PPP_Report_maket_ukr

ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНИХ ПАРТНЕРСТВ

В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

ББК 65.290 Д70

Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств в Україні та за кордоном / Винницький Б., Лендьел М., Онищук Б.,

Сегварі П. – К.: «К.І.С.», 2008. – 146 с. – Парал. тит. арк. англ. ISBN 978-966-7048-94-5

У публікації представлено кращий зарубіжний та український досвід у сфері державно-приватних партнерств (ДПП), проаналізовано чинні норма- тивно-правові акти України, що формують передумови для створення де- ржавно-приватнихпартнерств, визначено основнібар’єри, якіобмежують їх розвиток, і потреби у вдосконаленні законодавства. Зокрема, вивчено досвід Канади, країн Європейського Союзу та Австралії. Поряд з аналізом практичного досвіду інших країн у публікації описано логіку й етапи узагальненого процесу оцінювання та підготовки партнерств, які варто використати органамвладиУкраїнивпроцесіудосконаленнязаконодавстваусферіДПП. Наведені приклади ілюструють шляхи впровадження окреслених моделей.

Видання призначене для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, консультантів, науковців, викладачів, студентів тощо.

ББК 65.290+65.5-1+67.9(4УКР)304.2

В опрацюванні ідеї та матеріалів даного видання взяли участь Юрій Полянський, керівникпроектувУкраїні, ІгорСанжаровський, старшийрадникпроекту, таНаталіяБеца, координаторпроектупартнерстваКанадаУкраїна «Регіональне врядування та розвиток».

This publication was made possible through the support of the CanadaUkraine Partnership Project for Regional Governance and Development, funded by the Canadian International Development Agency. The project is implemented by the Canadian Urban Institute in association with the Foundation for International Training (Canada) and National Association of Regional Development Agencies (Ukraine).

ВиданняцієїкнигиздійсненопроектомпартнерстваКанада– Україна «Регіональневрядуваннятарозвиток», щовпроваджуєтьсяКанадським інститутом урбаністики у співпраці з Фундацією міжнародного навчання (Канада) й Асоціацією агенцій регіонального розвитку України за фінансової підтримки Канадського агентства з міжнародного розвитку.

ISBN 978-966-7048-94-5

©Винницький Б., Лендьел М., Онищук Б.,Сегварі П., 2008

©Проект партнерства Канада – Україна

«Регіональне врядування та розвиток», 2008

ЗМІСТ

EXECUTIVE SUMMARY

Throughout the world, Public Private Partnerships (also known as P3s) are becoming a more common vehicle for delivering public goods and services. In Ukraine the term State Public Partnerships or SPP is mostly used.

Unlike the traditional approach of delivering and managing infrastructure, P3s involve the sharing of responsibilities, rewards and risks across the public and private sectors. Most P3 projects begin with the identification of risk associated with each component of the project and the allocation of that risk to either the public sector, the private sector, or perhaps a sharing by both. It is through this allocation process that the ultimate goal of providing best value to the public can be achieved.

P3s have been successfully implemented in virtually all sectors of the economy and society. They are used to build and maintain schools, court houses, roads, bridges, civic arenas, hospitals, sewage and water infrastructure, electrical utilities, airports, public transit and a whole host of other critical components of our modern day civilization. To create an environment where P3s can be exploited to their full potential, it is important for any jurisdiction or sponsoring government to appreciate the dynamics that stimulate private sector involvement in public sector ventures, understand the complexities of these arrangements, and ensure that the necessary legal, procedural and policy elements are in place beforehand. This report has been prepared to assist in this regard.

Purpose and Structure of the Report

As with other post-communist societies such as Hungary and Slovakia, Ukraine is looking at P3s as a method of leveraging available private capital and expertise to address immediate and critical public needs. Existing infrastructure is in many cases in serious disrepair or has exceeded its natural life expectancy, or is operating well beyond its design capacity, or simply not capable at operating at levels that would allow the country to compete efficiently and effectively with its potential trading partners.

The objective of this report is to provide practical and timely advice on how to create a positive environment for P3s in Ukraine, while at the same time outlining how the government can maintain a reasonable standard of integrity and accountability to both itself and the public. In this regard, the report begins by examining the experiences of several of the leading jurisdictions who have been actively implementing P3 projects (sections 1, 2, and 5). Canada, the European Union, andAustralia have all been researched, common approaches/methodologies used by government to implement P3 projects have been documented, standardized and presented for the reviewer’s consideration. This includes key factors that are seen as necessary to successfully implement P3s, together with an outline of the P3s models most commonly deployed. Case studies are provided to illustrate how these models are implemented.

8 Досвід та перспективи впровадження державно-приватних партнерств

Following the inter-jurisdictional research, the report puts forth a logical and rational generic evaluation process that Ukrainian authorities should follow as they modify their policies and institutions to become more “P3-friendly.” (Sections 3 and 4)

Ukraine’s P3 Experience

The report also examines the current P3 environment in Ukraine, and what needs to be strengthened or enacted in order to create favourable conditions that would attract P3 investment. This includes a discussion of the major barriers that currently restrict the growth of P3s in Ukraine (section 6). Key among these are:

•improper legal and institutional support;

•lack of political leadership with respect to fundamentally important projects;

•lack of a standardized process for soliciting, reviewing and awarding P3 proposals (at all levels of government), or designating priority spheres for P3 activity;

•inadequate land registry and land title system;

•an unstable / ever-fluctuating regulatory environment for foreign direct investments.

Moreover, there is a lack of awareness with respect to how P3 should be governed and managed over time, how to determine “value for money,” evaluate a private sector proposal using a public sector comparator, how to evaluate risk, and generally how relations between government and private partners should be conducted.

With the above in mind, the report puts forth a set of practical recommendations on how to overcome the existing barriers that have historically restrained the growth of P3s in Ukraine. We trust the reader will find the report both useful and informative.

Myroslava Lendel and Bohdan Wynnyckyj

ВСТУП

У різних країнах світу публічно-приватні партнерства (також відомі як

ППП або П3) стають поширеним інструментом надання публічних послуг. Зауважимо, що в Україні частіше використовується термін «державно-при- ватні партнерства» або ДПП.

На відміну від традиційних способів створення й утримання інфраструктури, ДПП передбачають розподіл відповідальності, винагороди і ризику між державним (публічним) і приватним секторами. Більшість проектів, здійснених у рамках партнерств, розпочинаються із визначення ризиків, які притаманні проекту, а також їх розподілу між публічним чи приватним секторами, або ж між обома секторами одночасно. Передбачається, що завдяки подібному розподілу ризиків може бути досягнута головна мета партнерських проектів, а саме – надання послуг найвищої якості.

Державно-приватні партнерства успішно впроваджуються практично в усіх галузях економіки і сферах суспільства. В рамках ДПП реалізовуються проекти з будівництва й утримання шкіл, доріг, мостів, громадських місць, лікарень, інфраструктури водопостачання, водовідведення і електропостачання, аеропортів, громадського транспорту і всіх інших ключових компонентів сучасної цивілізації. Для того, щоб створити середовище, в якому потенціал ДПП може бути якнайповніше використаним, важливо, щоб орган влади, який має намір започаткувати партнерство, розумів справжні мотиви, що спонукають приватні структури до участі у реалізації публічних проектів. Усвідомлення складності управління подібними проектами вимагає від органу влади належної правової та процедурної підготовки. Саме тому метою даної публікації є надання допомоги в цих складних аспектах формування та функціонування партнерств.

Мета та структура публікації

Подібно до інших постсоціалістичних країн – таких як Угорщина чи Словаччина - Україна сподівається за допомогою державно-приватних партнерств залучити приватний капітал для вирішення невідкладних і нагальних питань, пов’язаних із задоволенням громадських потреб. Інфраструктура, що існує, здебільшого знаходиться у поганому стані або ж перевищила максимальні терміни експлуатації, планові терміни служби і часто є не здатною функціонувати на рівні, необхідному для забезпечення конкурентоспроможності країни.

Метою даної публікації є надання своєчасних практичних рекомендацій органам влади України щодо шляхів створення сприятливого середовища для розвитку ДПП, зокрема щодо забезпечення стандартів їх функціонування, враховуючи підзвітність перед владою та громадськістю. Саме тому у цьому звіті використовується аналіз досвіду країн, у яких активно впроваджуються проекти в рамках публічно-приватних партнерств (Розділи 1,