Користь очікування

Божественне Слово однаково приховало від нас і кінець усього, і межу кожного (тому що із всесвітнім кінцем настає кончина кожного і з кончиною кожного наближається кінець всього) для того, щоб з кожним днем ми зростали, будучи прикликаними, «прямуючи вперед і забуваючи те, що позаду» (Пор. Фил. 3:13), оскільки кінець невідомий і завжди очікується. Бо, якщо хто буде знати точний день кінця, чи не почне він нехтувати сьогоденням? Той же, кому таке знання недоступне, чи не буде готувати себе кожен день? Тому і додав Спаситель до сказаного: Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години (Мат. 25:13). (Атанасій Олександрійський «Проти аріан»)

«Не знаєте бо, коли той час настане» (13:33б)

Яке знання слід визнати помилковим?

Не вважаю, що помиляється той, хто знає, що він чогось не знає. Помиляється той, хто вважає, ніби знає щось, чого він насправді не знає. (Августин Гіппонський «Послання»)

«Не знаєте, коли прийде пан дому» (13:35)

Господь близько!

Прибирайте, - вигукує, - ложе болю, сну, неробства! Чисто, праведно і тверезо чувайте: Я близько. (Пруденцій «Гімни на кожен день»)

«Що вам кажу, кажу всім: Чувайте» (13:37)

Безсилля колишніх досягнень

Тож чувайте і моліться, щоб не заснули ви собі на смерть (Пор. Лук. 21:36). Бо не допоможуть вам колишні заслуги, якщо в останню мить ухилитеся від істинної віри (Пор. Єз. 18:24, 33:13; 1Тим. 1:18-19). (Апостольські постанови)

Пришестя Судді

Господь Христос, Бог наш, Син Божий, в перший прихід Свій з'явився таємно, однак у другий прийде явно. Коли Він прийшов таємно, то відкрив Себе тільки Своїм рабам. Коли прийде явно, то відкриється і добрим, і злим. Коли Він прийшов таємно, то прийшов, щоб бути засудженим. Коли прийде явно, то прийде вершити суд. Він мовчав, коли Його засуджували, про мовчання те провістив пророк (Пор. Іс. 53:7). ... Він мовчав, коли Його засудили, але вже не буде мовчати, коли Сам буде судити. І зараз не мовчить, якщо слухати, та не буде мовчати, коли голос Його почують також і ті, хто Його відкидає. (Августин Гіппонський «Проповіді»)

Для живих і для мертвих

До кого ж іще Він говорить, як не до обраних і улюблених Своїх – до тих, хто входить в тіло Його, у Церкву? (Пор. Кол. 1:18, 24). Тому не лише до тих говорив, хто тоді Його слухав, а і до тих, хто був після них і до нас, і до нас теж, і до тих, хто буде після нас, аж до Його остаточного приходу. Однак чи доведеться пережити цей день тільки тим, що живуть, чи можна сказати, що, коли Господь говорить: Пильнуйте, щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні (Map. 13:35-36), Він має на увазі в тому числі і тих, хто вже помер? Якщо не так, то навіщо Йому було звертатися до всіх зі словами, які стосуються тільки тих, хто буде живий в той момент? Для кожного настане той день, коли доведеться покинути це життя, щоб постати на суд в останній день (Пор. Іван 12:48). Тому християнин повинен чувати, щоб не виявився він не готовим до приходу Господа. Той чоловік буде знайдений неготовим в день суду, котрий неготовим виявиться в останній день свого життя (Пор. Мат. 25:1-13). Принаймні апостолам було очевидно, що Він прийде не в ті часи, коли Господь був у плоті. Однак хто засумнівається, що вони чували і служили так, як Він казав їм, щоб не виявитися неготовими в момент Його несподіваного приходу? (Августин Гіппонський «Послання»)