«Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею» (10:11)

Гріх розлучення

Не тільки той, хто розлучається з дружиною, стає винуватцем цього, але і той, хто приймає її, оскільки подає жінці привід для гріха. (Климент Олександрійський «Стромати»)

Свідчення справ

Не ревність в міркуваннях, а приклад і старанність у справах виявляють наше справжнє єство. Тому можна або залишатися таким, яким був народжений, або один раз вступити в шлюб. Бо повторний шлюб - перелюб, хоча і під пристойним приводом. (Афінагор «Прохання за християн»)

Спільна заповідь

Твердження Господа про неприпустимість відмови від подружжя, інакше як через розпусту, на нашу думку, стосується однаково як чоловіків, так і дружин (Пор. Мат. 5:31-32, 19:9; Map. 10:11-12; Лук. 16:18; Рим. 7:2-3; 1 Кор. 7:10-11). (Василій Кесарійський «Послання»)

Перелюбні зв'язки

Жінка прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його (1 Кор. 7:39). Як наслідок, прив’язаний і чоловік її, поки дружина його жива. Ця пов'язаність робить неможливими інші зв'язки без перелюбу; в разі такого зв'язку з двох подружжів виходить чотири розпусники: якщо дружина вийде заміж за іншого і якщо чоловік одружиться з іншою. І хоча більш розпусний той, хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і ожениться з іншою (це перелюбство згадує Матей) (Мат. 19:9), перелюбником вважається не тільки така людина, але, як сказано у Марка, хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить. (Августин Гіппонський «Про подружню невірність»)

Умова розірвання шлюбу

Освічений у вірі знає, що шлюб створений Богом, і тому союз від Бога, а розлучення від диявола. Проте в разі перелюбу слід розлучитися з дружиною, оскільки вона не захотіла бути нею не зберігши подружньої вірності. (Августин Гіппонський «Трактат на Євангеліє від Івана»)