- •50. Організація процесу виконання управлінських рішень.
- •51. Організація процесу виконання управлінських рішень.
- •52.Функція планування.
- •54. Контрольна функція державного управління.
- •55. Система методів державного регулювання економіки.
- •56. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки.
- •57. Економічні методи державного регулювання економіки.
- •58. Сутність економічного розвитку. Його відмінність від категорії «економічне зростання». Геометричні моделі економічного розвитку.
- •59. Методики обрахунку показників кількісних змін економічного розвитку.
- •60. Показники якісних змін економічного розвитку. Методика розрахунку комплексу індексів, які використовуються у міжнародній практиці.
- •61. Сутність та передумови посткейнсіанських моделей економічного розвитку. Основні положення моделі економічного зростання Дж.Робінсон.
- •62. Сутність та передумови неокласичних моделей економічного зростання. Формалізація моделі р.Солоу. «Золоте правило» нагромадження.
- •63. Основні положення моделей економічного розвитку країн, що розвиваються.
- •64. Сутність інституціональної теорії розвитку.
- •65.Концепція ендогенного впливу нтп на економічний розвиток. Модель п.Ромера.
- •66. Основні підходи до виокремлення етапів економічного розвитку. Можливості їх поєднання.
- •67. Сутність стратегічної мети економічного розвитку України. Основні напрямки змін.
- •68. Основні показники розвитку регіональної економіки та їх зміст.
- •69. Валовий регіональний продукт як узагальнюючий показник економічного і соціального розвитку регіону.
- •70. Фінансова база регіонів та її склад.
- •71. Сутність механізму міжбюджетних трансфертів.
- •72. Інвестиційний потенціал та об’єкти інвестиційної діяльності в регіоні.
- •75. Механізм реалізації державної стратегії регіонального розвитку та його складові.
- •76. Сутність і функції соціально-економічного прогнозування.
- •77. Принципи соціально-економічного прогнозування.
- •78. Класифікація соціально-економічних прогнозів.
- •79. Класифікація методів прогнозування.
52.Функція планування.
Сьогодні виокремлюють п'ять функцій управління:
1. Планування: визначення цілей організації та заходів щодо їх досягнення.
2. Організація: класифікація видів діяльності, доведення завдань і надання повноважень для їх виконання.
3. Комплектація кадрами: визначення потреб людських ресурсів, добір, підготовка та розвиток кадрів.
4. Мотивація: спрямування поведінки персоналу до певної мети.
5. Контроль: порівняння кінцевих результатів з поставленими цілями,
Функція планування присутня на всіх рівнях ієрархії управління. Вона полягає у визначенні мети, напрямів, завдань, засобів реалізації тих чи інших процесів (соціальних, економічних, політичних, культурних та ін.), розробленні програм, за допомогою яких повинна бути досягнута мета. Шлях реалізації функції планування має такий схематичний вигляд: необхідність — завдання — функція — рішення (мета). Методика планування ґрунтується на принципах науковості, комплексності, багатоваріантності рішень, виборі оптимального варіанту, нормативності та ін.
53. Державне регулювання як головна функція державного управління.
Основною функцією державного управління економікою є державне регулювання. Державне регулювання економіки – це діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов для функціонування економічного механізму, згідно з цілями і пріоритетами держ економічної політики. Завдяки функції регулювання досягається необхідний стан упорядкування та стійкості системи управління. Регулювання охоплює головним чином поточні заходи щодо будь-яких відхилень від завдань та заданих програм. За допомогою регулювання здійснюються безпосереднє керівництво, поведінка керованих об'єктів. Під впливом регулювання управлінські процеси відбуваються у заданому напрямку та відповідно до встановленої програми. Необхідність оперативного регулювання обумовлена виключно мобільністю самого управління. Здатність управлінської системи самостійно зберігати рівновагу щодо збурюючих впливів (відхилень) є результатом здійснення функції регулювання.
Держ регулювання виступає головним регулятором поведінки цивілізованого бізнесу і створює умови для відносного нівелювання соц. нерівності населення. У нашій країні досвід показав, що відмова від держ регулювання процесу соц-ек розвитку призводить до кризи. Значну роль у держ впливі на соц-ек розвиток відіграють закони, які дають змогу регламентувати поведінку суб’єктів господарювання.
54. Контрольна функція державного управління.
Контроль є важливою ознакою змісту державного управління. Контроль явище багатогранне і багатопланове. Залежно від того, на якому рівні та стосовно чого розглядається, контроль може бути охарактеризований як форма чи вид діяльності, як принцип, як функція. Виходячи з розуміння суті контролю у сфері управління як спостереження за відповідністю діяльності керованого об'єкта тим приписам, які він отримав від керуючого суб'єкта, та виконанням прийнятих рішень, він є конкретним самостійним видом роботи. Функція конфолю у державному управлінні полягає в аналізі та співставленні фактичного стану в тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед ними, відхиленнями у виконанні поставлених завдань та причинах цих відхилень, а також оцінкою діяльності й доцільності саме такого шляху. Така специфічність призначення контролю, як зазначають у своїх працях дослідники цієї проблеми, і дає змогу виділити його серед інших функцій управління, створити спеціальні органи, які не виконують або майже не виконують інших, окрім контролю, державних функцій, визначити компетенцію цих органів.
В державному управлінні контроль перебуває у тісному зв'язку з іншими функціями управління й разом з тим призначений для оцінки відповідності здійснення цих функцій завданням, що стоять перед управлінням. Контроль забезпечує конкретність управління й здійснення його відповідно до прийнятих рішень. За допомогою контролю, який в кібернетиці називають «зворотнім зв'язком», суб'єкт управління отримує інформацію про результати діяльності, а також про ті помилки та зміни ситуації, що можуть призвести до невиконання поставлених завдань чи отримання зовсім інших результатів.
Функцію контролю у сфері управління здійснюють у різних обсягах та формах більшість державних органів. Процес демократизації вніс зміни у співвідношення централізації та децентралізації управління, призначення контролю та форми і методи його здійснення. Із засобу покарання контроль набув інформаційно-аналітичного характеру, став невід'ємним фактором подальшого розвитку управління.
