Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

matan_bogdanskyj

.pdf
Скачиваний:
23
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
860.79 Кб
Скачать

зволя¹ться диференцiальнi форми однакового степеня). Крiм того для ди-

ференцiально¨ 1-форми

1

 

 

 

! та векторного поля X íà M визначена функцiя

1

1

 

 

. При цьому диферен-

 

X(x)

 

!(X), значення яко¨ в точцi x äîðiâíþ¹ !(x)

 

цiальнi 1-форми та спiвпадають тодi й

тiльки тодi, коли для кожного

 

 

 

векторного поля X íà M спiвпадають функцi¨ (X) òà (X) (обмiркуйте!).

k

Природне узагальнення: визначенi функцi¨ !(X1; : : : ; Xk) для диферен-

k

цiально¨ k-форми ! та векторних полiв X1; : : : ; Xk i ñïiâïàäiííÿ äâîõ k- форм та ¹ наслiдком спiвпадiння функцiй: (X1; : : : ; Xk) = (X1; : : : ; Xk) для всiх можливих k-наборiв векторних полiв.

m

При цьому коефiцi¹нти ai1:::im в формулi (3) ¹ в точностi !(ei1 ; ei2 ; : : : ; eim), äå ek стацiонарне векторне поле на M, що тотожньо дорiвню¹ ek (îáìið-

куйте!).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа 7.

Доведiть, що для диференцiально¨ 1-форми df та векторного

 

 

 

 

 

ïîëÿ X ма¹ мiсце спiввiдношення df(X) = Xf.

 

 

 

Приклад. Нехай M = R3. Â x3 було запроваджено iзоморфiзми : R3 3

~

1

 

òà : R

3

~

2

 

 

 

 

3

7!~ 2 1

 

3

7!~ 2 2.

 

 

 

 

 

Поточково цi iзоморфiзми можуть бути перенесенi на випадок вектор-

 

 

 

 

 

 

 

R

3. : X

1

1

них полiв та диференцiальних форм в

7!

X, äå !X(Y ) = (X; Y )

 

 

 

 

 

 

 

2

2

(поточковий скалярниий добуток); : X 7!!X, äå !X(Y; Z) = (X; Y; Z)

(поточковий мiшаний добуток).

 

 

 

 

 

Вправа 8.

1) Доведiть, що вiдображення та встановлюють iзомор-

фiзм мiж лiнiйним простором векторних полiв та просторами 1-форм та 2-форм вiдповiдно.

1

 

 

 

 

 

 

2) Доведiть рiвнiсть: !grad f = df.

 

~

~

~

âiäïîâiäíi

3) Доведiть, що для векторного поля

 

 

X = P i + Q j + R k

 

 

диференцiальнi форми приймають вид:

1

 

 

 

2

 

!X

= P dx + Qdy + Rdz; !X

=

= P dy ^ dz + Qdz ^ dx + Rdx ^ dy.

Нехай тепер M довiльний диференцiйовний многовид розмiрностi n. Â êîæíié òî÷öi q 2 M фiксу¹мо зовнiшню 1-форму !(q) на просторi TqM.

121

Одержали ! поле зовнiшньо¨ 1-форми. Це власне i ¹ диференцiальна 1-форма на M, якщо додатково накласти на не¨ квалiфiковну умову гладкостi.

З цi¹ю метою нам доведеться перейти до представлення форми ! â êàðòi

(U; '). Скориста¹мось iснуванням вза¹мно однозначно¨ вiдповiдностi мiж

векторними полями на U i векторними полями на '(U) Rn: X U $ X'

(X' представлення поля X U â êàðòi '). За означенням, представлення !' 1-форми ! â êàðòi ' це така 1-форма на '(U), що для кожного векторного

ïîëÿ X (визначеного на U M) òà ïðè âñiõ q 2 U:

!'(X') '(q) =

 

 

 

!(X)

(q):

(4)

Вправа 9. Доведiть, що форма ! ма¹ i при тому ¹дине представлення в

êîæíié êàðòi.

n

При цьому !' = P ak dxk; функцi¨ ak називаються координатами ôîð-

k=1

ìè ! â êàðòi '. Саме гладкiсть цих функцiй (ak( ) класу Ck, 1 6 k 6 p 1) в кожнiй картi вихiдного атласу i ¹ додатковою умовою гладкостi, яку слiд накласти на диференцiальну 1-форму !.

