1.4. Чuстuй Нацiональнuй Продукт.

Чистий Нацiональний Продукт (ЧНП) представляє собою валовий нацiональний продукт, з якого вилучена вартiсть засобiв виробництва, зношених у процесi виготовлення продукцiї (амортизацiйнi вiдрахування).

ЧНП=ВНП- А або ЧНП=СВ+ЧI+ДВ+ЧЕ, (3.4)

де ЧНП - чистий нацiональний продукт;

ЧI - чистi iнвестицiї.

1.5. Нацiональний доход.

Нацioнальний доход (НД) - це доход, який визначається шляхом видучення з вартості чистого нацiоналыюго продукту непрямux податкiв.

НД=ЧНП - НП або НД=3П+Р+I+П, (3.5)

Нацiональний доход - це сума факторниx доходiв вiд працi, землi i капiталу за piк.

1.6. Особистий доход.

Особистий доход (ОД) - це доход, отриманий приватними особами. Biн розподiляється на спожuвання, заощадження i виплату податкiв.

ОД=НД - Всс - Ппк – Нп + ТП, (3.6)

де Всс - виплати на соцiальне страхування;

Ппк - податок на прибуток корпорацiй;

Нп - нерозподiлений прибуток;

ТП - трансфернi платежi.

1.7. Доход кiнцевого використання.

Доход кiнцевого використання - це частина ОД, яка залишаеться пiсля сплати iндивiдуальних податкiв (прибутковux, на особисте майно, на спадщину).

1.8. Роль цiн в обчисленнi макроекономiчнux показникiв.

На величину ВНП впливають змiни як фiзичних обсягiв нацiонального виробництва, так i цiновий фактор. Динамiку ВНП рiзних pоків можна дослiджувати лише з врахуванням цiн. З метою нівелювання цінового чинника вводять два види ВНП: номінальний ВНП розраховується в цiнах поточного року, а реальний ВНП – у сталих (порiвняльних) цiнах.

Реальний ВНП розраховується шляхом коригування номiнального ВНП на iндекс цiн:

Реальний ВНП = Номінальний ВНП /Iндекс цiн.

Найбiльш розповсюдженими iндексами цiн є:

1) Iндекс споживчих цiн (Consumer Price Index - CPI)

IСЦпевного року = ЦСКпевного року /ЦСКминулого року х 100%.

За його допомогою вимiрюється змiна цiн стандартного споживчого кошика ЦСК (Basket ofGoods).

2) Iндекс-дефлятор ВНП - найбiльш загальний iндекс цiн:

BiH враховує змiну цiн не тiльки на споживчi товари, але й на iнвестицiйнi, на всiлякого роду послуги.

Є три ключовi вiдмiнностi мiж двома найважливiшими показниками iнфляцiї (дефлятором ВНП та IСЦ ):

1) дефл. ВНП - Iндекс вcix товapiв, тодi як ІСЦ - тiльки тих, якi

купуються споживачами;

2) дефл. ВНП враховує змiну цiн тiльки на внутрiшнi товари, а

IСЦ - як на внутрiшнi, так i на iмпортнi товари;

3) дефлятор ВНП- поточно зважений, а IСЦ - базисно зважений

індекс.

Реальний ВНП на душу населення використовується на практиці як найбiльш обгрунтована характеристика економiчного добробуту.

Але в цiй ролi він має певнi недолiки:

1) iз величини ВНП варто було би вирахувати вapтicнy оцiнку

негативних факторiв (шум, забруднення, перенаселення тощо),

оскiльки вони негативно впливають на економiчний добробут;

2) у ВНП варто було би врахувати вapтicть неринкових операцiй

та не декларовані доходи;

3) до показника ВНП потрiбно додати вapтicнy оцiнку пiдвищення якостi товapiв та збiльшення вiльного часу. Цi перетворення дають показник чистого економічного добробуту. Вiи не пiдраховується на основi тieї iнформацiї, яка є в нашому розпорядженнi, але нагадує головним чином про те, що показник ВНП не зовсiм досконалий як мipa економічного добробуту.

1.9. Особливостi макроекономiчниx показникiв.

Макроекономiчнi показники не враховують:

• ПО3АРИНКОВУ ДІЯЛЬНIСТЬ (працю домогосподарок та iншi роботи в домашньому господарствi, якi задовольняють власнi потреби);

• ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ ТIНЬОВОЇ ЕКОНОМIКИ (в сучасних умовах тіньовa eкономікa виробляє вiд 5 до 15 % обсягу BНII);

• 3РОСТАННЯ ФОНДУ ВIЛЬНОГО ЧАСУ (тривалiсть робочого тижня скоротилась з 53 годин на початку столiття до 36 годин у наш час. Цей факт не враховується у ВНП, але прямо пропорцiйно впливає на добробут);

• ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТI продукції (не знаходить вiдображення у ВНП);

• ЕКОЛОГIЧНI НАСЛІДКИ ВИРОБНИЦТВА (негативнi екологiчнi наслiдки iз ВНП не вiдраховуються. У 1972 роцi дослiдники iз Йельського унiверситету (США) Уiльям Нордхаус та Джеймс Тобiн ввели новий показник -- "Чистий Економічний добробут" - ЧЕД).

Зеленi макроекономiчнi показники

Реалiзацiя концепцiї сталого (збалансованого) розвитку супроводжується "зеленим" вимiрюванням (greeп асоuпtiпg) макроекономiчних показникiв. Процес "озеленения" макроекономічного аналiзу тривалий i характеризується частою змiною систем показникiв. Спочатку статистичний вiддiл ООН представив систему iнтегрованих еколого-економiчних paхунків, що була спрямована на врахування екологічного чинника в статистичному аналiзi результатiв економiки. Однак найбiльшої уваги, на нашу думку, заслуговують пiдходи щодо визначения iндексу стiйкого економiчного добробуту (Iпdex оf Sustаinаblе Economics Welfare), який запропонували американськi вченi Г.Дейлi i Дж.Кобб. Цей iндекс є комплексним показником, що враховує втрати екологiчного характеру, зумовлені нераціональним господарюванням.

Розрахунки цього iндексу в США показали протилежнi тенденцiї у величинi iндексу i розмiру ВНП на душу населення. Якщо перший зменшувався, то другий постiйно зростав.