- •50. Організація процесу виконання управлінських рішень.
- •51. Організація процесу виконання управлінських рішень.
- •52.Функція планування.
- •54. Контрольна функція державного управління.
- •55. Система методів державного регулювання економіки.
- •56. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки.
- •57. Економічні методи державного регулювання економіки.
- •58. Сутність економічного розвитку. Його відмінність від категорії «економічне зростання». Геометричні моделі економічного розвитку.
- •59. Методики обрахунку показників кількісних змін економічного розвитку.
- •60. Показники якісних змін економічного розвитку. Методика розрахунку комплексу індексів, які використовуються у міжнародній практиці.
- •61. Сутність та передумови посткейнсіанських моделей економічного розвитку. Основні положення моделі економічного зростання Дж.Робінсон.
- •62. Сутність та передумови неокласичних моделей економічного зростання. Формалізація моделі р.Солоу. «Золоте правило» нагромадження.
- •63. Основні положення моделей економічного розвитку країн, що розвиваються.
- •64. Сутність інституціональної теорії розвитку.
- •65.Концепція ендогенного впливу нтп на економічний розвиток. Модель п.Ромера.
- •66. Основні підходи до виокремлення етапів економічного розвитку. Можливості їх поєднання.
- •67. Сутність стратегічної мети економічного розвитку України. Основні напрямки змін.
- •68. Основні показники розвитку регіональної економіки та їх зміст.
- •69. Валовий регіональний продукт як узагальнюючий показник економічного і соціального розвитку регіону.
- •70. Фінансова база регіонів та її склад.
- •71. Сутність механізму міжбюджетних трансфертів.
- •72. Інвестиційний потенціал та об’єкти інвестиційної діяльності в регіоні.
- •75. Механізм реалізації державної стратегії регіонального розвитку та його складові.
- •76. Сутність і функції соціально-економічного прогнозування.
- •77. Принципи соціально-економічного прогнозування.
- •78. Класифікація соціально-економічних прогнозів.
- •79. Класифікація методів прогнозування.
50. Організація процесу виконання управлінських рішень.
До спеціальних функцій державного управління належить функція прийняття управлінських рішень.
До основних ознак управлінських рішень відносять:
- наявність можливих варіантів дій та вибору одного з них відповідно до існуючих обставин, інтересів і потреб;
- вибір прийняття варіанта дій є результатом свідомої, розумово-психологічної діяльності керівника;
- необхідність та головний зміст рішення визначається метою спільної діяльності;
- в основі управлінського рішення лежить організаційна діяльність людей.
У системі державного управління управлінські рішення виконують такі функції:
1. Спрямовуючу, тобто вказують цілі та завдання функціонування системи управління;
2.Забезпечувальну, тобто визначають шляхи і способи, сили і засоби, які гарантують виконання даного рішення і дозволяють функціонувати системі управління у накресленому напрямі і заданому режимі;
3. Координаційну - встановлюють порядок узгодження діяльності системостворюваних структурних елементів (службовці, підрозділи, організації тощо) і визначають нормативно-правовий режим цієї діяльності;
4. Стимулюючу, тобто визначають такі умови, за яких повністю розкриваються і розвиваються здібності працівників при виконанні конкретних службових завдань.
Етапи процесу прийняття управлінських рішень:
1. Ідентифікація і визначення проблеми.
2. Підготовка необхідної інформації.
3. Генерування альтернативних варіантів розв'язання проблеми.
4. Визначення критеріїв.
5. Аналіз можливих наслідків.
6. Прийняття (вибір) рішення.
7. Доведення управлінських рішень до виконавців.
8. Організація виконання рішень.
9. Контроль.
10. Оцінка рішення та отриманих результатів.
За способом ухвалення управлінських рішень можна виділити два основних методи: індивідуальний та груповий (колективний).
51. Організація процесу виконання управлінських рішень.
Організувати виконання рішення - важке завдання, яке вимагає знання людей, їх можливостей, методів виконання. Організація виконання рішень - специфічна діяльність керівника, яка завершує цикл управління. Якщо на етапі підготовки та прийняття рішень керівник оперує уявними поняттями, то під час виконання рішення він стикається з реальною ситуацією, яка дуже часто відрізняється від ідеальної. Завжди треба враховувати, що керівник організовує не свою діяльність, а працю інших людей (а організацію виконання рішення теж треба організувати).
Організаційно-управлінські рішення можуть виглядати як наказ або розпорядження, після цього вони набувають силу закону. Багато рішень в організації буває у вигляді усних вказівок, завдань, побажань, керівних директив. Головна задача керівника полягає в тому, щоб організувати виконання такого рішення, забезпечити координацію та контроль виконання.Контроль виконання рішень є кінцевою стадією управління. Він набуває форму зворотного зв'язку, за допомогою якого можна отримати інформацію про виконання рішення, досягнення організацією поставлених цілей.
За допомогою контролю не тільки виявляються відхилення від завдання, сформульовані в рішенні, але й визначають причини цих відхилень. Можна виділити і інші функції, які вирішуються за допомогою контролю виконання:
1. Діагностична функція 2. Функція зворотного зв'язку 3. Орієнтовна функція 4. Стимулююча функція 5. Коректувальна функція. 6. Педагогічна функція.
Контроль є об'єктивною необхідністю тому, що найоптимальніші плани не можуть бути реалізованими, якщо вони не будуть доведені до виконавців та за їх виконанням не буде налагоджений об'єктивний та постійний контроль.