- •5. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі
- •6. Періодизація історії Київської Русі
- •11. Галицько-Волинське князівство
- •12. Українські землі у складі Великого князівства Литовського а Королівства Польського (сер. XIV - друга пол. XV ст.)
- •18. Українська національна революція 17cт. Причини, рушійні сили, мета, характер, періодизація та історичне значення
- •19. Переясловська Рада 1964р. Березневі статті
- •20. Програма б.Хмельницького, щодо побудови укр.Держави на основі ідеї укр соборності. Ознаки укр.Козац.Держави
- •21. Боротьба за збереження козацької держ. Гетьманів ліво і право бережної Укр. У добу руїни 60-80 р. 17ст
- •28. Гайдамацький і опришківський рух в Україні
- •29.Адміністративно-територіальний устрій, політ.Життя та соц.-економічний розвиток укр. Земель у складі Австрійської імперії кін.18-19 ст.
- •30. Суспільно-політичні рухи на західноукраїнських землях 2 пол. 18ст. Моквофіли, народовці,радикали.
- •46. Провідні напрями реалізації цієї політики полягали в одержавленні промисловості та у кардинальному реформуванні аграрної сфери.
- •52. Політика українізації (20-30рр. XXст), наслідки
- •55 Приєднання зах укр земель до урср позитивні і негативні наслідки
- •56 Укр питання в мін політиці напередодні та на початку 2 світової війни
- •57 Карпатська Україна (1938-1939р)
- •69. Суть та етапи аграрної реформи в сучасній Укр.
52. Політика українізації (20-30рр. XXст), наслідки
Суть українізації
Українізація - це політика в національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні у 20-ті рр. Українізація передбачала задоволення певних національних вимог українського народу:
висування українців на керівні посади;
- запровадження української мови в державні та культурні установи, пресу, навчальні заклади;
- розвиток національної за формою й радянської за змістом культури;
- створення відповідних умов для культурного розвитку національних меншин, які проживали в Україні.
Більшовики змушені були піти на проведення цієї політики, оскільки перебували під впливом національно-визвольної боротьби українців 1917-1920 рр. і прагнули забезпечити собі підтримку всього населення України.
Українізація здійснювалася в певних, дозволених центром рамках.
Наслідки українізації
20-ті рр. стали періодом подальшого національного відродження.
У1930 р. чисельність шкіл з українською мовою навчання становила 85%, на українську мову було переведено 75% діловодства державних установ, українською мовою видавалося 90% газет і більше половини книжок і журналів. Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54%.
Українізація сприяла залученню до радянського культурного будівництва української інтелігенції. З еміграції повернулися деякі відомі діячі, зокрема М.С.Грушевський.
Відбувався бурхливий розвиток української культури: в республіці видавалося понад 20 літературно-художніх альманахів і збірників, 55 журналів, виникли багаточисельні літературно-художні об'єднання, працювало 45 професійних театрів і т.д.
Причини згортання українізації
Українізація почала виходити за дозволені центром рамки;
o вона охопила все суспільно-культурне життя республіки;
o зростав прошарок української інтелігенції, якій режим Сталіна не довіряв і бачив у ній ідейного конкурента партії;
- українізація сприяла зростанню національної свідомості українців, стимулювала націонал-комуністичні настрої.
55 Приєднання зах укр земель до урср позитивні і негативні наслідки
До позитивних змін і наслідків можна віднести розвиток і модернізацію економічного потенціалу регіону, зокрема: − було здійснено реконструкцію старих заводів і фабрик, відбудовано і споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств. Обсяг валової продукції за післявоєнну п'ятирічку зріс у 3,2 раза; − тут спостерігаються значно вищі, ніж у східних областях УРСР, темпи промислового розвитку (більше ніж у 2 рази); − відбулися якісні зміни у традиційних галузях господарства західноукраїнських областей; − переробка лісової сировини і розвиток місцевих галузей – деревообробної, паперової, хімічної, поява нових галузей про-мисловості: машинобудівної, приладобудівної, легкої та ін.; − відкриття і розробка в регіоні значних родовищ корисних копалин не тільки республіканського, а й союзного значення. Проте, все це супроводжувалось негативними факторами і наслідками: − тут повторилась сталінська модель індустріалізації: відста-вання легкої, харчової галузей промисловості, домінування валових, кількісних показників, відсутність закінченого техно-логічного циклу, повна залежність від союзного центру і т. д.; − саме в 40-50-ті роки часто нераціонально вичерпувались природні багатства краю, особливо ліс і нафта; − порушено давні традиції землеробського господарства краю, непродумано, волюнтаристськи, штучно здійснювалась індустріалізація; − матеріальна допомога, яка надавалась зі Сходу, виконувала дві функції: з одного боку, це дійсно було джерело відбудови і піднесення господарства, а з другого боку, це робилося з метою насадження і утвердження радянської системи в усіх сферах життя, асиміляції, русифікації і перевиховання населення; − з 1944 року відновлено процес примусової форсованої колективізації, яка супроводжувалась насильством, терором, масовими репресіями, депортаціями населення краю. Отже, як і в довоєнні роки, радянська влада в західноукраїнських землях утверджувалась, в основному, командно-адміністративними методами, без відповідного врахування історичних, природних, духовних традицій, без достатньої опори на місцеві кадри, корінне населення.