn = щ12lOA м/с2.
Вектор нормального прискорення направлений по радіусу до вісі обертання, тобто від А до О.
2) Вибравши відрізок (Раа), мм, який зображає прискорення точки А (в межах 50…100 мм), підрахуємо масштабний коефіцієнт прискорень:
м |
= |
аА |
|
= |
щ12lOA |
= |
щ12 (OA)мl |
|
м/с2 |
||
(Р a) |
(P a) |
(P a) |
, |
мм |
. |
||||||
|
а |
|
|
||||||||
|
|
a |
|
a |
|
a |
|
|
|
||
При цьому ма повинно бути числом, зручним для рахування (бути кратним 2, 4,
5).
3) Визначаємо прискорення точки В, яка належить до ланки 2. Ланка 2 виконує складний плоский рух. Через це для визначення прискорення точки В розглянемо абсолютний рух ланки 2 як суму переносного поступального разом з полюсом і відносного обертального навколо вісі, яка проходить через полюс. Отже, спираючись на теорему 3, робимо висновок, що абсолютне прискорення будь-якої точки цієї ланки може бути представлено як геометрична сума прискорень полюсу та прискоренню цієї точки в обертальному русі навколо вісі, яка проходить через полюс. Прийнявши за полюс точку А, прискорення якої відоме, маємо
arВ = аrA +arВA
У цьому рівнянні коріолісове прискорення відсутнє, оскільки переносний рух поступальний, і, отже, кутова швидкість ще переносного руху
ланки дорівнює нулю. Оскільки вектор прискорення точки В arВA у відносному
обертальному русі ланки може бути розкладеним на нормальне і тангенціальне прискорення, то остаточно одержимо:
arВ = аrA +arВnA +аrВАф . |
(2.7) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вектор нормального прискорення має модуль:
40
arВАn = щ22lAB = |
хBA2 |
[м/с2 ] |
|
lAB |
|||
|
|
і направлений по прямій АВ від точки В до центру відносного обертання – точці А. Вектор тангенціального прискорення аrВфA перпендикулярний до прямої АВ. Лінія дії вектору аrВ , відома – паралельна напрямній «х-х» повзуну 3. У рівнянні (2.7) двома рисками підкреслені прискорення, відомі за модулем і напрямком, а однією рискою – коли відома тільки лінія дії.
Графічний метод розв’язання векторного рівняння (2.7) дає можливість визначити шуканий вектор абсолютного прискорення точки В.
Звернемося до будованого плану прискорень і векторного рівняння. Відрізок (Раа) представляє собою перший доданок векторного рівняння –
прискорення |
аrА . Від точки а відкладаємо відрізок (an)= |
aBAn |
, |
який зображає |
|
мa |
|||||
|
|
|
|
||
вектор arВnA і направлений паралельно прямій АВ від точки В до точки А. Далі, |
|||||
через кінець |
відрізку (аn) проводять лінію дії arВфA АВ, |
а |
із полюсу Ра |
||
проводиться лінія дії вектора arВ паралельно напрямній «х-х» повзуна 3. На перетині ліній дій arВфA і arВ , знаходять шукану точку b; відрізок (Раb) зображає
вектор arВ .
Модулі знайдених векторів:
aB = (Pab)мa ;
aBAф = (nb)мa .
4) Визначаємо прискорення точки С ланки 2. Для цього представимо складний рух ланки 2 як суму двох простих: поступального з прискоренням arВ і обертального навколо вісі, яка проходить через точку В, а також поступального з прискоренням arА і обертального навколо вісі, яка проходить через точку А, тоді
arС = аrА +аrCAn +arCAф |
||
|
|
|
|
|
|
r |
r rn |
rф |
aC = aB +aCB |
+aCB |
|
або
arA = arCAn +arCA = arB +arCBn +arCBф ,
