
- •1 Кінематичний розрахунок приводів машин
- •4 А х х ххх х х х у3
- •2. Приклад кінематичного розрахунку приводу.
- •2 Розрахунок зубчастих передач
- •1.1 Указівки на вибір матеріалів зубчастих передач
- •2. Указівки на вибір напруг, що допускаються при розрахунках зубчастих передач.
- •2.2. Вибір допустимих напружень при розрахунках зубчастих передач на згинальну витривалість.
- •3. Порядок розрахунку циліндричних зубчастих передач
- •3.1. Вибирають матеріал зубчастих коліс. Призначають термообробку шестірні і колеса (п.1).
- •3.5. Перевірочний розрахунок передачі.
- •3.6. Геометричний розрахунок передачі.
- •3.7. Силовий розрахунок передач.
- •3.8. Вказівки по розрахункам відкритих циліндричних зубчастих передач.
- •4. Указівки з розрахунку конічних зубчастих передач.
- •4.1. Загальні відомості.
- •4.2. Порядок розрахунку конічних зубчастих передач.
- •4.3. Указівки з розрахунку відкритих конічних зубчастих передач
- •5. Приклади розрахунку зубчастих передач
- •5.1. Розрахунок прямозубої циліндричної передачі.
- •5.2. Розрахунок косозубої циліндричної передачі
- •5.3. Розрахунок відкритої прямозубої циліндричної передачі
- •5.4. Розрахунок конічної зубчастої передачі.
- •5.5. Розрахунок відкритої конічної передачі.
- •3 Розрахунок черв’ячних передач
- •1. Вказівки по вибору матеріалу для черв’ячних передач
- •Вибір матеріалу для черв’яка
- •Вибір матеріалу для черв’ячних коліс
- •2. Вибір допустимих напружень при розрахунку черв’ячних передач
- •3. Вказівки по розрахунку черв’ячних передач з циліндричним черв’яком
- •3.1 Порядок розрахунку черв’ячних передач
- •3.2 Проектний розрахунок
- •3.3 Перевірочний розрахунок
- •3.4 Геометричний розрахунок
- •3.5 Силовий розрахунок
- •3.6 Тепловий розрахунок
- •3.7 Приклад розрахунку черв’ячної передачі редуктора
3.4 Геометричний розрахунок
Розміри червяка визначають за наступними формулами, мм:
=
(18);
=
(19);
=
(20).
Формули
для визначення довжини нарізної частини
черв’яка
по ГОСТ 19650-74 наведені в табл. 14.
Таблиця 14
x |
| |
|
| |
-1 |
≥(10,5+ |
≥(10,5+ |
-0,5 |
≥(8+0,06
|
≥(9,5+0,09
|
0 |
≥(11+0,06
|
≥(12,5+0,09
|
0,5 |
≥(11+0,1
|
≥(12,5+0,1
|
1 |
≥(12+0,1
|
≥(13+0,1
|
Примітка:
1.При проміжному значенні коефіцієнта
x
довжина
вибирається відповідно до того з двох
ближніх значень
,
яке дає більше
.
2.Для
шліфованих і фрезерованих черв’яків
отриману по таблиці довжину ,
потрібно збільшувати при m<10
мм
на 25 мм; при m≥10…16
мм
- на 35…40 мм і при m>16
мм
- на 50 мм.
Розміри черв’ячного колеса розраховують за наступними формулами, мм:
(21);
(22);
(23).
Найбільший
діаметр черв’ячного колеса
і ширина вінця колеса
знаходять по формулам, приведеним в
табл. 15.
Таблиця 15
Число заходів
черв’яка |
Найбільший
діаметр колеса |
Ширина вінця
черв’ячного колеса |
1 2 3 |
≤
<
≤ |
≤0,75
≤0,75
≤0,67 |
3.5 Силовий розрахунок
Колова сила на черв’ячному або осьова сила на черв’якові, Н:
(24);
Осьова сила на колесі або колова на черв’якові, Н:
(25);
Радіальна сила на колесі чи черв’якові, Н:
(26).
3.6 Тепловий розрахунок
Для
черв’ячних передач, що працюють в
безперервному або повторно-короткочасовому
режимі без штучного охолодження, за
формулою (27) визначають робочу температуру
масла і порівнюють з допустимою
[]:
(27),
де
- температура навколишнього повітря,
ºС,
при
відсутності спеціальних вказівок
приймають рівною 20ºС;
- коефіцієнт теплопередачі корпуса,
,
для звичайного охолодження в залежності
від циркуляції повітря в приміщенні і
масла в масляній ванні,
= (8,7…17,5)
.
Більше значення
потрібно приймати при хорошій циркуляції
повітря, чистій поверхні корпуса,
відсутності всередині нього ребер, що
являється перешкодою рухомості масла,
інтенсивній циркуляції і малій в’язкості
масла;
- площа вільної поверхні охолодження
корпуса, включаючи 70% площі поверхні
ребер і собишок,
;
- коефіцієнт, що враховує тепловідвід
в раму чи плиту фундаменту, при приляганні
корпуса по більшій поверхні (
= 0,3);
=
-
коефіцієнт, що враховує зменшення
тепловиділення за одиницю часу циклу
роботи черв’ячної передачі за рахунок
переривів і зниження навантаження;
-
продовжуваність циклу;
,
-
потужність і продовжуваність і-го
ступеня навантаження.
