18. Українська національна революція 17cт. Причини, рушійні сили, мета, характер, періодизація та історичне значення

Боротьба, яка розпочалася в середині XVII ст. на укр землях мала на меті звільнення укр народу з-під панування Речі Посполитої. На початку 1648 р. Б. Хмельницького обирають гетьманом Війська Запорізького. Саме ця подія вважається початком національно-визвольної війни українського народу.

Причини: соціальні причини: загострення соц.-економ ситуації, пов’язана з трансформацією поміщицьких господарств у фільварки =посиленню кріпосної залежності, зросту панщини; зріст податків. наці-політ причини:відсутність власної державності, обмеження українців у правах;релігійні причини: покатоличення населення, утиски православної церкви, конфіскація церковного майна і земель.суб’єктивні причини: особиста образа і бажання помститися за розорений польськими панами хутір Суботів та збезчещену сім’ю самого Богдана Хмельницького.об»єктивні причини:після коз-селян повстання – досвід у війні і психологічне налаштування на перемогу; існування Зап.Січі; ослаблення королівської влади.

Періодизація:поч в 1648 р, є 3 періоди: I (лютий 1648 – серпень 1657р.) - утворення Гетьманщини. II (вересень 1657 – червень 1663 р.) -поділ козацької України на Лівобережну і Правобережну. III (червень 1663 – вересень 1676 р.) – боротьба за возз’єднання української держави, за її суверенітет..

Історичне значення:утворення та розбудова Української національної держави;встановлення нових кордонів та поступове формування державної території; козацтво – на вершині влади;скасування кріпосного прав;завоювання селянами особистої свободи;

Не менш важливо і те, що в даний історичний момент з’явився такий лідер, який зумів використати наявні можливості, очолити цей всенародний рух за національне і соціальне визволення, спрямувати його у правильне русло. Ним був Богдан Хмельницький – високоосвічений, розумний, досвідчений та загартований воєначальник і політик, авторитетний козацький ватажок. Закінчується українська національна революція після падіння гетьмана П. Дорошенка у 1676 р

19. Переясловська Рада 1964р. Березневі статті

Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

Первісно Хмельницький намагався побудувати автономне утворення в межах Речі Посполитої, просив військової допомоги у російського царя і його воєвод.

Переясловська рада є предметом суперечок між істориками на тему, чи був це військово-політичний союз, чи приєднання слабкої України до могутньої Російської імперії.

Первісно Хмельницький намагався побудувати автономне утворення в межах Речі Посполитої, просив військової допомоги у російського царя і його воєвод.

Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654.

Березневі статті. Згідно з ними Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами, правда, з дозволу царського уряду і не мав права на зносини з Польщею та Туреччиною. Гетьман обирався на козацькій раді пожиттєво, а царя лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину.