- •31. Принципи та особливості діяльності небанківських фінансово-кредитних установ.
- •32. Сутність та відмінності функціонування кредитних спілок та кредитних товариств.
- •33. Необхідність, принципи та ефективність роботи страхових компаній.
- •34. Необхідність, принципи та ефективність роботи недержавних пенсійних фондів.
- •35. Економічні функції держави.
- •36. Сутність понять: «економічна політика держави», «державне управління економікою», «державне регулювання економіки».
- •38. Власність в системі розподілу перерозподілу ресурсів і доходів.
- •39. Податково-бюджетний механізм перерозподілу ресурсів і доходів.
- •40. Держава як виробник суспільних благ.
- •41. Фінансування діяльності бюджетних установ.
- •42. Взаємовідносини бізнесу і держави як суперечлива система співробітництва і антагонізму.
- •43. Форми і методи державної підтримки підприємництва.
- •44. Основні засади теорії державного управління.
- •45. Об’єкти і суб’єкти державного управління.
- •46. Американський та європейський підходи до державного управління.
- •47. Державне управління та виконавча влада.
- •49. Загальні і специфічні функції державного управління.
31. Принципи та особливості діяльності небанківських фінансово-кредитних установ.
Небанківські фінансово-кредитні установи теж є фінансовими посередниками грошового ринку, які і здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у дохідні активи: у цінні папери та кредити (переважно довгострокові). У своїй діяльності вони мають багато спільного з банками:
• функціонують у тому самому секторі грошового ринку, що й банки, — у секторі опосередкованого фінансування;
• формуючи свої ресурси (пасиви), вони випускають, подібно до банків, боргові зобов'язання, які менш ліквідні, ніж зобов'язання банків, проте теж можуть реалізовуватися на ринку як додатковий фінансовий інструмент;
• розміщуючи свої ресурси в дохідні активи, вони купують боргові зобов'язання, створюючи, подібно до банків, власні вимоги до інших економічних суб'єктів, хоч ці вимоги менш ліквідні і більш ризиковані, ніж активи банків;
• діяльність їх щодо створення зобов'язань і вимог ґрунтується на тих самих засадах, що й банків: їх зобов'язання менші за розмірами, більш ліквідні і коротші за термінами, ніж власні вимоги, внаслідок чого їх платежі за зобов'язаннями менші, ніж надходження за вимогами, що створює базу для прибуткової діяльності. Перетворюючи одні зобов'язання в інші, вони, як і банки, забезпечують трансформацію руху грошового капіталу на ринку — трансформацію строкову, обсягову і просторову, а також трансформацію ризиків шляхом диверсифікації.
Спеціалізація небанківських посередників здійснюється за двома критеріями: • за характером залучення вільних грошових коштів кредиторів; • за тими додатковими послугами, які надають фінансові посередники своїм кредиторам. Формування грошових ресурсів небанківських фінансово-кредитних установ має ту особливість, що воно не є депозитним, тобто переданими їм коштами власники не можуть так вільно скористатися, як банківськими чековими вкладами.
32. Сутність та відмінності функціонування кредитних спілок та кредитних товариств.
Кредитні спілки в сучасних умовах класифікуються як фінансові кооперативи і на належать до категорії неприбуткових інститутів. Саме кредитні спілки сприяють здоровій конкуренції між позичково-ощадними інститутами й іншими фінансовими установами у встановленні позичкового процента .
Кредитна спілка - це фінансовий кооператив, який одночасно є громадською та фінансовою організацією зі специфічною формою господарювання. Іншими словами, це фінансова установа, яка ставить за мету фінансову взаємодопомогу й економічний самозахист людей. Історія та нинішня світова практика кредитної кооперації вказує, що кредитні спілки є альтернативою вирішення фінансових проблем населення, підприємців, середнього та особливо малого бізнесу, фермерських господарств.
Таким чином, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну природу. Вони можуть відіграти надзвичайно важливу роль у фінансово-кредитній системі нашої держави, бо є формою економічної самодопомоги широких верст та соціальних груп населення в складний період ринкової трансформації української економіки. Успішний розвиток кредитних спілок, як і інших видів кооперативів, дозволить зробити громадян України більш захищеними, а ринкову економіку - більш ефективною і соціально спрямованою.