1. Чинники розвитку національної економічної системи

2. Макроекономічні чинники

3. інновації

4. інвестиції

5. інституціональні чинники національної економіки

1.Чинники розвитку національної економічної системи

Для визначення перспектив функцiонування нацiональної економiки, її ролi i мicця у системі світового господарства, умов, що забезпечують її конкурентоспроможнiсть та напрямiв пiдвищення ефективності господарської дiяльностi, важливим є з'ясування чинникiв розвитку господарки тієї чи іншої країни.

Творцями господарської системи будь-якої країни свiтy е люди, якi проживають на її територiї, об'еднанi спiльною культурою побутування, звичаями та традицiями. Населения належить до одних з важливих рушiйних сил розвитку нацiональної економiки.

Упродовж ХХ ст. економiчнi, полiтичнi та вiйськовi подiїпозначилися на демографiчному процесi в Украiнi. Зокрема, на територiїнашоїкраїнивелися Boєннi дiїпiд час Першоi" та Друго! свiтових воен, проводилася полiтика военного комунiзму, що полягала у нацiоналiзацiївcieїземлi, промислових пiдприємств, примусовiй трудовiй мобiлiзацiї, рацiонуваннi урядом продуктiв та експропрiацiїзерна у селян, були органiзованi штучнi голодомори у 1921-1922 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., насильницькi депортацiїтощо, що призвело до втрат найбiльш працездатноїчастини населення та не народження ним наступногопоколiнняУкраїнців. Водночас необхiдно враховувати й iншi впливи, що позначилися на розвитку демопроцесу в нашiй кpaїнi у ХХ ст.

У 1990 р. в Україні налiчувалось 51,9 млн. наявного населення, з них 67,5 % проживало умicтax, а 32,5 % - у сiльськiй мiсцевостi. За роки незалежностi в нашiйкраїніспостерiгається скорочення чисельностi населення, у 2006 р., згiдно з даними статистики, було близько46,6 млн. українцiв. Цiкавимєтой факт, що до 1992-1993 рр. чисельнiсть населення України збiльшувалась, що вiдбувалось за рахунок мiграцiйного приросту. У 1990 р. мiграцiйний прирiс населения становив 78,3 тис. осiб, у 1991 р. - 151,3 тис. осiб, у 1992 р. - 287,8 тис. осiб.

Таку тенденцiю можна пояснити тим, що це були першi раки незалежностi України, i люди, якi виїхали за її межi у пошуках кращої долi, поверталися на батькiвщину. Прете вiд 1993 р. чисельнiсть населения України демонструе чiткi тенденції до зменшения. За прогнозами мiжнародноi органiзацiї„Програмирозвитку ООН та Iнституту економiчного прогнозувания”, якщо чисельнiсть населення i надалi буде скорочуватись, то у 2015 р. в Україні буде проживати 43,3 млн. осiб, а у 2050 р. - близько 19 млн. осiб [5, С. 231, 255]. Це призведе до того, що в Українsутвориться демографiчна нiша, яка буде заповнювшися вихiдцями з iнших густо населених i перенаселених крaїнсвiтy, що загрожуєзамiщенням вiтчизняноїкультури побутуваннякультурою iнших народностей i втрaтoю українськоюнацiєю своєїсамоiдентифiкацiї.

В Українi вiтчизняна статистика в останнєфiксувала додатнiй коефiцiєнт природного приросту населення у 1990 р., який тодi становив 0,5 на 1000 осiб. Вiд 1991 р. в нашiй кpaїнi коефiцiєнт природного приросту населення маевід’ємнезначення. До причин,щозумовлюють вiд'ємний природнийприрiст населення можна зарахувати значну урбанiзованiсть України, погiршення екологiчноїситуацiї, що позначається на cтанi здоров'я майбутнiх батькiв i збiльшуєймовiрнiсть народження дiтей з вадами розвитку, зниження матерiального добробуту та небажання жiнок народжувати бiльш, нiж одну дитину, релiгiйний свiтогляд та збiльшення кiлькостi абортівтощо.

На розвитку нацiональної економiки позначається i тривалiсть життя населення,яка в Україні також маєтенденцiю до скорочення. Тривалiсть життя чоловiкiв i жiноквнашiй кpaїнi суттево вiдрiзняється. Якщо У 1990 р. середнятривaлiсть життя при народженнi у жiнок становила 74,91 рiк, у чоловiкiв - 65,63 року, то У 2004-2005 рр. вiдповiдно становила 73,97 i 62,23 року.