Коректнiсть умови гладкостi форми ! поляга¹ в наступному. Якщо (U; ') òà (V; ) двi карти i !' òà ! представлення форми !, ùî âè-

 

T

 

T

 

 

 

значенi вiдповiдно на '(U

V ) òà

(U V ), то клас гладкостi форми !'

спiвпада¹ з класом гладкостi форми ! .

 

 

 

 

n

n

 

 

 

 

Нехай !'

= ak dxk; !

=

bk dyk координатний розклад 1-ôîðì

!' òà ! . ßê

P

P

 

X

 

'

 

k=1

k=1

 

 

 

 

 

виходить з (1), представлення векторного поля

 

в картах

 

та пов'язанi мiж собою спiввiдношенням:

X(q) = ( ' 1)0 '(q) X' '(q) = F ' '(q) X' '(q) : (5)

Домовимось позначати '(q) = x; (q) = y. Тодi з (4) та (5) виходить:

!'(X')(x) = ! (X )(y) = ! (y) F '(x)X'(x) :

(6)

122

ai1:::im з розкладу (3)

n

Покладемо: X' ek, !'(ek) = ak. F '(x)ek = P @yj (x)ej (перевiрте!), а

@xk

j=1

тому з (6) виходить:

X

n @yj

ak(x) = @xk (x)bj

j=1

 

 

 

y(x)

:

(7)

 

 

j

Оскiльки вiдображення x

y класу Cp, то функцi¨ @yk класу Cp 1

 

7!

@x

i з (7) виходить збереження гладкостi коефiцi¹нтiв представлення 1-форми (класу Ck, 1 6 k 6 p 1) при замiнi карти.

Диференцiальнi форми вищого степеня класу Ck (1 6 k 6 p 1) запроваджуються за тим же самим сценарi¹м. В кожнiй точцi q 2 M ôiêñó¹ìî çîâíiøíþ m-форму !(q) на просторi TqM. Представлення форми ! â êàðòi ' визначено рiвнiстю:

!'(X1;'; X2;'; : : : ; Xm;') '(q) = !(X1; : : : ; Xm)(q);

для будь-яких m-наборiв векторних полiв на M. I нарештi вимага¹мо, щоб усi представлення !' були класу Ck (êîåôiöi¹íòè

класу Ck).

Вправа 10. Перевiрте коректнiсть означення гладкостi диференцiально¨ m-форми на многовидi M.

5. Зовнiшн¹ диференцiювання диференцiальних форм .

n n); m

Нехай спочатку M = R (àáî M область в R ! диференцiальна

m-форма на M. Тодi за формулою (3)

m

<iX2 m

:::im dxi1

^ : : : ^ dxim:

i1

! =

ai1

 

<:::<i

 

 

Означення 7. Зовнiшньою похiдною (зовнiшнiм диференцiалом) äèôå-

m

ренцiально¨ m-форми !, представлено¨ за формулою (3), назива¹мо (m+1)-

123

k l k ^ l k k ^ l
d(! + !) = d! ! + ( 1) ! d!; d(d!) = 0.

форму, що визначена формулою:

m

<iX2 m

 

^ dxi1 ^ : : : ^ dxim:

(8)

i1

:::im

d! =

dai1

<:::<i

Приклади. 1. Нехай M = R2; ! = P dx + Qdy. Òîäi dw = dP ^ dx +

+dQ^dy = (@P@x dx+ @P@y dy)^dx+(@Q@x dx+ @Q@y dy)^dy = (@Q@x @P@y )dx^dy (òóò

використано результат вправи 5:

 

;

dx^

dx

 

dy

^

dy

).

 

 

 

 

~ ~

 

dy ^dx = dx^dy

1

=

 

 

= 0

2.

M = R

3

;

~

векторне поле на

M

.

