Коментарі святих отців

4.2) Вчення Ісуса про шлюб і розлучення (10:1-12)

Огляд: Бог створив для Адама тільки Єву, тому що цього було достатньо. Поєднання чоловіка і дружини в шлюбі є союзом рівних у всьому: в праці, радості, горі (Тертуліан). Поєднання чоловіка і жінки подібне до союзу Христа і Церкви (Яків Саругський). Розлучення і повторний шлюб множать гріх (Климент Олександрійський, Афінагор, Августин Гіппонський).

Спокушаючи Його (10:2)

Приклад учням

З-поміж тих, хто приходив до Ісуса зі своїми питаннями, дехто робив це для того, щоб піддати Його спокусі. Але якщо великого Спасителя нашого спокушали, то хто з Його учнів, приставлених до науки, буде обурюватися, що деякі спокушають і розпитують їх не з допитливості, а від бажання спокушати? (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея»)

«Бог створив їх чоловіком та жінкою» (10:6)

Закон одношлюбності

Саме походження роду людського схиляє нас на користь закону одношлюбності. На самому початку Бог встановив зразок для нащадків (Пор. Бут. 1:27). Бо коли Він створював чоловіка, то передбачив необхідну для нього пару: взявши одне з його ребер, Він створив чоловікові жінку (Пор. Бут. 2:21-22), хоча не бракувало Йому ні майстра, ні матеріалу. Багато ребер в Адама, і невтомні руки Божі, але тільки одну дружину створив Він. (Тертуліан «Умовляння до цнотливості»)

«І будуть обоє вони одним тілом» (10:8)

Чоловік і дружина в Церкві

Де взяти такі слова, щоб висловити щастя подружжя у шлюбі, який скріплюється Церквою, затверджується причастям, закарбовується благословенням, який звіщається ангелами і укладається Отцем? Бо ніде на землі за звичаєм і за законом сини не одружуються без згоди батьків. Яке ж ярмо для двох віруючих, у яких одна надія, одне прагнення, одне вчення, одне служіння! (Пор. Еф. 4:4) Обоє - брат і сестра, обоє - співслужителі; ніякої відмінності ні в дусі, ні в плоті. Навпаки: «вже не двоє, а одна плоть» (Пор. Бут. 2:24; Мат. 19:5; Еф. 5:31; 1 Кор. 6:16). Де плоть одна, один і дух: разом моляться, разом схиляють коліна, разом постять, навчаючи один одного, підбадьорюючи один одного, підтримуючи один одного. У Церкві Божій обоє рівні: рівні на бенкеті, рівні у випробуваннях, переслідуваннях, під час відпочинку (Пор. Рим. 12:15, 15:6; Гал. 3:28; 1 Кор. 12:12). Вони не криються один від одного і не віддаляються, і один одному не є тягарем (Пор. Фил. 1:27). (Тертуліан «До дружини»)

Єднання душі з Богом

Слово Боже є однією плоттю з душею в більшій мірі, ніж чоловік із жінкою (Пор. Бут. 2:24). Але кому ж ще належить бути більш єдиним з Богом в дусі, як не душі, яка так з'єдналася з Богом в любові, що може бути справедливо названа єдиним з Богом духом? (Пор. Втор. 11:22; Рим. 5:5; 1 Іван 2:5, 4:7 16) (Оріген «Про начала»)

Шлюб Христа і Церкви

Отець таємничим чином посвятив наречену для Єдинородного Сина Свого, і пророчо представив її Мойсей, з любов'ю накресливши майстерною рукою в книзі своїй загадковий образ шлюбу нареченого і нареченої і тут же накинувши на нього покров таємниці. Написав він у книзі своїй так: «Залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до дружини своєї, так що двоє воістину стануть одне» (Пор. Бут 2:24). Так сказав пророк про шлюб чоловіка і жінки, як про прообраз шлюбу Христа і Церкви. Проникливим поглядом пророцтва він побачив Христа, що стає одним зі Своєю Церквою в таїнстві вод (тт. хрещення). Він побачив Христа, що виходить з утроби Діви, і Церкву, що піднімається з вод хрещення і манить Його до себе. Наречений і Наречена духовно стали цілком одним, бо Мойсей і сказав про прообраз їх, що двоє стануть однією плоттю. Розміркуй же тепер, що не рівне це велике таїнство тому, як чоловік і дружина стають однією плоттю ... Бо не настільки близькі дружини до своїх чоловіків, як Церква близька з Сином Божим. Як Наречений - Господь Наш - заради Нареченої Своєї вмирає, так і Наречена прагне до Розп'ятого, щоб Він став Її Чоловіком. Як предвічний дар Він виливає кров Свою і хрестом страждань Своїх скріплює їх шлюбний союз. Наречена бачить Його покладеним у гріб і обіймає Його, і тішиться Його воскресінням, яке стало її торжеством. У хліб перетворилося тіло Нареченого, щоб потім його поділяли для тих, що приходять. Людські дружини смертю розділені із чоловіками своїми, але ця Наречена смертю з'єдналася з Коханим Своїм. (Яків Саругський «Проповіді»)