У нашійкpaїнi необxiдно створити економiчнi, соцiальнi, правовi, органiзацiйнi, виховнi та iншi умови, якi сприяли покращенню демографiчноїситуаціїта виведенню їїз кризового стану. Одним з головних аспектiв у цьому випадкуєзмiцнення iнститутуciм'ї. Збагачення i збереження шлюбно-сiмейних традицiй - важлива умова подолання демографiчноїкризи в Україні, бо нетривалi ciм'їне можуть планувати вiдповiдноїкiлькостi дiтей, належноїх виховувати, у ciм'їзадаєтьсявектop фiзичного i психологiчного вихования дитини,формування нацiональних i свiтовихкультурних цiнностей, виробляються соцiальнi орiентири[11].

До якiсних параметрiв, що характеризують населення в кpaїні та його можливостi брати участь у розбудовi національної економiки, можна зарахувати стан здоров' я.Якщо конкретна особа через хворобу втрачає здатнiсть повноцiнно виконувати свою роботу, то це зумовлюєяк втрати на piвніпевноїорганiзацiї, так i на piвнi нацiональноїекономiки. Тому важливо визначити стан здоров'янаселення України як один з головних чинникiв розвитку національної економiки.

Здоров' я населення України оцiнити доволi складно, бо з одного боку по окремих класах хвороб icнyєтенденцiя до знижения рiвня захворюваностi, а по iншим - виникаєзагроза епiдемii.рівеньзахворюваноcтi населення України на деякi види iнфекцiйних хвороб у продовж 1990-2005 рр. знижувався, що спричинювалося проведенням профiлактичних заходiв, кращою дiагностикою i вчасним виявленням захворювання, розробленням ефективнiших лiкiв i вдосконаленням лiкування.

Покращення стану здоров'я населення України є одним iз прiоритетiв державної полiтики, оскiльки фiзично i психiчно здоровi люди мають бiльше можливостей для самовдосконалення, роботи на користь своєї батькiвщини, для народження здорового потомства, що у перспекrивi створить мiцний фундамент для побудови нацiональної економiки.

Вiд найдавнiших часiв люди усвiдомлювали роль освiти в їх життi. Iсторiя залишила нам вiдомостi про книголюбствоЯрослава Мудрого, про знання п'яти iноземних мов його сином Всеволодом, про писемнiсть дочки Анни, що вважалося на той час неабияким досягненнямi вiдрiзняло цю жiнку вiд бiльшоcтi жiнок французькогo королiвського двору, про школу i бiблiотеку, якi дiяли при соборi Св.Софiї у Києвi, про освiтню дiяльнiсть в Острозькiй та Киево-Могилянськiй академiяx, у Львiвському та Харкiвському унiверситетах тощо. Oсвітa є одним iз суттєвих чинникiв, якi впливає на розвиток нацiональної економiки, забезпечуючи її конкурентоспроможнiсть, пiдвищуючи ефективнiсть та сприяючи розв'язанню складних проблем сьогодення[10, с. 48].

Про роль освiти в eконoмiцi України свiдчить збiльшення кiлькостi вищих навчальних закладах 111- IV piвнів акредитацiї та студентiв у них. Якщоу 1990-1991 навчальному poцi в Україніналiчувалось 149 iнститутiв, академiй та унiверситетiв, то у 2006-2007 навчальному роках- 350.Зростання кiлькостi вищих навчальних закладiв в нашiй країні вiд часу проголошення незалежноcтi свiдчить про авторитет освiти та ускладнення знань, що зумовлює збiльшення попиту в нацiональнiй економiцi на висококвалiфiкованих фaxiвцiв.

У сферi освiти держава повинна проводити виважену полiтику i здiйснювати пiдготовку кадрiв вiдповiдно до потреб нацiональноїекономiки. Також необхiдно звернути уваry на модернiзацiю iснуючоїсистеми освiти в Україніта наближенняїї до стандартiвЄС;оснащення учбових заклaдiв сучасною комп'ютерною технiкою та пiдключення до глобальноїмережi Internet; покращення фiнансування та пiдвищення рiвня оплати працi науково-педагогiчних кадрiв; вдосконалення методики формування державного замовлення на пiдготовку фaxiвцiв тощо. Загальною тенденцiєює формування систем и безперервної освiти, необхiдно усвiдомити, що завершення навчання у вищому навчальному закладiєлише одним з етапiву життi людини, її дiяльнiсть повинна спрямовуватись на здобуття нових знань та примноження цiнностей нацiональноїкультури.

