Молитва

Засвіти в серцях наших,Владико Чоловіколюбче,нетлінне світло твого богопізнання і відкрий очі нашого розуму,щоб ми розуміли твої євангельські проповідування.

Вклади в нас страх блаженних твоїх заповідей,щоб ми,перемігши всі тілесні похоті,провадили духовне життя,думаючи і діючи все,що угодне Тобі.

Бо ти єси просвічення душ і тіл наших,Христе Боже,і Тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем,і пресвятим,і благим,і животворящим твоїм Духом,нині і повсякчас,і на віки віків.Амінь

Євангеліє від Марка: 6. смерть Йоана Христителя 14-29

14 І зачув цар Ірод, - бо ім'я його стало явним, - і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього.

15 Інші ж твердили: "То - Ілля!" - а ще інші: "То пророк - один із пророків!"

16 Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих."

17 Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, - бо оженився був з нею.

18 Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого."

19 Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла,

20 бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче.

21 Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських,

22 увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, - я дам тобі!"

23 Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, - дам тобі, хоч би й половину мого царства."

24 Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!"

25 І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя."

26 Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити.

27 Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці,

28 приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй.

29. Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі.

1.2) Смерть Івана (6:14-29)

Поєднуючи в «канапку» уривки про післанництво апостолів, смерть Івана і повернення апостолів, Марко показує, яку ціну можна заплатити за післанництво – це страждання і смерть. Марко, зображуючи смерть Івана, має за головну мету розвинути паралель між нею і долею Ісуса і його учнів.

«Голову Івана Хрестителя» (6:24). Швидка відповідь Іродіади на питання дочки наштовхує на думку, що Іродіяда мала цілий сценарій, запланований наперед. Це покладає вину головне на неї, роблячи Ірода жертвою своєї немудрої обіцянки (хоч він також ніс відповідальність за свій вчинок).

«Цар засмутився» (6:26). Старозавітний приклад немудрого обіту – це Єфта (Суд. 11:29-40). Марко зображує Ірода у пастці. Він має зробити вибір між публічними хвастощами, що дасть все на прохання дочки Іродіяди, і конкретною реальністю її прохання. Факт, що його слово і репутація були важливішими для нього, ніж життя Івана, підкреслює драматизм історії.

Коментарі святих отців

Сказано, що Іван був чоловік праведний і святий. Чому не сказано просто, що був святий, або не написано, що лише був праведний? А сказано, що був і праведний і святий. Можливо, двома синонімами підкреслюється, що ми маємо стреміти до найвищої досконалості.

Іван був праведний і святий. «Святий» наголошує на важливості глибокого внутрішнього життя. А «праведний» підкреслює необхідність бути активним в євангелізації. Ці речі мають поєднуватись. ( о.Антоній ).

1.2) Смерть Івана (6:14-29)

Огляд: Дух робить вільним навіть в'язня (Тертуліан). Йосип Флавій підтверджує розповідь Євангелія про жорстокість Ірода і праведність Івана Хрестителя (Євсевій Кесарійський). Як Іван викривав Ірода у злі, так і ти поправляй ближніх, якщо грішать (Іван Золотоустий). Нерозважна клятва народжується з гріха і сама веде до гріха (Августин Гіппонський, Іван Золотоустий), і тому її не слід виконувати (Беда Високоповажний, Амвросій Медіоланський). Ірод вбив праведника, щоб припинити своє викриття, і з того часу весь світ чує голос Івана, що звинувачує Ірода (Іван Золотоустий).

«Ірод, пославши, схопив був Івана, і кинув його до в'язниці» (6:17а)

Свобода духу

Приберемо слово «тюрма», назвемо її віддаленням. І хоча тіло під замком, хоча плоть міцно утримується, для духу все відкрито. Мандруй за духом, крокуй за духом - і він направить тебе не тінистими стежками і не довгими галереями, а дорогою, яка веде до Бога. І наскільки часто духом ти будеш ходити по ній, настільки ж часто будеш відчувати, що ти не в тюрмі. (Тертуліан «До мучеників»)

«Не годиться тобі мати жінку брата твого» (6:18)

Про напоумлення ближнього

Він побачив тирана, що скидав закони шлюбу, і з відвагою оголосив посеред площі: «Не годиться тобі мати дружину Филипа, брата твого!..» Ось і ти поправ хоча б товариша свого по служінню, рівного тобі по честі, і, навіть якщо доведеться тобі померти, не зволікай напоумити брата ... І не говори мені цих дурних слів: «Яке мені діло? У мене немає з ним нічого спільного!" Тільки з дияволом у нас немає нічого спільного, а з усіма людьми у нас багато спільного. Адже вони причетні до тієї ж природи, що і ми, населяють ту ж землю, харчуються тієї ж їжею, у них Той же Владика, вони прийняли ті ж закони і покликані до тих же благ, що й ми. Тому не будемо говорити, що у нас немає нічого з ними спільного. (Іван Золотоустий «До Антиохійського народу»)

«Ірод боявся Івана ... і з задоволенням слухав його» (6:20)