!X

= P dx+Qdy+

 

 

 

X = P i+Q j

+R k

 

 

1 ^ ^ ^ @P @P @P ^

+Rdz; d!X = dP dx+dQ dy+dR dz = ( @x dx+ @y dy+ @z dz) dx+: : : = = (@R@y @Q@z )dy ^ dz + (@P@z @R@x )dz ^ dx + (@Q@x @P@y )dx ^ dy. Посилаючись на результат вправи 8, приходимо до рiвностi:

 

 

 

 

 

1

2

 

(9)

 

 

 

 

 

d!X

= !rot X:

3.

M = R

3;

~

~

~;

2

= P dy ^ dz + Qdz ^ dx + Rdx ^ dy

;

2

 

X = P i

+ Q j

+ R k !X

 

d!X = dP ^dy^dz+dQ^dz^dx+dR^dx^dy = (@P@x + @Q@y + @R@z )dx^dy^dz = = div X dx ^ dy ^ dz.

Вправа 11. Перевiрте наступнi властивностi зовнiшньо¨ похiдно¨: а) d(!1 + !2) = d!1 + d!2;

á)

â)

Ïiäêàç. Перевiримо властивiсть в).

d2! = d ;i1<:::<im

 

@a :::i

 

 

 

 

 

^ : : :

^ dxim =

 

 

 

 

 

 

 

@xi1 m dx ^ dxi1

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

; ;iX1

@2ai :::i

 

 

 

 

 

 

 

i1

 

 

 

 

im

 

 

 

 

 

m

 

1 m

 

^ dx

^ dx

^ : : : ^ dx

 

 

 

 

 

=

 

@x @x

dx

 

 

 

 

=

 

 

 

<:::<i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

< ;Xi1

m

@2ai :::i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i1

 

im

 

 

1 m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

@x @x

(dx

 

^ dx

 

+ dx

 

^ dx

) ^ dx

 

^ : : : ^ dx

 

= 0;

<:::<i

îñêiëüêè dx ^ dx = dx ^ dx .

124

âñå öå
принаймнi локально, в

Загальний випадок. M диференцiйовний многовид. ! диференцiальна m-форма на M. Диференцiальна (m + 1)-форма d! буду¹ться за наступним локальним сценарi¹м. Для кожно¨ карти (U; ') íà '(U) Rn форма ! iндуку¹ m-форму !' (представлення форми ! â êàðòi '). ¨ зовнiшнiй диференцiал d!' ¹ (m+1)-форма в '(U), що ¹ представленням деяко¨ (m + 1)-форми на M.

Означення 8. Зовнiшньою похiдною m-форми ! íà M назива¹ться така (m + 1)-форма d!, äëÿ ÿêî¨ â êîæíié êàðòi ' ì๠ìiñöå ðiâíiñòü: (d!)' = = d(!').

Це означення потребу¹ перевiрки на коректнiсть: iснування та ¹динiсть форми d!. Але цю перевiрку залишимо як (не зовсiм просту) задачу для студентiв.

Так само без доведення пропону¹ться iнший пiдхiд визначення d! в ситуацi¨, коли многовид M ¹ поверхня в просторi RN . Диференцiальну форму ! можна продовжити (неоднозначно) з M íà RN

кульвовий окiл фiксовано¨ точки x 2 M. Для продовжено¨ форми (позначи- мо ¨¨ через ) визначена форма d у вiдповiдностi до означення 7. А потiм обмежити форму d íà M. В околi точки x 2 M форму d! одержимо за

правилом: d! = d M .

Коректнiсть цього пiдходу: iснування (локального) продовження форми !; незалежнiсть d! вiд вибору цього продовження та еквiвалентнiсть цього пiдходу вихiдному означенню 8 в разi вкладення M RN

потребу¹ ретельного дослiдження, яке залиша¹ться за межами посiбника. Вправа 12. Перевiрте властивостi зовнiшнього добутку, сформульованi

у вправi 11, для диференцiальних форм на довiльних многовидах.