Житreдiяльнiсть людинивiдбувається у природному середовищi, що забезпечуєїїнеобхiдними засо6ами для iснування. Тому при розглядi чинникiв розвитку національної економiки потрiбно враховуваги природну компоненту.

Україна є багатою на рiзноманiтнi види природних pecypciв, якi формують основу господарського розвитку та добробуту населення.Ця рiзноманiтнiсть природних pecypciв,їх доступнiсть не раз спокушала сусiдiв, що приводило до aгресїї, плюндрування нацiонального багатства, нерацiонального використання [6, С. 61].

Земельнi ресурси Украiїни детермiнуються їїтериторiею, загальна площа якоїстановить 603,7 тис. км2. Завдяки сприятливим природноклiматичним умовам землi України активно використову­ться У сiльськогосподарському господарствi вiд найдавнiших часiв i до тепер, що призвело до значної їх розораностi та погiршення якостi. Загалом, землекористування в нашiйкраїніведеться наосновіприйнятого у жовтнi 2001 р. Земельного кодексу.

Лісовий фонд України становить 10,8 млн. га, або 15,6 % її територiї.На душу населення припадає0,2 га лiсу i запасу деревини 26 м3, що свiдчить про недостатнiй рiвень забезпечення лiсовими ресурсами. Джерелами прiсноїводи в України єрiчки, яких налiчується понад 63 тис. Найбiльшими водними артерiями нашоїкраїниєДнiпро, Днiстер, Сiверський Донець, Пiвденний та Захiдний Буг, Дунай з притоками. Вониє головним джерелом забезпечення населення питною водою.

Надра нашої країни мiстять багатi поклади корисних копалин. Розвiданих запасiв вугiлля вистарчить для забезпечення потреб украIнськоI економiки на найближчi двiстi pоків. Розвiданi запаси нафти i газу є недостатнiми для потреб економiки України, що зумовлює необхiднiсть їx iмпорту з iнших країн i створює загрозу для нaцiональної безпеки.Зокрема, щорiчно Україна видобуваєблизько 4 млн.тнафти, або 8-10% вiд господарських потреб. Перспективи нафтовидобування в Україніпов'язанi з шельфами Азовського та Чорного мopiв. Згiдно з даними геологорозвiдки у морських акваторiях України запаси нафти становлять близько 265 млн. т, що майже вiдповiдаєтим обсягам нафти, яку було вилучено з вiтчизняних надр за всю iсторiю нафтовидобування. До енергетичних pecypciB належать паливнісланці,щоє цінною сировиною для теплоелектростанцiй i хiмiчноїпромисловостi, торф та ypaнoвi руди.

Серед рудних pecypciв найбiльшим багатством України є залiзна руда,запаси якоїзнаходяться у Криворiзькому, Кременчуцькому i Бiлозерському басейнах. Провiднi позицiїв свiтi наша країна займаєза запасами марганцевих руд, видобуток яких ведеться на Велико-Токмацькому та Нiкопольському родовищах шахтним i вiдкритим способами. В Україні єпоклади свинцю, цинку, нiкелю, титану тощо. Надра нашоїкраїниєбагатими на калiйну,магнієвута кухоннi солi, графiт, самородну cipкy, каолiни, ртуть.

У роки незалежностi в Україні розвинувся ще один напрям дiяльноcтi - золотовидобування.В Yкpaїнi відкрито родовища золота у Закарпаттi, Кiровоградськiй облacтi, у розсипному виглядi поклади цъого дорогоцiнного металуєв Карпатах i Прикарпаттi. У 1999 р. було виплавлено перший золотий злиток вагою 5,6 кг, який зберiгаєтьcя в Нaцiональному банку України. Новим для нашої крaїниєпромисловий видобуток бурштину, який здiйснюється пiдприємством "Укрбурштин", а його обробка вiдбувається на ювелiрнiй фабрицi у м. Piвнe. Щедро надiлила природа Українуi покладами дорогоцiнного камiння. Волинь вiдома топазами, кварцом, яшмою, аметистом, аквамарином, у Карпатах i Кримуєагати, халцедони, сердолiк, гелiотроп, у Побужжi - гранати.

Матерiально-теxнiчною базою розвитку нaцiональної економiки є фiзичний капiтал, який складається iз виготовлених благ, призначених для подальшого використання у процесi господарювання.У 2005 р. вартiсть основних засобiв в Україні становила близько 1,3 трлн. грн., що на 29,9 % бiльше рiвня 1990р. [17, С.85]. Найбiлъший обсяг основноro капiталу за вартiсним показником зосереджено в промисловостi, операцiях з нерухомiстю, здавання пiд найм та послуги юридичним особам, транспортi i зв'язку, сiльському господарствi, мисливствi та лiсовому господарствi,освіті(рис. 1.2.1).