Для
передач, що працюють в неперервному
режимі,
= 1.
Допустиму температуру масла зазвичай приймають:
[]
=
80…90ºС.
3.7 Приклад розрахунку черв’ячної передачі редуктора
Розрахувати
черв’ячну передачу редуктора з
Архімедовим черв’яком по наступним
даним:
=
5,0
кВт,
= 1470
,
u
= 25.
Термін служби передачі t
= 12000
год. Навантаження постійне, реверсивне.
Розв’язання
3.7.1. Кінематичний розрахунок.
Визначаємо потужність по вихідному валу редуктора, кВт:
=
=
5,0
0,8 = 4,0.
де
=
0,8
(прийнято по табл. 9 для двухзаходного
черв’яка).
Визначаємо
частоту обертання вихідного валу,
:
=
=
= 58,8.
Знаходимо
крутні моменти на вадах, Нм:
=
=
=
32,48;
=
=
= 649,66.
3.7.2. Вибір матеріалу черв’яка і черв’ячного колеса.
У
відповідності
з п. 1 в якості матеріалу черв’яка
вибирають сталь 40ХН. Призначають термічну
обробку - загартовування. По табл. 1
знаходять механічні властивості вибраної
сталі. HRC
= 50…56 (поверхні);
= 269…302 (серцевини),
= 900 МПа;
= 740 МПа. Витки черв’яка шліфуємо і
поліруємо.
Оскільки частота обертання вала черв’яка значна (отже значною буде і швидкість ковзання витків черв’яка по зубцям колеса), в якості матеріалу вінця черв’ячного колеса вибирають оловянисту бронзу Бр. Оф 10-1 (див. табл. 2).
3.7.3. Вибір допустимих напружень.
По
табл. 3 для бронзи Бр. Оф 1-1 при виливці
в землю допустимі напруження
= 180 МПа (
=
)
і
=
МПа (реверсивне навантаження,
=
).
Значення
і
визначені
для пари, коли черв’як шліфований і
полірований, твердість робочих поверхонь
витків HRC>45.
Допустиме
контактне напруження
(МПа) визначають за формулою (1):
=
;
=
;
=
.
Оскільки
значення
для м’яких бронз не може бути менше,
ніж 0,67, то приймають
= 0,67.
Допустиме напруження на згин, МПа, розраховують за формулою (4):
=
де
=
;
.
Оскільки
значення
для бронз обмежене значенням 0,54, то
приймають
= 0,54.
3.7.3. Визначаємо міжосьову відстань черв’ячної передачі за формулою (7), мм:
=
,
де
(прийнято раніше);
=
;
(черв’як двузаходний).
По
ГОСТ 2144-74 (див. табл. 6) вибирають
(вважаючи редуктор стандартним). Приймаючи
коефіцієнт зміщення
,
з формули (8) попередньо знаходять модуль,
мм:
.
По
ГОСТ 19672-74 і СТ СЄВ 267-76 (див. табл. 7)
вибирають
мм. По ГОСТ 19672-74 значення
(див. табл. 8).
За формулою (8) визначають коефіцієнт зміщення:
х
= .
По
рекомендації
повинен знаходитися в межах -1≤
1.
Отримане значення
не відповідає цій рекомендації, тому
число зубців колеса збільшують на два.
Приймають
,
тоді:
х
= .
Дійсне передаточне число:
=
.
Частота
обертання вала колеса, :
=
=
= 56,5,
що
не дуже відрізняється від розрахованої
раніше 58,8
(на 3,9% ≤ 5%).
3.7.5. Перевірочний розрахунок на контрактивну витривалість робочих поверхонь зубців черв’ячного колеса виконують за формулою (9):
=
МПа,
де
МПа (для пари бронза-сталь),
Н;
Нм;
мм;
мм.
-
коефіцієнт
навантаження;
(при
постійному навантаженні);
- залежить від швидкості ковзання:
=
м/с;
де
(табл. 12).
Приймаємо
ступінь точності передачі 8-ю (по табл.
11), знаходимо :
;
;
;
мм;
мм.
Приймаємо
мм.
Оскільки
МПа, умова контактної міцності виконана.
3.7.6. Виконуємо перевірочний розрахунок передачі на згин за формулою (17):
МПа,
де
(табл. 13, при
);
;
Оскільки
МПа,
умова міцності на витривалість зубців
при згині виконується.
3.7.7. Геометричний розрахунок передачі.
Розміри черв’яка визначають за наступними формулами, мм:
=
;
=
=
;
=
=
.
Довжина нарізної частини черв’яка (табл. 14):
мм
мм (приймаємо
мм).
Розміри черв’ячного колеса визначають за наступними формулами, мм:
=
;
=
;
=
.
(визначене раніше).
3.7.8. Силовий розрахунок передачі.
Колова сила на черв’ячному колесі або осьова сила на черв’якові, Н:
=
=
.
Осьова сила на колесі або колова на черв’якові, Н:
=
=
.
Радіальна сила на колесі або черв’якові, Н:
=
.
Примітка: тепловий розрахунок виконують після визначення розмірів корпуса редуктора при ескізному проектуванні.