6. Iнтегрування диференцiальних форм .

Нехай, спочатку, U обмежена область в Rn; ! диференцiальна n- форма на U. Тодi в розкладi (3) n-форми ! буде лише один доданок (m =

125

= n):

!(x) = a(x)dx1 ^ dx2 ^ : : : ^ dxn:

Означення 9. Iнтеграл диференцiально¨ форми ! по множинi U öå

n-кратний iнтеграл вiд функцi¨ a( ):

ZZ

! = a(x) dx1dx2 : : : dxn:

UU

Нехай тепер M диференцiйовний многовид розмiрностi n; ! n-

форма на M òà (U; ') карта на M. Покладемо за означенням:

ZZ

! = !':

U'(U)

Для коректностi цього означення необхiдно перевiрити, що в разi, якщо U спiльна область визначення двох карт ' òà , ì๠ìiñöå ðiâíiñòü:

ZZ

!' =

! :

(10)

'(U)

(U)

 

Розглянемо для спрощення випадок

n = 2

i нехай

x

 

a

x

 

dx1

^

^ dx

 

! (!) =

 

(!)

 

^

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

!'(!) =

 

(!)

 

 

 

 

dy2. При цьому a

(!) =

 

 

'(!)(!1 ;

!2 )

(!) =

 

2;

 

y

!2 )

b

y

dy1

 

 

 

x

 

 

!

 

x e

e

 

; b

 

y

 

= ! (!)(!1 ;

, äå

f!1

!2 g

 

 

 

 

 

 

 

 

R

2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

e

e

e

; e

 

канонiчний базис в

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Представлення в картах ' òà

 

векторного поля X ïîâ'ÿçàíi ñïiââiäíî-

шенням:

 

 

 

 

 

 

 

 

) =

 

'

(q) !

'

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

!

(

F

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

q

 

 

X

 

 

' q

 

;

 

 

 

 

 

 

 

àáî

! !

X ( y ) =

@y1

@x1 @y2

@x1

@y1 !

@x2 @y2

@x2

!'(!) (

!

= (

);

!

=

(

))

:

X x

òóò y

q

 

x

 

' q

 

! ! ! !

Крiм того за означенням: !'(X '; Y ') = ! (X ; Y ).

126

Çâiäñè ìà¹ìî:

a(!) = '(!)(!1

!2 ) =

(!)

 

 

'(!)!1

 

 

'(!)!2 =

x e

 

!

y

 

@y

 

x e

 

@y

x e ; @y

 

 

x e

 

 

x !

x

e ; e ! y F

x e ; F

x e

 

 

 

 

= (!)

 

1

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

@y2

 

=

 

(!)!1 +

 

(!)!2

 

(!)!1 +

 

(!)!2

@x1

@x1

@x2

@x2

 

 

 

= det

F

x

b

y

 

(обмiркуйте!):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

'(!)

 

(!)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

Òîìó

Z

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

'

 

 

 

 

' =

(!)

 

=

 

(

 

 

)!

 

det (

)0(!)

dx1dx2

 

 

!

 

a

x dx1dx2

 

 

b

 

 

' 1

x

 

 

1

x

:

'(U)

 

'(U)

 

 

 

 

'(U)

 

 

 

 

 

 

 

 

Але за теоремою про замiну змiнних (теорема 6 роздiлу 2):

Z Z Z

! 1 2

! = b( y )dy dy =

b

( '

)! det

1

x

 

 

( '

)0(!)

 

dx1dx2

:

 

1

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(U)

(U)

'(U)

Тож для коректностi (рiвнiсть (10)) достатньо, щоб атлас многовида M мав наступну особливiсть: для будь-яких двох карт (U; '), (V; ), для

det (

T' 1)6=0

'?(q) > 0.

q 2

U

T

ÿêèõ U

V

, повинна виконуватись умова: для кожного

 

V :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо на многовидi фiксовано саме такий атлас, цей многовид назива¹ться орi¹нтованим . Якщо ж многовид допуска¹ побудову такого атласа, вiн назива¹ться орi¹нтовним .

