- •5. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі
- •6. Періодизація історії Київської Русі
- •11. Галицько-Волинське князівство
- •12. Українські землі у складі Великого князівства Литовського а Королівства Польського (сер. XIV - друга пол. XV ст.)
- •18. Українська національна революція 17cт. Причини, рушійні сили, мета, характер, періодизація та історичне значення
- •19. Переясловська Рада 1964р. Березневі статті
- •20. Програма б.Хмельницького, щодо побудови укр.Держави на основі ідеї укр соборності. Ознаки укр.Козац.Держави
- •21. Боротьба за збереження козацької держ. Гетьманів ліво і право бережної Укр. У добу руїни 60-80 р. 17ст
- •28. Гайдамацький і опришківський рух в Україні
- •29.Адміністративно-територіальний устрій, політ.Життя та соц.-економічний розвиток укр. Земель у складі Австрійської імперії кін.18-19 ст.
- •30. Суспільно-політичні рухи на західноукраїнських землях 2 пол. 18ст. Моквофіли, народовці,радикали.
- •46. Провідні напрями реалізації цієї політики полягали в одержавленні промисловості та у кардинальному реформуванні аграрної сфери.
- •52. Політика українізації (20-30рр. XXст), наслідки
- •55 Приєднання зах укр земель до урср позитивні і негативні наслідки
- •56 Укр питання в мін політиці напередодні та на початку 2 світової війни
- •57 Карпатська Україна (1938-1939р)
- •69. Суть та етапи аграрної реформи в сучасній Укр.
11. Галицько-Волинське князівство
в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання — Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півтора сторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов’ян.
Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кількаI етап (1199—1205) — утворення та становлення. Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський князь Роман у 1199 р. придушує опір великих бояр і об’єднує Галичину й Волинь. Переможні походи проти Литви та Польщі помітно підняли його авторитет та посилили вплив на Русі. Вже 1202 р. Роман оволодіває Києвом і стає великим князем. Літописець називає його «самодержцем всея Русі».
Проте галицько-волинському князю не вдалося об’єднати Русь. У 1205 р. він трагічно загинув поблизу польського містечка Завихоста під час сутички з вояками краківського князя Яешка Білого.II етап (1205—1238) тимчасовий розпад єдиної держави. Зі смертю Романа розпочинається майже 30-річний період боротьби за галицький стіл. Характерною рисою державного життя у цей час була енергійна боротьба за відновлення державної єдності Данила Галицького, яка успішно закінчилася 1238 р.III етап (1238—1264) — об’єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом. Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Навесні 1238 р. Данило розгромив тевтонських лицарів Добжинського ордену під Дорогочином. Незабаром він знову поширює свій вплив на Київ, у якому залишає управляти свого воєводу Дмитра. Суспільство Галицько-Волинського князівства складалося зі станів, приналежність до яких визначалась родоводом, родом занять. Соціальну верхівку утворювали князі, бояри, духовенство; вони контролювали землі держави і її населення. Найчисельнішою групою населення у Галицько-Волинському князівстві були «прості» селяни — «смерди».Економіка Галицько-Волинського князівства була переважно натуральною. В її основі лежало сільське господарство, що базувалося на самодостатніх угіддях — дворищах.Торгівля у Галицько-Волинських землях не була розвинута належним чином. Більшість виготовленої продукції йшла на внутрішнє споживання. Відсутність виходу до моря і великих річок, заважали веденню широкої міжнародної торгівлі та, відповідно, збагаченню скарбниці. Державна скарбниця поповнювалася шляхом збору данини, податків, мит з населення, війни і конфіскації володінь неугодних бояр.
Головним і найвищим представником влади у Галицько-Волинських землях був князь. Він об'єднував у своїх руках законодавчу, виконавчу, судову гілки влади.Військо Галицько-Волинського князівства складалося з двох головних частин — «дружини» і «воїв».Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр.Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського.