Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нацек / 80-100.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
25.04.2015
Размер:
129.02 Кб
Скачать

80. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку України.

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку - це система науково обгрунтованого передбачення напрямів економічного і соціального розвитку, можливого стану економіки держави у майбутньому, альтернативних шляхів і термінів його досягнення у разі прийняття тієї чи іншої стратегії економічного розвитку.

Стратегічною метою України за умов трансформації, спрямованої на поєднання механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання, є побудова сої^ально орієнтованої ринкової економіки. Цей напрям, по суті, є вітчизняним трактуванням загальносвітової тенденції руху до постіндустріальної цивілізації, який має бути здійснений еволюційним, безконфронтаційним шляхом. Найважливішими засобами формування та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку, а також ДРЕ є прогнозу вання, макроекономічне планування та державне програмування. Система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України складається з: •прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди; •Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період; •прогнозів економічного і соціального розвитку АР Крим, областей, районів і міст на середньостроковий період; •програм економічного і соціального розвитку АР Крим, областей, районів і міст на короткостроковий період; •прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньо-строковий період; •програм розвитку окремих галузей економіки.

Соціально-економічне прогнозування є складовою ширшого поняття — передбачення, як випереджувального відображення дійсності. Залежно від ступеня конкретизації досліджуваних процесів розрізняють три форми передбачення: гіпотезу, прогноз і план (програму).

81. Необхідність системного підходу у формуванні соціально-економічної політики.

Покращання ситуації в державі можливе тільки на системній основі. А для цього перш за все необхідна послідовна структурна політика, зорієнтована на реалізацію національних переваг, забезпечення економічної безпеки України, прискорення її інтеграції в сучасну світогосподарську систему. Для досягнення цього розуміння в Україні мають активно формуватися основи такого суспільства, в якому б поєднувалися моральні та ринкові принципи економічного розвитку.

Ключового значення в сучасних умовах набувають соціальні фактори економічного розвитку. Взагалі людей цікавить не макроекономіка і мікроекономіка, котрі є поняттями досить абстрактними, не економічні реформи, а їх соціальні наслідки для країни, де вони живуть. І формуючи політику економічного зростання, важливо забезпечити її відповідність критеріям економічної і соціальної доцільності. З огляду на існуючі в Україні тенденції розвитку соціальної сфери, основною спрямованістю соціальних реформ має бути забезпечення зростання вагомості і домінуючої ролі доходів від трудової діяльності.

82. Сутність та етапи побудови стратегії соціально-економічної політики держави.

Термін "політика розвитку" умовний. Він використовується  зметою  розмежування  сфері інструментів  економічної  діяльності держави  і  визначення  специфіки її дій як суб'єкта  державності, скарбника  і  власника  засобів  виробництва.Її  призначенням  єуправління  оперативнимиі  поточними  ринковими  подіями   черезвикористання відповідних кожній сфері впливузасобів. З цією метоюзапроваджується    спеціальне   законодавче   регулювання.    Воно ґрунтується   на   загальних   правилах   економічної    поведінкигосподарств  і  осіб.  Одночасно  воно  містить  певні   конкретні обмежувальні параметри економічної поведінки зазначених суб'єктів. Спеціальне  державне  регулювання охоплює також  адміністративний контроль і нагляд за дотриманням державнихвимог, право держави на примус   до   укладання  і  виконання  певнихтипів   контрактів, регламентацію умов договорів і ділової політики.

Політика  економічного розвитку втілюється в життя на  основі концепції соціально-економічного розвитку через політику держави векономічноправовій сфері. Загальна метамакроекономічної політики держави   полягає  в  досягненні  економічного  оптимуму  розвитку народного  господарства  країни. Форми і  спосіб  дій  держави  як суб'єкта  економічної політики визначаються основними  параметрами концепції  соціально економічного розвитку,  прийнятої  у  тій  чи іншій країні. Проте сама концепція соціально-економічного розвитку країни   не  встановлює  і  не  регламентує  масштаби   та   сфери економічної  політики  держави.  Її  роль  полягає  в  тому,   щоб з'ясувати  кінцеву  мету  суспільного  розвитку  на  певний  етап, розкрити   засоби   її  досягнення,  описати  принципові   правила поведінки господарських суб'єктів та індивідів і зробити  можливою економічну   політику,  яка  буде  довгостроковою   і   послідовно запроваджуваною.  Концепція  акцентує  увагу  на   питаннях,   без вирішення   яких  неможливе  проведення  раціональної  економічної політики:  встановлює зв'язки між кінцевою та  проміжними  цілями,звертає увагу на можливість виникнення побічних дій при реалізаціїпоставлених  цілей,  виявляє можливі конфлікти  між  цілями  тощо.

Вибір й обґрунтування механізмів, що обумовлюють соці­ально-економічний розвиток, опираються на внутрішні й зовнішні економічні інтереси країни, пов'язані з реалізацією стратегії й пріоритетів розвитку, тобто економічна Стратегія будь-якої держави визначає трансформацію пріоритетів і ме­ханізмів державного втручання в економіку для реалізації його стратегічних цілей. Вона характеризує спрямованість дій держави і принципи їхньої реалізації в цілому на довгос­троковий період.

Соседние файлы в папке Нацек