З курсу лiнiйно¨ алгебри вiдоме поняття орi¹нтацi¨ скiнченновимiрного дiйсного лiнiйного простору: два базиси однаково орi¹нтованi, якщо матриця переходу вiд одного з них до iншого ма¹ додатний визначник. Якщо многовид орi¹нтований та зв'язний, то лiнiйнi iзоморфiзми F '(x) простору Rn для всiх x, ', не змiнюють фiксований клас еквiвалентних базисiв. Орi¹нтацiя в модельному просторi Rn вважа¹ться визначеною вихiдним канонiчним базисом. При переходi до протилежно¨ орi¹нтацi¨ iнтеграли вiд n-форм слiд помножити на ( 1).

127

Наступна проблема: побудова iнтеграла n-форми на всьому орi¹нтова -

ному многовидi. Один з методiв поляга¹ в тому, що многовид M ðîçìið-

íîñòi n розклада¹ться в диз'юнктне об'¹днання пiдмножин, кожна з яких

належить областi визначення лише однi¹¨ карти: M =

U

i для форми !,

яка ззовнi об'¹днання скiченного набору Uk (U1

U2

W: : :k

Um) äîðiâíþ¹

нулю, поклада¹мо:

n

 

потребу¹ ретельного аналiзу

! =

!. Öåé ïiäõiä

W

W W

M

k=1Uk

iншому пiдходу, що грунту¹ться на так

коректностi i слiд вiддатиR

перевагуR

 

P

 

 

 

 

 

званому розбиттi одиницi (але це також виходить за межi нашого курсу). Приклади. 1. Нехай крива в R3 i : (a; b) ! ¨¨ параметризацiя.

Òîæ 1 це (¹дина) карта на i при цьому на R природна орi¹нтацiя

визначена базисом

f1g

. Нехай

 

 

~

~

~ векторне поле на .

1

 

 

X = P i + Q j1 + R k

 

Òîäi !X = P dx + Qdy + Rdz. Пiдраху¹мо

!X. За означенням,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

R

 

 

 

 

 

1

=

1

 

 

(11)

 

 

 

!X

Z (!X) 1

;

 

 

 

 

 

 

(a;b)

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(!X) 1 1-форма на (a; b) i äîðiâíþ¹ a(t)dt.

 

 

При цьому

 

 

 

 

 

 

 

 

a(t) = (!X) 1 (t)(1) = !X (t) 0(t) = X( (t)); 0(t) =

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

= P x(t); y(t); z(t) x0(t) + Q x(t); y(t); z(t) y0(t) + R x(t); y(t); z(t) z0(t):

Тож формула (11) перетворю¹ться на таку:

 

 

Z

 

 

 

b

 

 

 

 

 

P dx + Qdy + Rdz = Z

 

P x(t); y(t); z(t) x0(t) + : : :

dt;

 

 

 

 

a

 

 

 

 

яка ¹ формулою обчислення криволiнiйного iнтеграла 2го роду. Аналогiчну формулу одержимо в просторi Rn при довiльному натураль-

íîìó n. Зокрема при n = 2.

128

2
! ~
X ¹ поверхневим iнтегралом другого
R3, орi¹нтацiя яко¨ визначена за допомогою

2. Нехай S поверхня в

поля одинично¨ нормалi ~n (фiксовано бiк поверхнi). Нехай

R

векторне поле на S. Доведемо, що

S

~

~ ~

~

X = P i+Qj

+Rk

ðîäó:

Z

ZZ

2

! ~ = (X; ~n) d : (12)

X

SS

Для спрощення розглянемо верхнiй бiк поверхнi графiка функцi¨ z = = z(x; y). дина карта ': (x; y; z) ! (x; y) (проекцiя на площину xOy). Ïðè цьому в модельному просторi R2 орi¹нтацiя визначена канонiчним базисом

~ ~

. Òîäi

!'(x; y) = a(x; y)dx

^ dy

. Знайдемо коефiцi¹нт

a(x; y)

.

