Молитва

Засвіти в серцях наших,Владико Чоловіколюбче,нетлінне світло твого богопізнання і відкрий очі нашого розуму,щоб ми розуміли твої євангельські проповідування.

Вклади в нас страх блаженних твоїх заповідей,щоб ми,перемігши всі тілесні похоті,провадили духовне життя,думаючи і діючи все,що угодне Тобі.

Бо ти єси просвічення душ і тіл наших,Христе Боже,і Тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем,і пресвятим,і благим,і животворящим твоїм Духом,нині і повсякчас,і на віки віків.Амінь

Євангеліє від Марка: 13. про чуйність і молитву 28-37

28 Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м'яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо.

29 Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що - близько, під дверима!

30 Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться.

31 Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.

32 Про день же той чи годину - ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець.

33 Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане.

34 Як чоловік, що, від'їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати,

35- пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, - ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці,

36- щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні.

37 А що вам кажу, - кажу всім: Чувайте!"

Конспект

3.4.5) Заклик до довіри і пильності (13:28-37)

Заклик складається з притчі (13:28-29), вислову про останні часи (13:30), вислову про владу Ісуса (13:31), іншого вислову про час (13:32) і другої притчі (13:33-37). Матеріал був поєднаний фразами: «усе це», «переходити», «чувати» і «двері». Вислів про «усе це», що відбувається у «цьому роді» (13:30), врівноважений через припущення, що лише Бог знає точний час (13:32). Притча про ясні ознаки кінця (13:28-29) збалансована притчею про постійну пильність (13:33-37).

«Від смоковниці навчіться притчі» (13:28). Натуральний процес росту смоківниці весною і влітку порівнюється з послідовністю подій, які ведуть до приходу Сина Чоловічого. Коли ти бачиш, що ці речі сповняються, знай, що Син Чоловічий прийде скоро.

«Не перейде рід цей, доки усе це не здійсниться» (13:30). Вислів «усе це» повинен стосуватися подій, які ведуть до приходу Сина Чоловічого (див. 13:29), проте, можливо, був розглянутий ранніми християнами, як такий, що відноситься до смерті і воскресіння Ісуса або зруйнування Єрусалиму (див. Мр. 9:1). Визначеність вислову зменшує Мр. 13:32.

«Небо і земля пройдуть» (13:31). Ісус говорить мовою Іс. 51:6 і 40:8, щоб підкреслити божественний авторитет його навчання. Цей вираз пов’язаний з попереднім за допомогою слова «пройти».

«Ніхто не знає» (13:32): Те, що єдиний Бог повинен знати точний час, є зрозумілим, але дивовижно, що Син нарівні з ангелами і людьми зараховується до тих, хто не знає. В святоотцівських дебатах про божество Ісуса, вислів вживався як конфронтуючий аргумент.

«Як чоловік, що, від’їхавши ген» (13:34). Друга притча порівнює пильність стосовно царства з пильністю, яка вимагається від сторожа, коли господар від’їхав: ти не знаєш, коли господар дому вернеться! Постійна пильність потрібна, оскільки точний час невідомий.

Коментарі святих отців

3.4.5) Заклик до довіри і пильності (13:28-37)

Огляд: Символічною мовою Царства «літо» означає швидке пришестя Творця (Тертуліан) і кінець світу (Іполит Римський), що, однак, означає не загибель, а перехід у більш досконалу і «зрілу» форму (Методій Патарський). Логос- зміст речей при цьому повністю збережеться і сповниться завдяки його зв'язку з Логосом-Сином (Оріген), логоси-слова Якого не минають (Григорій Великий), будучи заснованими на Його вічному передзнанні (Амвросій Медіоланський).

«Знаєте, що близько є літо» (13:28)

Символічна мова Царства

Як зав'язі плодів на деревцях є знаком наближення літнього часу, так і потрясіння у світі - це знак прийдешнього Царства (Пор. Мат. 24;32-33; Лук. 21:29-31). У кожного знаку є річ, у всякій речі - знак. Якщо потрясіння є знаком Царства, як плодоношення - знак літа, то це - Царство Творця, і потрясіння, які є знаками Царства, як ми вважаємо, походять від Нього. (Тертуліан «Проти Маркіона»)

Збирання плодів

Літо означає кінець цього світу, оскільки в цей час плоди збираються і кладуться в сховище. (Іполит Римський «Євангеліє від Матея»)

«Небо й земля пройдуть» (13:31а)

Що означає «пройдуть»?

У Писаннях перехід світу з цього стану в кращий і славніший звичайно іменується «загибеллю», оскільки разом із зміною всього на краще знищується колишня форма. Тут немає ніякого протиріччя і ніякої недоладності з Божественними словами, оскільки, як каже апостол, проминає образ світу цього, а не сам світ (1Кор. 7:31). Таким чином, в Писанні «загибеллю» зазвичай називається перетворення колишньої форми в вид кращий і благовидніший - так як ми назвали б «загибеллю» зміну зовнішності немовляти в зовнішність дорослого чоловіка, у міру того як немовля додає у величині і в красі. (Методій Патарський «Про Воскресіння»)