Досконалий посеред немовлят

Відповідно до образу Божого (Пор. Фил. 2:6) Він має все, що має Отець: І все моє -твоє, твоє ж - моє (Іван 17:10). Відповідно до образу раба (Пор. Фил. 2:6): вчення - не Його, але Того, Хто послав Його. І ось: «А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, – лише один Отець» (Пор. Мат. 24-36). Не знає Він цього в тому сенсі, що інші не зможуть дізнатися, тобто Він знав це не так, щоб у той час відкрити учням. Подібно до цього було сказано Авраамові: тепер бо знаю, що ти боїшся Бога (Бут. 22:1-14), тобто тепер Я дав тобі можливість дізнатися, оскільки через це випробування пізнав себе Авраам. ... Будучи серед них, Він не знав того, що вони були не спроможні дізнатися від Нього. У цьому сенсі Він знав те, що належало їм від Нього дізнатися. Серед досконалих Він знав те, чого не знав серед немовлят (Пор. 1 Кор. 3:1.). (Августин Гіппонський «Про Трійцю»)

Загальновживані вирази

Я в жодному разі не вважаю, що вислів в переносному значенні слід називати брехнею. Адже це не брехня, якщо ми день називаємо радісним, коли він приносить радість, або коли ми сумним називаємо люпин (лат. lupinus - рослина сімейства бобових), тому що своїм гірким смаком він наводить смуток на обличчя їдця. Так само про Бога ми говоримо, що Він знає щось, коли відкриває знання людині, - ти сам пам'ятаєш, що сказано було Авраамові (Бут. 22:12). Це аж ніяк не помилкові висловлювання, в чому ти легко переконаєшся. Відповідно, коли блаженний Іларій (Бут. 22:12.) звернув свою увагу на незрозумілий зміст такого роду висловлювань Христа, він хотів, щоб ми розуміли, що Він настільки називав Себе незнаючим (Пор. Мат. 24-36), наскільки тим, хто слухає, слід було бути незнаючими. Цим поясненням не виправдовується брехня; цим показано, що її немає не тільки в переносних висловах, але і в так званих метафорах, про яких відомо всім промовцям. Невже хто-небудь захоче назвати брехнею те, що виноград «іскриться», ниви «хвилюються», юнаки «розцвітають», незважаючи на те що у всіх цих предметах і людях немає ні хвиль, ні коштовностей, ні трав, ні дерев, до яких ці позначення були б застосовані в їх прямому значенні? (Августин Гіппонський «Послання»)

Сенс людського незнання

Тим самим Він ясно показав, що ніхто не повинен привласнювати собі знання цього часу, порахувавши якимось чином роки. Якщо, приміром, через сім тисяч років має настати цей день, тоді всякий зуміє, обчисливши роки, дізнатися про Його прихід. Що ж тоді буде зі словами про те, що і Син про цей день не знає? Сказано ж це було в тому сенсі, що через Сина люди про нього не дізнаються, а не в тому, що Він Сам цього дня не знає. Розуміти це слід в зв'язку зі сказаним: Бо через це випробовує вас Господь, Бог ваш, щоб довідатись (Bтop. 13:3-4), тобто Він робить вас знаючими. І ще: Встань, Господи! (Пс. 3:8) - тобто зроби так, щоб ми встали. Так що, коли говорять, що Син не знає той день, це не тому, що Він дійсно не знає його, а тому, що Він не прагне зробити знаючими тих, кому цього знати не слід, тобто Він їм цього не показує. (Августин Гіппонський «Тлумачення Псалмів»)

«Тільки Отець» (13:32б) Визнаючи владу Отця

Надувшись від нетями, ви [гностики] зухвало заявляєте, що знаєте невимовні таємниці Божі, будучи пихатими своїм незнанням. Господь же, хоча Сам Божий Син, дозволив день і годину суду знати одному тільки Отцю ... Вже якщо Син не посоромився віддати знання того дня Отцю і підтвердив це, то не будемо і ми соромитися залишати Богу питання, вищі від нас. (Іриней Ліонський «Проти єресей»)