 

 

 

 

 

 

fi; jg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a(x; y) = !'(x; y)(~i;~j) = ! x; y; z(x; y) (' 1)0(x; y)~i; (' 1)0(x; y)~j =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

 

@z

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= ! x; y; z(x; y) i +

 

 

 

~ ~

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@x(x; y)k; j + @y(x; y)k =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

0Q1

; 0

 

1

 

0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= (враху¹мо, що ! = !X~ ) =

0

;

1

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B C B@xC B@y C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@ A @

 

A @ A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= R x; y; z(x; y) P x; y; z(x; y)

 

 

 

(x; y) Q : : :

 

 

(: : :):

 

 

 

 

 

@x

 

@y

 

 

 

Òîæ ìà¹ìî:

Z

 

 

= ZZ P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

@z

Q

@z

+ R dx dy:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

!X~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@x

@y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

'(S)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Àëå

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ZZ (X; ~n) d = ZZ (P cos + Q cos + R cos )s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx dy;

1 +

 

 

@x

 

 

+

 

 

@y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@z

 

2

 

 

@z

 

2

 

S

 

 

 

'(S)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

@z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

cos =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

; cos = p

 

 

 

; cos = p

 

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@x

@y

q

1 +

@x@z

 

2

+

@y@z

 

2

: : :

: : :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звiдси й одержимо рiвнiсть (12) (обмiркувати!). 129

7. Загальна формула Стокса та ¨¨ застосування .

В цьому параграфi нам знадобиться узагальнення многовида многовид з кра¹м. Типовий приклад верхня пiвсфера fx2 + y2 + z2 = 1; z > 0g

з кра¹м екватором: fx2 + y2 = 1; z = 0g. Точки края не мають карти в сенсi означення 1.

Для точок q, що належать краю K многовида M пiд картою (V; ') â

': V ! Rn, при якому '(V

K) ¹ область в2Rn T1

= f~x j x1 = 0g, à

цiй точцi ми розумi¹мо пiдмножину V M (q

 

V

K) та вiдображення

'(V K)

~x x

1

< 0 .

 

T

q

 

 

n

f j

 

g

Власне саме тi точки

 

, якi вимушенi мати такi

 

 

 

 

 

жалюгiднi карти i утворюють край K многовида M, а обмеження цих карт на край дають звичайний атлас на K (при цьому dim K = dim M 1).

Само собою, що ми повиннi потурбуватись про гладкiсть вiдображення склеювання ' 1 для карт обох типiв. Жодних проблем. Якщо мова йде

про гладкiсть нелiнiйного вiдображення на невiдкритiй множинi, вважа¹мо, що iсну¹ гладке продовження цього вiдображення на вiдкритий окiл множини. Нескладно перевiрити, що при цьому вiдображення склеювання карт iндукованого атласа на K успадковують гладкiсть того ж самого класу.

Далi припустимо, що вихiдний многовид M орi¹нтовано. Доведемо, що

îði¹íòàöiÿ M iндуку¹ орi¹нтацiю края K (тож край орi¹нтовного многовида

¹ також орi¹нтовним).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай

 

q

2 K

i

(

U

 

,

(V;

 

)

двi карти в точцi

q

.

det F

x

 

>

0

 

 

 

 

 

; ')

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

'(!0)

 

 

 

x

=

' q

). Àëå

 

 

' 1

 

 

x

 

 

1

= 0g

'(

U

V

 

y

 

 

1

 

=

(òóò !0

 

( )

 

 

 

 

 

 

 

 

: f! j x

 

 

 

 

) ! f! j y

 

1

= 0g

(

U

V )

, à òîìó ïîõiäíà

 

F

 

 

x

 

функцi¨ склеювання

 

'

 

â

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

'(!)

R

 

T T

 

 

 

 

 

 

x

вiдображу¹

 

n

1

 

x

 

x

1

= 0

â

n. Çâiäñè

 

 

 

 

 

 

 

 

 

òî÷öi !0

 

 

 

T

 

 

 

 

R

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

T

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f! j

 

 

 

 

 

g

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

@y1

 

0

 

: : :

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@x1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@y

1

@y2

 

: : :

@yn 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

@x

 

@x

 

 

 

@x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B: : : : : : : : : : : : : : : :C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F '(!0) =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B@yn

@yn

 

: : :

@yn C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

@x

1

 

2

 

@x

n C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

@x

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

@

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

130

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]