Віталій жадько

СВІТЛАНА СИДОРЕНКО

П О Л І Т О Л О Г І Я

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ПОСІБНИК

(ЗІ СЛОВНИКОМ)

ЗАПОРІЖЖЯ - 2010

УДК 32.(075.8)

ББК 66.Я73

Ж 15

Політологія: Навчально-науковий посібник зі словником. – Запоріжжя, ЗДМУ. – 226 с.

Автори:

Жадько В.А., доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри суспільних дисциплін.

Сидоренко С.В., кандидат філософських наук, викладач кафедри суспільних дисциплін

Рекомендовано до друку рішенням Центральної методичної ради ЗДМУ від 26 листопада 2009 р., протокол №2.

Рецензенти: Рецензенти: Воронкова В.Г. – доктор філософських наук, професор, академік Української академії політичних наук, академік Міжнародної академії наук вищої школи

Алексеєнко І.В. – доктор політичних наук, професор

Кіндратець О.М. – доктор політичних наук, професор

Навчально-науковий посібник містить основні теми курсу „Політологія” відповідно до навчального плану, рекомендованого МОН України для студентів ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації, що навчаються за програмою негуманітарного профілю. Авторський підхід до висвітлення змісту посібника визначається їх баченням політології як модусу політичної філософії. Зважаючи на те, що його адресатом є також студенти заочної форми навчання, подається політологічний словник.

© Жадько В.А., Сидоренко С.В., 2010 р.

Запорізький державний медичний університет, 2010 р.

Міністерство охорони здоров’я україни

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЖАДЬКО В.А., СИДОРЕНКО С.В.

П О Л І Т О Л О Г І Я

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗІ СЛОВНИКОМ

З А П О Р І Ж Ж Я - 2 0 1 0

В С Т У П

Політологія для сучасного українського суспільства є порівняно новою суспільно-гуманітарною науковою і навчальною дисципліною. У попередній радянський період у розділі історичного матеріалізму розглядалась політична свідомість, зміст якої розкривався через політичну систему суспільства. Її основою визнавалась держава як владно-примусовий інститут, покликаний забезпечити інтерес панівного класу. Якоюсь мірою, хоча і вкрай однобічно, це розкривало сутність політичної свідомості. Нині, коли громадське життя суспільства досить різноманітне, постає проблема розробки політології як вчення про всі можливі й реальні прояви, здійснювані всіма його суб’єктами.

Найперше, що потрібно брати до уваги, це визначення людини як політичної істоти. Тоді основою політології, як про це свідчить історія політичної філософії, буде людина як єдиний і головний суб’єкт громадського життя. Проте такий підхід був неможливий в суспільстві, принципом існування якого була повна підпорядкованість індивіда всім наявним у ньому соціальним структурам, в першу чергу класовим, яким надавався статус суб’єкта політичної дії. Крім того, монополізм у розумінні змісту й сутності політичної свідомості як виключно підлеглої виявленню корінних інтересів класу, в даному випадку робітничого, не дозволяв розробляти політологію як продукт мисленнєвої діяльності людини по впорядкуванню її думок щодо змісту й сутності індивідуальних потреб та інтересів. Адже насаджувалась ідеологія, згідно якої сутність людини – сукупність усіх суспільних відносин, а не властиві їй також внутрішні душевні й духовні переживання.

Даний навчальний посібник ставить за мету розгляд політологічної проблематики під кутом зору соціально-філософського визначення людини як суб’єкта самопізнавального способу життєдіяльності. Це не означає ігнорування її приналежності до суспільства та його соціальних структур. Але суттєво змінює орієнтацію: будучи адекватною як в субстанційному, так і субстратному сенсі макрокосму, людина створює навколо себе суспільно-духовний простір індивідуального буття як водночас буття колективного, спорідненого. Якщо вона свідома належної їй щойно зазначеної об’єктивної сутності, то неодмінно буде свідомим суб’єктом своєї волі і, відповідно, долі.

Завдання політології ми вбачаємо в тому, щоб допомогти людині усвідомити її безпосередню причетність до творення тих форм суспільства, в яких вона реалізує властиві їй потреби й інтереси як органічне об’єктивне продовження внутрішньої соціально-духовної політичної сутності. Адже всі проблеми, які супроводжують людство в драматизмі й трагізмі його історії, вкорінені, в кінцевому рахунку, в невігластві, в незнанні людиною своєї власної індивідуально-суспільної, а не навпаки, сутності. Як і в тому, що ті, хто знає, на жаль, не є прикладом для тих, хто не знає. Один із видатних мислителів раннього Середньовіччя Северин Боецій, посилаючись на вже існуючу до нього понад тисячолітню історію пізнання людини, стверджував: „Становище, надане людині природою, таке, що лише тоді вона відрізняється від усіх інших речей, коли пізнає себе, і вона ж опускається нижче тварини, коли перестає усвідомлювати своє призначення. Якщо для інших тварин не знати самих себе відповідає їх природі, то в людей це наслідок розтління”.

Призначення людини випливає з вже наведеного видатними мислителями визначення. А саме: будучи політичною істотою, вона самою природою свого походження зобов’язана бути суб’єктом суспільної творчості. Якщо ж вона цього не робить, то зі своєї власної вини попадає в залежність від відчужених форм суспільного буття, які, замість бути умовами її саморозвитку, стають путами, що її пригнічують, і для вивільнення з яких вона творить якісь марення про потойбічний світ, приносячи себе в жертву світу цьому, який є світло, що його потрібно пізнати.

Навчальний посібник відповідає програмі, визначеній МОН України для студентів вищих навчальних закладів негуманітарного профілю. Його зміст включає в себе дев’ять основних тем, викладених в першу чергу з позицій політичної філософії, максимально наближеної до соціально-філософської проблематики. Авторами також враховувався той факт, що курс політології у переважній більшості ВНЗ читається паралельно з курсом філософії. Як і та обставина, що ці навчальні дисципліни викладаються на перших курсах, коли студенти, з одного боку, ще не зовсім готові до такого роду наук, з іншого, саме в цей період вони, тільки-но за віком (16 років) ставши громадянами України, отримують найвище політичне право – обирати й бути обраним до органів влади (18 років). Важливо, щоб у них сформувалась політико-правова свідомість як суб’єктна світоглядно-методологічна складова загально-філософського знання.

При написанні даного посібника ми враховували, що нині існує досить велика пропозиція даного роду літератури. Тому намагались не повторювати загальні місця, особливо щодо наведення різного роду класифікацій. Замість традиційних запитань до тексту кожної з тем нами пропонуються висновки, адже пізнавальний процес йде від суджень до умовиводів, умовисновків. В той же час в якості додатку наводиться короткий політологічний словник. В даному разі ми виходимо з основних дидактичних правил, а саме: „Читає й вивчає той, хто перечитує, повторює” та „Не лише людина читає текст, але й текст „читає” людину”, наповнюючи її душу змістом об’єктивних знань.