2. Зміст управління портфелем цінних паперів.

В умовах масової приватизації й акціонування підприємств, еволюції вітчизняного фондового ринку виникає нагальна потреба у відновлення навичок ринкового поводження і культури роботи з портфелями цінних паперів з урахуванням сучасного західного досвіду.

Як портфель цінних паперів розглядаються вкладення в цінні папери, керовані як єдине ціле. Управління портфелем цінних паперів - це планування, аналіз і регулювання складу портфеля, здійснення діяльності по його формуванню і підтримці з метою досягнення поставлених перед портфелем цілей при збереженні необхідного рівня його ліквідності і мінімізації витрат, зв'язаних з ним.

Стандартними цілями інвестування в цінні папери в класичному західному аналізі є:

одержання відсотка;

збереження капіталу;

забезпечення приросту капіталу (на основі росту курсової вартості цінних паперів).

Ці цілі можуть бути певною мірою альтернативними і відповідатирізним типам портфелів цінних паперів. Система цілей портфеля може видозмінюватися. Вона може виглядати в такий спосіб:

а) збереження і збільшення капіталу (у відношенні цінних паперів зізростаючою курсовою вартістю);

б) придбання цінних паперів, що за умовами обертання можуть заміняти готівку;

в) доступ через придбання цінних паперів до дефіцитної продукції і послуг, майновим і немайновим правам;

г) розширення сфери впливу і перерозподіл власності, створення холдингових і ланцюгових структур;

д) спекулятивна гра на коливаннях курсу в умовах нестабільногонезаполненого ринку цінних паперів;

е) похідні цілі (зондування ринку, страхування від зайвих ринків тощо).

Поняття ліквідності портфеля цінних паперів може розглядатися з двох позицій: як здатність швидкого перетворення всього портфеля цінних паперів чийого частини в кошти; як здатність своєчасного погашення зобов'язань перед кредиторами, повернення їм запозичених грошових ресурсів, за рахунок яких був сформований портфель цінних паперівчи його частина.

Ризик портфеля - це можливість (а точніше, ступінь можливості), що виникнутьобставини, при яких інвестор понесе втрати, викликані інвестиціями в портфель цінних паперів, а також операціями по залученню ресурсів для формування портфеля.

Таким чином, найбільш типове управління, кінцевою метою якого є досягнення прибутковості портфеля (тобто перевищення доходів від інвестицій у цінні папери над витратами на залучення грошових ресурсів, що вимагаються для цих вкладень) при забезпеченні ліквідності портфеля. Однак, цілком можливі ситуації, коли, наприклад, інвестор, створюючи мережу дочірніх підприємств і розширюючи в такий спосіб сферу свого впливу, формує неприбутковий і неліквідний портфель, сподіваючись через якийсь час окупити зроблені витрати.

3. Види цінних паперів, що є об'єктом портфельного інвестування. Види цінних паперів і форми забезпечення інтересів інвесторів.

Види цінних паперів, що є об'єктом портфельного інвестування:

1) акції акціонерних товариств - цінні папери, що засвідчують право їхнього власника на частку у власних засобах акціонерного товариства, на одержання доходу від його діяльності і, як правило, на участь у керуванні цим суспільством;

2) державні боргові зобов'язання - цінні папери, що засвідчують відношення позики, у яких боржником виступає держава, органи державної влади чи керування;

3) вексель - складений за встановленною законом формою безумовне письмове боргове грошове зобов'язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселедержателю);

4) акції підприємств - цінні папери, що засвідчують внесення засобів на меті розвитку підприємства, що не дають власникам право на долі в керуванні підприємством, що припускають виплату їхнім власникам дивідендів;

5) ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання державі - не можуть бути об'єктами портфельного інвестування з боку підприємств, оскільки призначаються для поширення серед населення;

6) приватизаційні папери.

Розглянемо види інтересів інвесторів, а також види цінних паперів і форми забезпечення цих інтересів:

1. Збереження і збільшення капіталу - грошове компенсування при інфляційному знецінюванні процентних виплат і основної суми зобов'язань по цінним паперам:

а) будь-які цінні папери з індексацією номіналу і/чи рівня відсотка по них на основі прив'язки до загального індексу цін, індексу цін на конкретний товар, до валютного курсу тощо;

б) будь-які цінні папери з що плаває (ринкової) ставкою відсотка;

в) будь-які цінні папери втрати, що компенсують, від інфляції іншими способами (з високою фіксованою ставкою відсотка; первинне розміщення цінних паперів з дисконтом проти номіналу; виплата разових компенсацій);

г) будь-які цінні папери, що надають покупки продукції, використання майнових і немайнових прав за пільговими цінами;

д) будь-які цінні папери, у відношенні яких емітенти чи зв'язані з ними треті особи гарантують їхнє зворотне придбання за вимогою інвестора;

- компенсування зростанням курсової вартості:

а) будь-які цінні папери емітентів, що роблять дифіцитну продукцію, що володіють реальним майном чи реальними правами користування, що мають попит на ринку, а також знаходяться в гарному фінансовому стані;

б) цінні папери, здатні забезпечити додаткові гарантії схоронності капіталу (облігації, забезпечені заставою конкретного дифицитного майна, забезпечені гарантією погашення з боку третього обличчя, що знаходиться в гарному фінансовому стані; незабезпечені облігації з викупним фондом тощо).

2. Придбання цінних паперів, що за умовами обертання можуть заміняти кошти : усі цінні папери, що можуть випускатися на пред’явника (облігації; державні боргові зобов'язання; векселя).

3. Доступ через придбання цінних паперів до дифицитної продукції і послуг, майновим і немайновим правам: будь-які цінні папери по яким дивіденди, відсотки виплачуються в натуральній формі, власникам дається право придбання продукції чи послуг емітента на пільгових основангиях тощо.

4. Розширення сфери впливу і перерозподіл власності, створення холдингових і ланцюгових структур: акції, що забезпечують створення дочірніх компаній, холдингових структур, системи перехресної участі, консолідацію засобів для створення спільної з партнерами структурою тощо.