За роки незалежностi України вiдбулися змiни у структуpi основного капiталу за формами власностi, що зумовлене процессами ринкової трансформацiї в нацiональнiй економіці. На початок 2005 р. 45,2 % основних засобiв України перебували у приватнiй формi власностi, 31,5 % - у державнiй i державнiй корпоративнiй власностi, 23,3 % - у комунальнiй i комунальнiй корпоративнiй власностi. Причому приватна форма власностi переважаєу фiнансовiй дiяльностi (94,5 % основного капiталу), в оптовiй та роздрiбнiй торгiвлi (92,5 %), у сiльському господарствi, мисливствi та лiсовому господарствi (79,3 %), упромисловостi (66,3 %), у будiвництвi (61,2 %); державната державна корпоративна власнiсть - у державному управлiннi (71,0 %), транспортi i зв'язку (65,0 %), oсвітi (64,4 %); комунальна та комунальна корпоративна власнiсть в операцiях з нерухомiстю, здавання пiд найм та послуги юридичним особам (67,7 %), у колективних, громадських та особистих послугах (50,1 %). Такий розподiл основного капiталу за видами економічної дiяльностi i за формами власності єцiлком закономiрним. Домiнування приватної форми власностi у вказаних видах економiчноїдiяльностi зумовлене швидкими темпами приватизації та створенням нових пiдприємств. Державна i державна корпоративна власнiсть зосередженi у тих галузях, якi е стратегiчно важливими для розвитку національної економiки або мають значну пiдтримку з боку держави.

Важливим напрямом державної полiтики є забезпечення технiчного та технологiчного переоснащення, модернізації основного капiталу України з метою пiдвищення ефективностi та конкурентоспроможностi нацiональної економiки, зниження її eнергомiсткості. Особливо актуальними цi заходи є в умовах постiйного подорожчання енергетичних pecypciв.

Таким чином, в Україні необхiдно подолати демографjчну кризу, створити умови для тривалого і здорового життя населення, розширити можливостi отримання освiти. Це потрiбно розглядати як вагомий чинник розбудови національної економiки в нашiй кpaїні та забезпечення стiйких темпiв її господарського розвитку. Природа створила вci умови для оптимального побутування людини в Україні. Проте необхiдно дбати про рацiональне використання природних pecypciв, зважаючи на те, що потреби людей є безмежними, а земля та її надра - обмеженими. Також необхiдно створити умови для покращення iнвестицiйного клiмату в Україні, що у перспективi сприятиме оновленню основного капiталу.

2. Макроекономічні чинники

Система нацiональних рахункiв (СНР) - це мiжнародний стандарт оцiнки основних економiчниx показникiв кpaїни. Вона мiстить такі макроекономiчнi показники: ВНП, ВВП, ЧНП, НД та iншi. Ключовuм поняттям в структурі показникiв виробництва є добавлена вартість.

В основі CHР - концепцiя господарського кругообороту (виробництво, розподiл i перерозподiл nrродукцiї та доходiв, формування нацiонального багатства розглядаються як взаемопов'язанi аспекти процесу вiдтворення); "розширювальне" трактування продуктивностi працi, згiдно з яким продуктивною е будь-яка дiяльнiсть з виробництва матерiальних благ i послуг, що приносить доход.

Принципи та особливостi розрахунку основних макроекономiчних показникiв у СНР:

1) вiдмiннiсть мiж нацiональною та територiальною "основою"

реестрацiї показникiв;

2) принцип piвностi доходiв та витрат;

3) чiтке розмежування категорiй запасу та потоку;

4) подiл продукції на промiжну та кiнцеву, категорiя доданої вapтocтi;

5) ринкова вартiсть як показник вимiру рiчного обсягу виробницгва, поняття умовно-нарахованої (iмпутованої) вapтоcтi;

6) вилучення iз розрахункiв невиробничих операцiй.

Створення СНР в Україні мае велике значення як для виконання аналiзу на основі мiжнародних стандартiв, так i для реалiзації економiчних методiв управлiння процесом вiдтворення. Єдина система пiдготовки, обробки i аналiзу економiчної iнформацiї на основі запровадження унiверсального принципу бухгалтерського облiку в масштабах ycieї економiки є дiйовим засобом у загальному механізмі регулювання.

СНР передбачає визначення багатьох макроекономiчних показникiв. Серед них :