Символ апостольської проповіді

Думаю, що це той народ, котрий учитель поган Павло зібрав від Єрусалиму і до Ілліріку і, помазавши миром вчення і окропивши пахощами небесних таємниць, привів на мирне ложе - ложе Соломона. Отже, ось диво: Церква єврейського народу, що піднімається через пустелю до пізнання Христа. Бо «пустеля» насправді є місцем, де невідоме ім'я Христове. (Ієронім Стридонський «Переказ Пісні Пісень»)

«Час уже пізній» (6:35б) Разом з Творцем

Хоча місце і безлюдне, але поруч Кормитель світу (Пор. Іван 6:35,51). Хоча і настав час, та до вас звертається Непідвладний часові. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»)

«Дайте ви їм їсти» (6:37)

Боголюдство Христа

Він був спокушуваний як людина, але переміг як Бог (Пор. Мат. 4:1-11; Map. 1:12-13; Лук. 4:1-13); нам же велить дерзати як той, що переміг світ (Пор. Іван 16:33). Відчував голод (Пор. Мат. 4:2; Лук. 4:2), але і годував тисячі (Пор. Мат. 14:20-21; 15:37-38; Map. 6:42-44; 8:6-9), бо Сам є хлібом живильним і небесним (Пор. Іван 6:33, 35, 51). Був спраглим (Пор. Іван 19:28), але й вигукував: Коли спраглий хтось, нехай прийде до Мене і п’є (Пор. Іван 7:37); і обіцяв, що віруючі будуть подібні до джерел (Іван 7:38) (Григорій Назіанзин «Про Сина (Слово 29))

Дві природи у Христі

Якщо воплочення - чиясь фантазія, то і порятунок теж фантом. Христос був двояким: людиною в тому, що видиме, Богом в тому, що невидиме. Він дійсно їв як людина - як і ми, бо мав такі ж тілесні потреби, що і ми (Пор. Євр. 4:15); але і годував п'ятьма хлібами п'ять тисяч як Бог (Мат. 14:17-21; Лук. 9:14-17; Іван 6:10-13). Він дійсно помер як людина (Мат. 27:50; Map. 15:37; Лук. 23:46; Іван 19:3), але і оживив чотириденного мерця як Бог (Іван 11:39-44). Він спав у човні як людина (Мат. 8:24; Map. 4:38; Лук. 8:23), але й ходив по воді як Бог (Мат. 14:25; Map. 6:48; Іван 6:19). (Феодорит Кирський «Ераніст»)

«П'ять хлібів і дві риби» (6:38)

Достаток Слова

У пустелі п'ять хлібів і риби дві велить Він людям в їжу дати. Тіснили Учителя, про голод забувши, вони з усіх боків. Не про їжу вони дбали: села, міста, і фортеці, і площі, і торги вони відкинули, щедрим Його словом готові харчуватися. На траві рядами по сто сіли брати. Стравам кінця не видно - віруй, це Бог! Всього дві риби і хлібів залишки, але немає голодних і все більше їжі! (Пруденцій «Прославлення»)

«І звелів їм розсадити усіх гуртками на моріжку» (6:39)

Смирення плоті

Гадаю, що Він наказав народу сідати на траву тому, що в Ісаї сказано: Усяка плоть - трава (Іс. 40:6), тобто велів поставити плоть нижче і підпорядкувати собі мудрування плоті (Пор. 1 Кор. 1:26; 2 Кор. 1:12), щоб бути спроможними скуштувати хліби, які благословив Ісус. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

«Сіли рядами, по сто та по п'ятдесят» (6:40)

Таїнство чисел

Оскільки існують різні розряди тих, хто має потребу в їжі від Ісуса, бо не всі харчуються однаковим чином, з цієї причини, думаю, Марко і написав: І звелів їм розсадити усіх гуртками на моріжку. І сіли рядами, по сто та по п'ятдесят. Адже належало, щоб ті, які мають намір заспокоїтися їжею Ісусовою, виявилися або в розряді сотні - числа священного і з причини своєї одиничності присвяченого Богові, або в розряді п'ятдесяти - числа, що містить прощення у відповідності з таїнством Ювілею, яке відбувається кожен п'ятдесятий рік (Пор. Лев. 25:10; Тов. 2:1; Діян. 2:1), а також відповідного святові П'ятидесятниці. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

«Поблагословив і розламав ті хліби» (6:41а)